Днями албанські журналісти із Presheva Jone, які працюють у Сербії, оприлюднили проект мирного договору між Косовим та Сербією. Проект нібито затверджений США, Росією та Францією. Він передбачає деякі територіальні зміни в Сербії та Косові, а також взаємне визнання суверенітету країн. Сербії, до речі, визнати Косово необхідно для можливості стати членом Євросоюзу. Але у Косові проект отримав вкрай негативну оцінку. Президент Хашим Тачі навіть загрожує піти у відставку у разі схвалення договору.

Прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай раніше навіть звинуватив главу дипломатії ЄС Федеріку Могеріні у таємних перемовинах щодо нормалізації відносин між його країною та Сербією.

Що пропонує проект договору

Журналісти пишуть, що проект містить 22 пункти. Переговори щодо деяких домовленостей ще тривають, утім основні тези – погоджені.

Мапа: preshevajone
Мапа: preshevajone

Місто Митровиця (частина Косова) має отримати статус “вільного міста”. Його автономія триватиме щонайменше 35 років із правом продовжувати цей термін. Але автономія діятиме не більше 99 років. Містом керуватиме президія з трьох осіб: серба, албанця та незалежного спостерігача, призначеного Радбезом ООН. Окрім того Митровиця матиме власний парламент з 50 депутатами: 25 сербів, 25 албанців. Місто отримає власну поліцію, бюджет та паспорти. Безпекою у місті займатиметься НАТО. Валюта – євро.

Муніципаліет Буяновац, що на півдні Сербії, також отримає спеціальний статус, який триватиме від 35 до 99 років. До керівництва міста увійдуть три члени Ради, парламент з 30 депутатів та трьох іноземців. Бюджет регіону контролюватиметься пропорційно Косовом, Сербією та ЄС. На території Буяноваца використовуватимуть дві валюти – динар та євро. Поліція також буде мультиетнічною. Мешканці регіону матимуть три паспорти – спеціальні із символікою ЄС, а також сербський та косоварський. Район буде безмитною зоною.

Військова база у Буяноваці на сербсько-косоварському кордоні стане американською із цивільним контролем та змішаним військовим контингентом у 1700 солдатів (серби та албанці).

Читайте також: Армія Косова: що, як і навіщо

Ще один сербський муніципалітет – Прешево – повністю перейде під керівництво Косова. Муніципалітет Медведжа, або так звана Прешевська долина підпорядковуватиметься Сербії, за винятком деяких селищ – їх віддадуть Косову.

НАТО охоронятиме косоварську частину транс’європейської магістралі “Коридор-10”. Траса об’єднує австрійський Зальцбург та грецькі Салоніки. Натівський контроль триватиме 15 років. Усі сторони вільно користуватимуться магістраллю.

Гідроелектростанцією “Газіводе” спільно управлятимуть серби та косовари. Але енергетичним сектором керуватимуть США, Австрія та ФРН.

Так званий Печський патріархат, який розташований у Косові, але підпорядковується Сербській церкві, отримає екстериторіальний статус. Це стосуватиметься й монастиря Високі Дечани, й церкву Пресвятої Богородиці в Призрені, й монастиря Грачаниця. Усі інші церкви статусу не матимуть.

Про що ще домовляються

Журналісти зазначають, що досі тривають перемовини щодо трьох питань. Одне з них – офіційна назва Косова. На локальному рівні Сербія хоче визнати країну у своїй церковній назві – Косово і Метохія. А вже в ООН визнаватиме як просто Косово. Тобто серби хочуть зареєструвати дві назви.

Також жодна зі сторін не зможе приєднуватися до інших держав та територій протягом наступних 99 років за прикладом Македонії та Боснії і Герцеговини.

І третє питання стосується голосування в ООН. Із певних питань сторони повинні мати однакове рішення.

У Presheva Jone кажуть, що остаточне рішення щодо угоди сторони мають підписати до 13 липня. Його також повинні підтвердити в ООН, ЄС та НАТО. Після того парламенти Сербії та Косова мають ратифікувати угоду та внести конституційні зміни. З 1 листопада 2019 року угода набуде чинності.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.