Рік, що минає, був багатим на події для України. Цього року ми отримали незалежну від Москви церкву, 4G-інтернет, дізналися про арешт Героя України Надії Савченко, АТО переформатувалась в Операцію об’єднаних сил, сумували за “вбитим” журналістом Аркадієм Бабченком, пережили воєнний стан

Були як поразки, так і перемоги. “Український інтерес” пропонує своїм читачам згадати – яким же він був, 2018 рік, для України і світу.

Політика і світ

На початку року відбувся традиційний Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі. Знаковою подією форуму стала участь у ньому – вперше за двадцять років – прем’єр-міністра Індії. Свою доповідь Нарендра Моді присвятив кліматичним змінам й розкритикував світових лідерів через ігнорування цієї проблеми. Ще одним ключовим моментом була доповідь президента Польщі Анджея Дуди, який під час свого виступу назвав будівництво російського газопроводу “Північний потік-2” загрозою Європі.

Для України рік ознаменувався перемогою над російським “Газпромом” – у лютому Стокгольмський арбітраж постановив, що російський монополіст має заплатити “Нафтогазу” 2,6 мільярда доларів. Таку суму вирахували за результатами двох судових вироків щодо газового контракту 2009 року.

Росія отримала “нового” президента. Під час “виборів” за Путіна проголосувало 76,67% виборців при загальній явці 67,4%.

Утім, радість росіян від такого “єдинодушного” голосування затьмарив черговий міжнародний провал Кремля – у британському місті Солсбері у парку біля торгового центру знепритомнів колишній російський розвідник Сергій Скрипаль. Його шпиталізували із серйозним отруєнням невідомою речовиною. Ця подія дала поштовх потужному міжнародному скандалу: Британія звинуватила Росію у втручанні у свої внутрішні справи і застосування бойових отруйних речовин на своїй території. Як наслідок – низка країн вислала зі своєї території російських дипломатів. Таких набралось кілька сотень.

Ще однією подією, яка сколихнула світ, була атака сирійських військ на опозицію – у сирійській провінції Східна Гута проти мешканців застосували хімічну зброю. США та провідні країни світу звинуватили Росію у причетності до варварського акту.

У Європейському парламенті оголосили цьогорічного переможця Премії за свободу думки імені Андрія Сахарова. Ним став український політв’язень, кримський режисер Олег Сенцов. Це перший українець, який отримав премію Сахарова.

У Франції 17 листопада почалися загальнонаціональні протести. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці Парижа та інших крупних міст, щоб протестувати проти здорожчання пального. Протестувальники вдягнулися у жовті люмінесцентні жилети, які, відповідно до французького законодавства, мають бути в кожній автівці. Власне, через це їх і прозвали “жовтими жилетами”. Утім, мирний протест дуже швидко перейшов у фазу погромів та вандалізму, а французькі спецслужби почали перевірку щодо причетності Росії до масових протестів.

Під час з’їзду Християнсько-демократичного союзу Німеччини 7 грудня обрали нового главу партії. Замість канцлерки Ангели Меркель її очолила Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

Україна: війна, скандали, перемоги та Томос

Україна на початку року, нарешті, отримала очільника Національного банку – Верховна Рада призначила Головою НБУ Якова Смолія, “за” проголосували 247 нардепів. Перед цим парламентарії звільнили з посади Валерію Гонтареву. Вона заявила, що її місія “повністю виконана”.

30 березня понад двадцять міст України отримали 4G-інтернет. Він жвавішій за свого попередника приблизно вдесятеро. Нова технологія здатна за секунду “розганятись” до гігабіту, а 3G – лише до десяти мегабіт.

Кінець березня ознаменувався для України гучним скандалом – депутати Верховної Ради підтримали подання генерального прокурора України Юрія Луценка на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Надії Савченко. Генпрокурор представив нардепам докази підготовки нею атаки на парламент України. Слідство вважає, що протягом літа-осені 2017 року керівник Центру звільнення полонених “Офіцерський корпус” Володимир Рубан та народний депутат Надія Савченко підшуковували співучасників та виконавців терактів.

У квітні стартувала масова кампанія з пошуку сімейного лікаря. Українці почали підписувати декларації з медиками, які в подальшому постійно спостерігатимуть за їхнім здоров’ям. Це – черговий етап медичної реформи у нашій країні.

30 квітня оголошено про кінець АТО, її замінила Операція об’єднаних сил. З початком ООС змінилась структура керівництва українського війська – стратегічне керівництво у зоні бойових дій повністю перейшло до військових, координує дії українських сил новостворений Об’єднаний оперативний штаб, а військові отримали розширені повноваження.

Цьогоріч українська армія отримала американські протитанкові ракетні комплекси Javelin –  37 пускових установок та 210 протитанкових ракет, а також тренувальні комплекси. Їхня загальна вартість – 47 мільйонів доларів.

Наприкінці весни українському суспільству довелося випробувати на собі весь спектр емоцій – від відчуття гнітючої поразки до розуміння справжньої перемоги. А все через знакового та послідовного критика путінського режиму Аркадія Бабченка, який, перебравшись із Росії в Україну, нібито був 29 травня вбитий в київській квартирі, де він мешкав разом із сім’єю. Як виявилось, це інсценування було спецоперацією Служби безпеки України.

Наступна смерть, на жаль, була справжньою – 7 липня пішов з життя автор Акту проголошення незалежності України, багаторічний в’язень радянських таборів, дисидент та правозахисник Левко Лук’яненко.

У 27-й День Незалежності України на багатотисячному НСК “Олімпійський” після річної перерви відбувся перший концерт “Океану Ельзи”.

Українського спортсмена Василя Ломаченка читачі авторитетного британського спортивного медіа Sky Sports визнали найкращим боксером у світі.

Восени цього року відправився у перший рейс за маршрутом Київ-Мінськ-Вільнюс-Рига, який відомий як поїзд “чотирьох столиць” (№32/31).

Осінь, утім принесла й неприємні сюрпризи: 9 жовтня вибухнули чергові військові склади боєприпасів. Цього разу – біля містечка Ічня на Чернігівщині.

Але були й перемоги: на початку жовтня Константинополь визнав канонічними предстоятелів УПЦ КП та УАПЦ.

Кінець листопада був для України важким: наша країна впритул наблизилась до прямої війни з Росією. Росіяни обстріляли та захопили три військові кораблі України. Наслідком стало запровадження воєнного стану на частині території нашої держави. Військові моряки досі знаходяться у полоні, попри втручання лідерів провідних країн світу.

25 листопада набув чинності новий закон для розмитнення авто на єврономерах. Власників євроблях чекав досить неприємний сюрприз – через шість місяців від набуття чинності новим законом їх чекають колосальні штрафи – до 170 тисяч гривень, при цьому закон має зворотню дію – під його санкцію потрапляють всі, хто загнав євроавтівку з 1 січня 2015 року. Це не могло не породити масові протести – євробляхери намагалися блокувати пункти перетину на кордонах, проте до якогось результату це не привело.

Кінець року приніс також довгоочікуване рішення: Україна припиняє дію Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з Росією. Закон набув чинності 12 грудня, а з 1 квітня 2019 року Договір остаточно втратить силу.

Закінчився ж рік на мажорній ноті – Україна врешті отримала Єдину помісну православну церкву, а Вселенський патріархат підтвердив, що Томос про надання українській церкві автокефалії вона отримає на Святвечір – 6 січня 2019 року. Про це оголосив президент України Петро Порошенко: “Рівно сто років тому влада незалежної України – спочатку Скоропадський, потім Петлюра, вперше поставила на порядок денний питання про автокефалію для української церкви, в грудні 1918 року. За цю незалежність боролися кілька поколінь українців. За автокефалію і незалежність української церкви розстрілювали, висилали до Сибіру, оголошували анафему. Історія все і всіх розставила по своїх місцях. І сталося це саме вчора, 15 грудня 2018 року, коли заснували автокефальну Православну церкву України”.

Таким був рік, що минає для України. Чого в ньому було більше – позитиву чи негативу – вирішувати кожному для себе. Сподіваємось, що наступний, 2019-ий, буде кращим і успішнішим. І стане, нарешті, роком закінчення війни.


Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.