Після створення ядерної зброї та ядерної техніки, наддержави неодноразово переживали пов’язані з ними інциденти. За роки холодної війни в Світовий океан та на землю потрапляли (і часто залишалися там) реактори, авіабомби та торпеди з ядерними боєголовками.

Сполучені Штати Америки

Американці залишили у Світовому океані два атомні підводні човни: 10 квітня 1963 року під час глибоководних випробувань в Атлантиці, в 200 милях на схід від Кейп-Коду затонула субмарина “Трешер” (один ядерний реактор). Човен лежить на глибині 2560 метрів; 22 травня 1968 на патрулюванні в Північній Атлантиці зникла субмарина “Скорпіон” (на борту реактор і дві ядерні торпеди). Човен потім знайшли на глибині більше трьох тисяч метрів, на ґрунті, в 740 кілометрах на північний захід від Азорських островів. Причини загибелі човна не з’ясовані дотепер.

Але основні “ядерні подвиги” американських військових пов’язані з авіацією.

14 лютого 1950 року бомбардувальник B-36, що злетів з Аляски, брав участь у повномасштабній імітації ядерного удару по території СРСР. Як умовну ціль використовували Сан-Франциско. На борту бомбардувальника була штатна ядерна бомба Mk.IV. З неї витягнули плутонієвий боєзаряд, проте в бомбі залишалася оболонка з металевого урану і 5 тисяч фунтів вибухової речовини. Літак потрапив у зону несприятливих погодних умов над морем біля узбережжя Британської Колумбії: у нього відмовили три з шести двигунів. Екіпаж скинув бомбу, а потім залишив машину, що падала в воду.

Читайте також: Неповернення резидентів – агенти, що перейшли на бік ворога

10 березня 1956 року над Середземним морем зник бомбардувальник B-47, що вилетів з Флориди. На борту літака перебували дві ядерні бомби. Ніяких слідів літака і ядерної зброї не знайшли і досі, офіційна версія виглядає як “втрачений у морі біля узбережжя Алжиру”.

Бомбардувальник B-47
Бомбардувальник B-47

28 липня 1957 року транспортний літак C-124 віз з американського штату Делавер в Європу три споряджені ядерні бомби і плутонієвий заряд для ще однієї. Над Атлантикою біля узбережжя Нью-Джерсі у літака заглухли два двигуни з чотирьох. Екіпаж скинув в океан дві з трьох бомб приблизно в сотні миль від Атлантік-Сіті.

5 лютого 1958 року поблизу Савани (узбережжя штату Джорджія) винищувач F-86 зіткнувся із стратегічним бомбардувальником B-47. Винищувач впав, а пошкоджений B-47 втримався в повітрі і повернувся на базу. Правда, для цього довелося скинути в Атлантику термоядерну бомбу Mk.15 (близько 1,7 мегатонни). Там вона і лежить досі, занесена мулом, – пошуки ні до чого не привели.

5 грудня 1965 року недалеко від Окінави з авіаносця “Тікондерога” через сильну хитавицю скотився у воду незакріплений штурмовик A-4 Skyhawk з тактичною ядерною бомбою і затонув на глибині близько 4900 метрів. Пентагон не визнавав цього епізоду до 1989 року.

A-4 Skyhawk
A-4 Skyhawk

У 1960 році США почали операцію “Хромований купол”, що передбачала створення системи безперервного чергування в повітрі стратегічних бомбардувальників з ядерною зброєю на борту. Літаки перебували у постійній готовності ударити по намічених цілях у глибині території СРСР. Не всі їхні польоти закінчувалися добром.

17 січня 1966 року біля іспанського Паломарес бомбардувальник B-52G зіткнувся з літаком-заправником KC-135. Як результат – у навколишнє середовище потрапили чотири термоядерні бомби типу Mk.28 потужністю до 1,45 мегатонни кожна. Три з них впали на сушу, а одна потонула в морі. Її знайшли і підняли через 81 день після катастрофи.

21 січня 1968 року в районі гренландської авіабази Туле впав черговий B-52 з чотирма ядерними бомбами на борту. Літак пробив лід і пішов на дно Баффінової затоки. Американські військові влаштували масштабну операцію з підйому деталей втраченої зброї, після чого бадьоро рапортували про те, що витягли всі чотири бомби. Проте через кілька десятиліть оприлюднення результатів експертизи показала, що знайшли компоненти тільки трьох боєприпасів, четверта бомба так і лежить десь в гренландських водах.

Радянський Союз

До честі радянських льотчиків варто зазначити, що губили атомні бомби вкрай рідко. Причина банальна – літали вони з ними набагато менше, ніж американці. Економіка має свої закони і у військовій галузі. Зате їхнє “недопрацювання” щедро надолужили моряки – основні інциденти з ядерною зброєю та атомним пальним відбувалися на підводному флоті СРСР.

Утім, точної інформації про можливі втрати радянських і російських ядерних боєприпасів досі нема – ці дані суворо засекречені.

Читайте також: Втікачі до радянського раю: нове життя і гірке розчарування

Свого часу завдяки колишньому заступнику начальника розвідки Тихоокеанського флоту контр-адміралу Анатолію Штирову широко розповсюдилися повідомлення про загибель навесні 1976 року бомбардувальника Ту-95, що впав в затоку Терпіння (у південній частині Сахаліну). На борту літака нібито перебували два ядерних боєприпаси, згодом підняті з ґрунту американською субмариною спецпризначення “Ґрейбек” (за іншою версією, “Ґрейбек” забрав тільки обладнання зв’язку, а бомби так і лежать на дні).

Бомбардувальник Ту-95
Бомбардувальник Ту-95

Однак Міноборони не підтверджує проведення польотів стратегічної авіації у цьому районі в 1976-го, а “Росатом” спростовує інциденти з ядерними об’єктами на цій території. Інформація про чергування радянської авіації з ядерною зброєю, як і раніше, засекречена, тому невідомо наскільки правдиві чутки про інцидент.

Зате відомо про майже всі результати катастроф атомних човнів і поховання реакторів.

У 1965 році біля узбережжя Нової Землі затопили реакторний відсік субмарини К-19, на якій в 1961 році сталася важка радіаційна аварія у районі острова Ян-Майєн. У 1966-му по сусідству затопили реакторний відсік з субмарини К-11, на якій в лютому 1965 року під час ремонту сталася аварія через порушення при перезарядці реактора. Восени 1967 року в затоці Цивольки (північно-східне узбережжя Нової Землі) затопили екранну збірку реактора першого в світі атомного криголама “Ленін”, яка постраждала від пошкодження активної зони.

Криголам "Ленін"
Криголам “Ленін”

У березні 1968 року на північ від атолу Мідуей в Тихому океані затонула на глибині близько 5 тисяч метрів дизель-електрична субмарина Тихоокеанського флоту К-129. Про причини загибелі достеменно невідомо. На борту човна були три балістичні ракети Р-21 з ядерними боєголовками потужністю близько однієї мегатонни, а також дві ядерні торпеди. Одна або дві торпеди були підняті американцями в 1974 році, проте підняти ракети не вдалося.

8 квітня 1970 року під час навчань виникла пожежа на атомному торпедному човні К-8, що знаходився в Біскайській затоці. 12 квітня, після довгої боротьби за живучість, субмарина затонула на глибині близько 4700 метрів. На дно пішли два реактори та від чотирьох до шести торпед з ядерними боєзарядами.

У 1972 році в Карському морі затопили реактор, витягнутий після ядерної аварії 1968 року з атомохода К-140.

Субмарина К-140
Субмарина К-140

10 вересня 1981 року там же затопили атомний човен К-27. Експериментальний корабель з двома реакторами РМ-1 в травні 1968 року зазнав аварії, після якої його експлуатація стала неможливою. Після тривалого періоду відстою, човен з реакторним відсіком, залитим 270 тоннами бітуму, затопили на глибині 75 метрів.

3 жовтня 1986 року на стратегічному ракетоносці К-219, що знаходився в Атлантиці на схід від Бермудських островів, через розгерметизацію шахти стався вибух палива однієї з ракет. Човен сплив, але після тривалої боротьби за живучість затонув на глибині понад 5600 метрів. На дні океану опинилися два реактори, дві ядерні торпеди і 15 або 16 балістичних ракет, кожна з яких несла по три боєголовки потужністю 200 кілотонн.

К-278 "Комсомолець"
К-278 “Комсомолець”

7 квітня 1989 року в Норвезькому морі після сильної пожежі на глибині тисяча вісімсот п’ятдесят метрів затонув човен К-278 “Комсомолець”. На дні опинилися два ядерні реактори і дві торпеди “Шквал” з ядерними бойовими частинами.

У серпні 2000 року в Баренцевому морі підняли затонулу атомна субмарина К-141 “Курськ” , як і К-429, яка пішла на дно в бухті Сара на Тихому океані ще в липні 1983 року. Зате 30 серпня 2003 року поблизу острова Кильдин (неподалік Мурманська) атомний човен К-159 затонув на глибині 170 метрів. Його буксирували на утилізацію в Сєверодвінськ. На дні опинилися два ядерні реактори.

Загалом же точну кількість ядерних “сюрпризів”, загублених атомними державами за останні сім десятиліть, порахувати не може ніхто.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.