Україні потрібен прорив – Посол Литви Марюс Януконіс

Україні потрібен прорив – Посол Литви Марюс Януконіс. Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

Марюс Януконіс – Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні. За три роки на посаді він зробив чимало для зміцнення дружніх стосунків між нашими державами. За підтримки Литви в Україні реалізовано багато інфраструктурних, медичних та освітніх проектів, зокрема у Донецькій та Луганській областях. Скажімо, нещодавно пан посол виступав у Карпатах перед дітьми з Донбасу, які стали учасниками литовсько-українського культурно-абілітаційного проекту “Майстерня Творчості та Миру – Усмішка Проти Війни”.

Ми зустрілися з паном Марюсом у посольстві, яке знаходиться у приміщенні колишнього дитсадка. Працює тут близько 40 осіб. Це одне з найбільших литовських посольств, адже Україна – пріоритетний партнер для Литви. В інтерв’ю “Українському інтересу” посол розповів про українських заробітчан у Литві, співпрацю країн, посилення санкцій проти РФ, перспективи членства нашої держави в ЄС, а також про ймовірний розвиток подій на Донбасі. До речі, Марюс Януконіс чудово спілкується українською мовою.

– Пане Марюс, чому велика кількість українців їдуть на заробітки саме у Литву та чи дійсно на них встановлять квоти?

– У Литві існує велика потреба у робочій силі. Через те, що литовці їдуть працювати до інших країн, значну частину робочої сили складають іноземці. Скажімо, українців – 60-70%, білорусів – близько 20% від всіх іноземних робітників. Працюють громадяни України переважно водіями і будівельниками.

Литовське посольство у 2016 році видало 90 тисяч Шенгенських віз. І зараз багато видаємо, тільки вони інші – так звані національні для трудових мігрантів, студентів, тощо. Кожного року їхня кількість зростає. У 2016 році видали – 6000, у 2017 – 12 тисяч, а цього року буде близько 25-30 тисяч. Квот на мігрантів поки немає. Уряд веде дискусії про це, але остаточне рішення не ухвалено.

– Зрозуміло. Скажіть, а чому литовці так сильно підтримують українців?

– Наші стосунки мають дуже довгу історію. Якщо говорити про давні часи, певний час ми були в одній державі. І ця традиція добрих стосунків залишилася. Дійсно, багато литовців підтримують Україну та висловлюють свою солідарність з прагненнями українців. Це ще зміцнилось після подій 2014 року. Ми хочемо, щоб Україна стала успішною державою.

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

– Розкажіть про проекти, які ви втілюєте в Україні. Зокрема, в освіті.

– За останні роки Україна стала чітким пріоритетом нашої зовнішньої політики, і ми, крім іншої діяльності, здійснюємо проекти, які спрямовані на розвиток України. Загалом, на це витрачається приблизно півмільйона євро на рік. Освіта – дуже важлива сфера. Ми хочемо інвестувати у майбутнє – у дітей. Тому допомагаємо змінювати освітню систему. Також приділяємо багато уваги дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій на сході України. Наприклад, уже четвертий рік організовуємо навчання у Литві для учнів 8 класу з Донецької і Луганської областей. Цього року вони теж поїдуть, зараз набираємо групу. Інший проект спрямований на тренінг для вчителів. Ми намагаємося передати свій європейський досвід і формувати трохи інший погляд на освіту, тому що в Україні ще патріархальна система, де вчитель вище свого учня. Але ми хочемо, щоб ця система поступово перейшла на європейські стандарти, на більш рівні стосунки. Запроваджуємо навчання через творчість і креативні заходи.

– Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації повідомив у ЗМІ, що у 2019 році Литва витратить майже мільйон євро на підтримку Донбасу, а також розглядає можливість узяти шефство над Авдіївкою. Це дійсно так?

– Литовський уряд має такі наміри. І ми сподіваємося, що у бюджеті на наступний рік з’явиться рядок, який передбачатиме збільшення обсягу фінансування проектів. Ми дійсно хочемо здійснити більш масштабний проект відбудови інфраструктури. Це може бути школа, або будь-який інший об’єкт. Зараз працюємо з Донецькою обласною адміністрацією, і вирішуємо, що саме відновлюватимемо. Але сказати, що ми беремо шефство над Авдіївкою чи іншим містом – думаю, ще завчасно. Але наміри зробити більше для Донбасу у нас є, і ми чекаємо затвердження відповідного бюджету урядом.

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

– На якій стадії зараз запропонований Литвою “План Маршала”?

– Так званий “План Маршала”. Його офіційна назва – “Новий європейський план для України”. Мета – значно збільшити обсяг інвестицій в розбудову інфраструктури. Це перш за все. А також на підтримку малого і середнього бізнесу. Тому що потрібно дати певний імпульс для української економіки, яка зараз стабілізувалася і показує зростання, хоч і невелике. Ми віримо, що Україна здатна показувати кращі результати в економіці, але для цього потрібні інвестиції. Політична воля і готовність з боку західних банків є, але Україні треба вирішити деякі питання.

Ми віримо, що Україна здатна показувати кращі результати в економіці, але для цього потрібні інвестиції. Політична воля і готовність з боку західних банків є, але Україні треба вирішити деякі питання.

Читайте також: Пятрас Вайтєкунас: Україну можуть зруйнувати тільки самі українці

Перш за все, це спроможність освоювати ці кошти. Зараз, за статистикою, Україна освоює близько 50% від міжнародної допомоги. Тобто гроші є, але немає адміністративних потужностей. Є питання з пріоритетами та підготовкою проектів. Це практичні речі, які Україні треба вдосконалювати. У Литви теж були такі проблеми приблизно 10-15 років тому, але ми мали перспективу вступу у ЄС, тому навчалися і поступово покращували свою спроможність. Зараз, коли Литва як член ЄС, має доступ до його структурних фондів – кожного року країна отримує приблизно півтора мільярда євро. Україна теж має пройти цей шлях.

– Тобто, Захід готовий дати гроші. Однак Україні, крім названих вами питань, треба подолати й корупційну складову. Чи не так?

– Я думаю, у подоланні корупції Україні треба докласти більше зусиль. Ми бачимо, що створюються нові антикорупційні інституції, але ще пройде певний час, поки вони почнуть ефективно працювати.

– Уявімо таку ситуацію. ЄС виділив Україні кошти на підтримку фермерства. А як ці кошти отримати простому українському фермеру? Куди звертатися?

– Євросоюз багато допомагає своїм членам у розвитку аграрної галузі. Є так звана Загальна аграрна політика, яка передбачає пряму допомогу фермерам у залежності від обсягів виробництва. В Україні – це насамперед питання уряду. ЄС має певні програми і може долучитися, але саме уряд має створити механізми підтримки фермерства.

– Чи має шанс Україна вийти на світовий ринок з аграрною продукцією чи з чимось іншим?

– Ваш аграрний сектор має великі можливості. Зараз ми бачимо, як значно зростає аграрний експорт до ЄС, але в угоді з ЄС є певні обмеження. Тому Україні не так просто експортувати туди велику кількість продукції. Але є інші ринки, де Україна багато експортує. Вона дуже потужна у плані експорту послуг ІТ, і посідає мабуть одне із перших місць у Європі. У вас дуже великий інтелектуальний потенціал. Але треба бути гнучкими і дивитися на світові тенденції, бо конкуренція велика.

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

– Ви розділяєте думку, що Європа уже втомилася від України?

– Я не думаю, що вона дуже втомилася від України. Але вам потрібен якийсь прорив. Треба показати гарний розвиток, політичну волю уряду проводити незворотні зміни. І тоді, думаю, це може привернути більше уваги. Але допомога залишається і з боку ЄС, і з боку США, зокрема українській армії і реформам.

– Литва – перша з країн-членів НАТО, яка почала постачати летальну зброю в Україну. Як зараз відбувається підтримка армії?

– Литва дійсно багато працює на підтримку української армії. Ми маємо тут навіть навчальну місію. Це єдина військова литовська місія, яка працює за кордоном. Нині в Україні працює близько 40 військових інструкторів, які дислоковані в різних регіонах разом з інструкторами з таких країн НАТО, як США, Канада, Великобританія та Польща. Литва є п’ятою за кількістю військової допомоги, хоч територіально менша за ці країни.
А передача зброї – це більш символічна акція. Нам було важливо показати, що ми хочемо допомогти і не боїмося реакції сусідів. Це був певний приклад для деяких країн.

– Окрім того, Литва підтримує усі санкції проти Росії.

– За конкретні дії треба відповідати. Тому запровадження санкцій – це реакція на дії Росії. Зокрема, останні – на хімічну атаку у Солсбері. США зараз хоче посилити санкції через тривогу, що Росія може втручатися в американські вибори, які відбудуться у листопаді.

Окрема тема – це санкції за анексію Криму. Про зняття їх навіть мова не йде, і у ЄС є чіткий консенсус щодо цього. Звичайно, є деякі країни, які закликають переглянути або навіть пом’якшити санкції (наприклад, Італія, – прим. ред.), але підстав для цього немає.

– На вашу думку, наскільки дієві ці санкції?

– Вони мають вплив на російську економіку. Звичайно, російський уряд це заперечує, хоче показати, що Росія може протистояти санкціям, що економіка вже пристосувалась, але насправді ми знаємо, що це не так.

Окрема тема – це санкції за анексію Криму. Про зняття їх навіть мова не йде, і у ЄС є чіткий консенсус щодо цього.

– Чи є ймовірність, що саме через послаблення російської економіки Україна зможе повернути Крим?

– Протягом історії ми бачимо, що будь-яка незаконна дія має наслідки. І все рано чи пізно повертається у законне русло. Скажімо, Литва й інші Балтійські країни чекали 50 років своєї свободи після окупації Радянським Союзом. І нам дуже допомогла чітка міжнародна позиція у цьому питанні. Крим – це дійсно виклик для російської економіки. Там багато проблем, зокрема інфраструктурних.

– А чи достатньо сама Україна робить для закінчення війни?

– Україна докладає чимало зусиль, щоб на міжнародному полі пояснювати ситуацію. Вживаються правові заходи щодо подолання наслідків анексії. Багато людей звертається до міжнародних судів, бо вони зазнали чималих збитків через події на сході.

– Попри усі проблеми, ви вірите, що уже в найближчому майбутньому Україна стане членом ЄС?

– Ми дійсно дуже хотіли б, щоб Україна якомога швидше увійшла до ЄС. Але для цього потрібно зробити багато практичної рутинної роботи, яку ми робили так само. Змінювати закони, адаптувати їх до Європейського права. Так само і реформування країни, без якого членство у ЄС неможливе. На жаль, ми бачимо, що Росія не має бажання сприймати європейські цінності, вона не хоче стати частиною Європи. РФ окреслює себе, як окрему цивілізацію. Політика Росії – це виклик для об’єднаної Європи, виклик для України, і поки ми не бачимо, що ця політика може змінитися у близькому майбутньому.

Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

– Якби хтось у світі запитав у вас, що таке Україна, щоб ви відповіли?

– Це надзвичайно велика і різноманітна країна. Вона має різну культуру, різні традиції, і деякі її частини мають різну історію. Цим Україна унікальна. Ця багатокультурність, і навіть багатонаціональність – це великий плюс. Україна має величезний потенціал, але ми хочемо, щоб вона більше рекламувала його. Тому що у Європі небагато людей про це знають.

– А як щодо нашої кухні? Яку українську страву ви любите найбільше?

– Може відповім занадто банально, але це борщ. Це дійсно страва, яку можна їсти кожного дня і вона не набридає.

– В яких українських містах ви уже побували?

– Я відвідав майже всі обласні центри. Харків мене вразив своєю чистотою, Чернівці дуже гарне місто. На Донбасі також побував. Коли приїздив наш міністр закордонних справ (Лінас Лінкявічюс – прим.ред.), ми були у Широкіному, де морські піхотинці стоять. На передовій біля нас пролунало два вибухи. Тобто я побачив війну на власні очі.

– У чому вбачаєте український інтерес?

– Український інтерес – наближатися до Європи, шукати як можна більше друзів там, показувати свій потенціал – економічний і культурний. Україна має відкриватися для світу.

Спілкувалася Ірина Савчук, “Український інтерес”

Пятрас Вайтєкунас: Якщо здатися Росії, війни не буде, як і України

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.