Владислав Недашківський
Журналіст, "Український інтерес"

Владислав Недашківський. Протести у Франції та путінська Росія

Франція вже третій тиждень поспіль охоплена протестами. Фото: Reuters
Франція вже третій тиждень поспіль охоплена протестами. Фото: Reuters

Париж палає. Через протести загинули вже три людини, понад сотню дістали поранень. Постраждала Тріумфальна арка – один із символів Парижа. Згоріли автомобілі, магазини розтрощенні. Протестують усі: від анархічних лівих до крайніх правих. Бунт вирує не тільки у французький столиці, але й в інших крупних містах. У першій загальнонаціональній демонстрації взяли участь понад 300 тисяч людей. Це відбулося 17 листопада. Отже, минулі вихідні – вже третій вікенд поспіль, коли Франція перетворюється на поле бою.

Протестувальники в Парижі пошкодили статую Маріанни всередині Тріумфальної арки. Фото: EPA
Протестувальники в Парижі пошкодили статую Маріанни всередині Тріумфальної арки. Фото: EPA

Протестувальників прозвали “жовтими жилетами”, бо вони вдягнули люмінесцентні спецовки, які мають бути в кожній машині, відповідно до французького законодавства. Вони не згодні зі здорожченням дизелю, який є основним видом палива у Франції. За рік ціна підвищилася на 23%. Літр дизелю коштує тепер 1,51 євро. У 2019 буде ще одне підвищення. Так сталося через податки, які ввів уряд Еммануеля Макрона. Він пояснює цю необхідність екологією – боротьбою із глобальним потеплінням. Проте “жовті жилети” наполягають, що підвищення нереалістичне, особливо для тих, хто мешкає на селі та напряму залежить від своїх авт. Зрештою протести перейшли в русло проти зависокої вартості життя.

“Я ніколи не прийму насильства. Ніяка мета не виправдовує напади на органи влади, грабунки бізнесу, погрози перехожим та журналістам, або ж осквернення Тріумфальної арки”, – каже Макрон.

Цікаво, що “жовті жилети” не мають одного лідера. Організація протестів напряму залежить від соціальних мереж – саме там вони набирають обертів, як це було під час Арабської весни чи Євромайдану.

Читайте також: Спецпризначенці майбутнього: як хакери витісняють військових

Еммануель Макрон, повернувшись із Буенос-Айресу, де він був на саміті G20, провів надзвичайну нараду, щодо безпеки. Міністр юстиції Ніколь Белубет обіцяє використовувати всю силу закону до тих, хто вдається до насильства, проте питання введення надзвичайного стану в країні не розглядалося. Ну, а полісмени застосовують усю силу сльозогінного газу та водометів.

Право на протест – священне

Надивившись на світлини з Парижу та інших міст, охоплених протестом, мимоволі згадується наш Майдан. Для будь-якого європейця мітинг – це священне право, яке дозволяє тримати уряд у розумних межах та показує, хто насправді господар у країні.

Так само було п’ять років тому у нас. Якщо українці спочатку обурювалися відмовою від Угоди про Асоціацію, то вибух масової народної непокори викликало побиття студентів – абсолютно нелогічний вчинок з боку влади. Люди виходили на вулиці вже не за якісь міфічні європейські цінності та торговельний оборот, вони йшли, щоб відстояти справедливість.

Останні соціологічні дослідження показують, що більшість українців, які готові виходити на протест, пояснюють свою готовність відстоюванням справедливості. Право на протест для нас так само священне, як і для буть якого француза. Ми, звісно, не мали стільки революцій, скільки їх було у Франції, але пережили Революцію на граніті, Помаранчевий майдан та Революцію гідності. Українці доволі миролюбний та терплячий народ, але знає, коли треба колоти бруківку.

Читайте також: Протести будуть, Майдан – ні. Соціологи про настрої українців

І саме це – готовність відстоювати свої ідеали – робить нас європейцями, а не якісь угоди чи безвізи. Носієм влади є народ – так написано у Загальний декларації прав людини та Конституції України. Протести у Франції змусили уряд дослухатися до волі народу. Еммануель Макрон каже про відкритість для ідей, як можна застосовувати податок на пальне.

Ніколи не будемо братами

І тут в око впадають сусіди, які вперто називають себе нашими братами. Пам’ятаєте, який ґвалт вони чинили, коли центр Києва буквально перетворився на пекло? Так само вони зараз реагують на події у Франції. Їм не зрозуміло, як це – вийти на вулицю та заявити про своє невдоволення.

Підвищення пенсійного віку, фальсифікація виборів, реальні вироки за репости в соціальних мережах, курс на самоізоляцію країни і так далі. Народ мовчить, дивиться лишень телевізор, де постійно встають з колін та розповідають про розпад Європи, США та інших демократій. Там у них постійно когось намагаються врятувати та захистити, нехтуючи священним правом народу самостійно захиститися від узурпаторів та тиранів.

Вперше Володимир Путін став президентом Росії у 2000 році. Тобто у країні виросло ціле покоління, яке не знає Росії без Путіна. Саме під його керівництвом людям в РФ заборонили збиратися більш ніж як вп’ятьох, узгоджувати проведення мітингів, у яких можуть відмовити бюрократи та чиновники. Хіба це не узурпація влади, хіба це не тиранія? Пам’ятаєте чим закінчилося узгодження “Диктаторських законів” від 16 січня в Україні? У Росії треба ледь не навколішки вимолювати те, що дано людям від природи – протест.

Читайте також: Владлен Мараєв. Право на повстання: тисячолітня традиція

Так, протести влітають у копійку. Збитки Парижа сьогодні перевалили вже за мільйон євро, кажуть у мерії. Але чи можна виміряти кількістю нулів те, що ціни не має? Французи протестують тому, що можуть це робити. І протестуватимуть вони допоки не знайдуть компромісів із владою. А компроміс врешті-решт шукати доведеться. Ну, а для росіян путінської Росії це все так і залишиться жахіттями, бо як поясниш сліпому, що таке веселка?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.