Поки білоруси намагаються відбитись від спроб сусідньої держави інкорпорувати Білорусь до складу Росії, самі росіяни активно обговорюють потенційну передачу частини Курильских островів японцям.

Історія питання

Щоб розібратись у питанні, варто бодай побіжно нагадати історію проблеми. Росія та Японія сперечаються щодо приналежності південних островів Курильської гряди – Ітурупу, Кунаширу, Шикотану і Хабомаю. Суперечка виникла ще внаслідок окупації островів радянськими військами у 1945 році під час японсько-радянської війни.

Японія вважає острови своїми. Під час підписання Сан-Франциського мирного договору 1951 року із союзниками Японія відмовилася від Курил та Південного Сахаліну, однак не визнала радянського суверенітету над ними. СРСР, правонаступником якого є Росія, Сан-Франциський договір не підписав, вважаючи Курили своїми на підставі домовленостей союзників під час Другої світової війни. У 1956 році СРСР пообіцяв повернути Японії острови Шикотан і Хабомай після підписання мирного договору, але договір так і не підписали. До речі, його не існує й досі – формально Росія і Японія перебувають в стані війни.

Витоки ж спору щодо приналежності островів сягають ще середини ХІХ сторіччя, коли країни підписали Сімодський трактат, за яким Південні Курили і Південний Сахалін визнавалися японськими, а Північні Курили та Північний Сахалін – російськими.

Докладніше читайте: Курильські острови: Спірна територія Японії та Росії

Утім, повернімось у день сьогоднішній. Якщо передивитись російський сегмент інтернету, то останній місяць-два він прямо “гарячий” від обговорень та здогадок на тему – про що ж стосовно Курил домовився Путін з прем’єром Японії Сіндзо Абе у середині листопада минулого року. Після сінгапурських домовленостей тема передачі Японії двох островів Курильської гряди стала відкрито звучати як умова підписання мирного договору між країнами.

Для Москви втрата двох островів на Курилах може стати тією ціною, яку доведеться заплатити в надії на подальше стратегічне співробітництво. Кремль сподівається, що Японія, отримавши бажану територію, стане помічником на міжнародній арені і допоможе Росії прорвати економічну та політичну блокаду.

Соціологія показує, що після анексії Криму, росіяни починають дивитися на територіальні міждержавні суперечки все більш індиферентно. За даними “Левада-центру”, частка громадян Росії, що підтримують передачу островів японцям, за останні сім років зросла. Якщо в 2011 році пожертвувати двома островами готові були лише 4% респондентів, то зараз підтримати цю ідею готові 17% опитаних. Більш того, серед опитаних переважає частка тих, хто щось чув про це, але особливо в проблемі не розбирався. Це 49% всіх опитаних, а 31% респондентів вперше чули про можливість передачі двох російських островів Курильської гряди.

У Японії ситуація зовсім інша – у листопаді видання “Ніккей” провело опитування серед місцевого населення, згідно з яким 0 (нуль) відсотків японців визнали Курильські острови російськими. Задовольнитися передачею двох островів Японії готові лише 5% японців. Решта респондентів діляться на тих, хто хоче отримати чотири острови відразу, а хто згоден на “розстрочку”.

Реакція росіян

Користувачі соцмереж активно долучаються до обговорення. Основні реакції – шок, нерозуміння, недовіра до Путіна. Через один коментар – звинувачення останнього у державній зраді. Принагідно йому пригадують передачу у 2004 році кількох спірних островів на Амурі китайцям. У тому числі і острова Даманський (Чженьбао), через який колись ледь не розпочалась радянсько-китайська війна.

Острови, передані Китаю. Фото з соцмереж

Реакція, вочевидь, була для Кремля досить несподіваною – ролики на Ютубі та в соцмережах набирають сотні тисяч переглядів. Версії таких дій Путіна найрізноманітніші – від прямої державної зради до чергової “многоходовочки”. Але всі коментатори та аналітики сходяться на тому, що популярності чинному президенту Росії навіть сам факт перемовин не додає.

Читайте також: Неоколоніалізм по-китайськи. Як КНР підкорює світ

Можливо, саме з огляду на таку реакцію, ситуацію почали коментувати Соловйов та Пєсков, даючи зрозуміти росіянам, що це черговий хитрий план Путіна. Частина росіян їм вірить. Жителям Росії незрозуміло, чому вони готові були витратити такі зусилля на “повернення” Кримського півострова, але готові пожертвувати Курильськими островами.

А тим часом на вулицях з’являються протестувальники: почалось з одиночного пікету сумновідомого Гіркіна-Стрєлкова, який прямо звинуватив Путіна у зраді, а закінчилось мітингами у Москві та Хабаровську, на які вийшло кількасот стурбованих росіян. Для сучасної Росії дві-три сотні людей, які не побоялись вийти з протестом – дуже багато. Можливо, саме тому у Кремлі терміново заявили про “ускладнення переговорів щодо Курильських островів з Японією”.

Мітинг в Хабаровську. Фото: RFE

Навіщо це Путіну?

Власне, це питання і викликає найбільше дискусій. Одна з найбільш аргументованих версій – Путін шукає шляхи втечі та гарантії особистої безпеки. Адже ні для кого не є секретом, що на посту керманича Росії він накопичив величезні статки. І в ситуації, коли Росія впритул наближається до стадії розпаду і міжетнічних воєн, йому треба потурбуватись про “запасний аеродром”. От в якості такого, мовляв, він і обрав Японію. А для того, щоб японська влада не видала його іноземній Феміді, він і почав торги за острови.

Інша версія – підкилимна боротьба між Путіним і Медведєвим. Дійсно, в той час, коли перший говорить про пошук шляхів “врегулювання” і озвучує можливість передачі спірних територій, другий, навпаки, твердо заявляє: “- Ни пяди земли”. Дискусія між ними інколи переходить у публічну площину, що для тих, хто розуміє реалії сучасної Росії, це має дивний вигляд. І наводить на неабиякі роздуми – це дійсно публічний конфлікт “тандему”, чи продумана гра у межах того ж “тандему Путін-Медведєв”.

Звучить і більш банальна, і більш приземлена версія. Вона проста – “дєнєг нєт”. Тобто, в ситуації, коли російський бюджет тріщить по швах під тягарем санкцій, воєн, недореспублік, які потрібно утримувати, і зниженням цін на вуглеводні, Кремль поступово відмовляється від далекосхідних територій в обмін на гроші держав, яким колись ці території належали. Для жителів Далекого Сходу ця версія найвірогідніша – адже на засилля сусідів Росії тут вже неможливо закривати очі.

Перспективи

Яка б з версій не була правильною, наразі, схоже, можна стверджувати, що переговори найближчим часом до результатів не приведуть. Хай би яку мету не переслідував Путін, починаючи дискусію, та ще й в публічній площині, щодо передачі Японії спірних островів, він розуміє, що зараз не може дозволити собі їх втратити. Бо дійсно, на фоні анексії Криму, іміджу “збирача земель” та пропаганди щодо відродження СРСР, такі дії явно не сприймуть росіяни.

Саме про те, що переговори потихеньку згортаються, свідчать сюжети на російському телебаченні з коментарями прес-секретаря Путіна Пєскова про те, що ніхто нічого передавати не буде, а все це – черговий геніальний план російського лідера. Та й японці, схоже, зрозуміли ситуацію. Наприклад, агенство Kyodo пише, що план японського прем’єра “нереалістичний”, а Путін “ніколи цей план не схвалить”.

Російському ж суспільству взагалі після істерії останніх років неприйнятна і незрозуміла сама ідея якихось перемовин з будь-ким і, тим паче, щодо передачі територій іншим державам. Бо забрати чуже і вірити, що це “ісконно русскоє” – це чітко лягає в мозок пересічного росіянина. А от розуміння того, що в ХХІ столітті така модель відстала і вразлива, – ні. І росіяни щиро не розуміють, чому весь світ проти них.

Тому можна спрогнозувати лише одне – дискусія щодо Курил поки що зайде в глухий кут і повисне в повітрі. Коли ж остови будуть передані Японії, росіяни дізнаються про це вже з новин іноземних інформагенств, постфактум. І це може відбутись будь-якої миті. Саме тоді, коли ніхто цього не чекатиме. Самих же росіян ніхто ні про що не спитає. Як і завжди. А чому острови віддали – пояснять Соловйов з Пєсковим. Або ж все відбудеться значно простіше і трагічніше – після розпаду Росії, а горизонт цієї події, на думку експертів, не такий вже й далекий – п’ять-п’ятнадцять років – Японія просто мовчки поверне собі своє.

Зустріч Путіна і Сіндзо Абе

22 січня президент Росії Володимир Путін і прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе обговорять питання про приналежність Курильських островів. У Токіо натякають, що згодні на мирний договір в обмін на два острови з чотирьох. Москва наполягає, що про умови договору говорити рано.


Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.