Депутати Європарламенту все ж таки ухвалили правки щодо авторського права, які відомі як “Стаття 11” та “Стаття 13”. Ці зміни можуть вбити Інтернет. Принаймні той Інтернет, який ми знаємо сьогодні.

Сиві дядьки голосували за зміни під оплески та свист. Вони, як римські імператори, скидали в гору кулаки із піднятим великим пальцем, задоволено сміялися та плескали один одного по спині, мовляв, перемога. Їхні опоненти сором’язливо опускали очі – оці ваші інтернети затисли в лещата.

До речі, нові правила підтримали гіганти медіаіндустрії та світові зірки, такі як Пол Маккартні. Щоправда рішення має пройти повноцінний законодавчий процес з фінальним голосуванням у січні 2019-го.

Розбираємо, що ж там наголосували європарламентарі та чому це небезпечно.

Європа бере піратів на абордаж

В ідеалі нові правки спрямовані на боротьбу з піратами. Мовляв, у всього є свій творець, якому потрібно платити за використання навіть фрагменту його роботи. Власне, “Стаття 13” зобов’язує моніторити контент на сайті, а особливо той, що завантажують користувачі, та блокувати все, що має збіги із загальною базою даних по авторському праву. Тут під удар одразу ж потрапляють меми – улюблені всіма картиночки та відосики. Річ у тім, що меми здебільшого використовують кадри з фільмів, серіалів чи телепередач, картини художників, чиїсь невдалі фотки etc. Увесь, так би мовити, плагіат буде заблокований.

Контроль покладається на власників сайтів. Вони мають інтегрувати в роботу свого ресурсу спеціальні алгоритми, які проводитимуть моніторинг. За порушення нових статтей передбачені штрафи та інші санкції. Маленькі сайти, як раніше пояснювали експерти, будуть не взмозі задіяти ці алгоритми, тому їм доведеться закриватися. Щось подібне вже сталося після повноцінного старту Загального регламенту про захист даних (GDPR) у травні цього року.

Коли питання про введення змін стало на порядку денному Європарламенту в червні, фахівці, які напряму пов’язані з Інтернетом, підписали відкритого листа, щоб політики не лізли в те, чого не розуміють. Їх не послухали. Цікаво, що це повторне голосування – влітку Європарламент не набрав необхідної кількості голосів.

“Все, що ви хочете оприлюднити, спочатку має бути схвалено цими фільтрами. Цілком легальний контент, такий як пародії та меми будуть перехоплені”, – пояснила в Твіттері після голосування депутатка Європарламенту від Німеччини, член Піратської партії ФРН та президентка Молодих піратів Європи Юлія Реда.

До речі, Реда, як і Піратська партія, виступала категорично проти нововведень. Вона обіцяла, що партійні пірати блокуватимуть ініціативу. Однак, це не допомогло – норму ухвалили 438 голосами.

Гроші на бочку

“Стаття 11” ще цікавіша. Вона вводить так званий податок на посилання. Тобто за будь-який фрагмент, скажімо, тексту доведеться платити.

Як ми всі знаємо, Google, Twitter, Facebook та інші майданчики мають функцію передперегляду. Тобто вони показують якусь частинку того чи іншого матеріалу, а користувач вирішує, чи переходити на першоджерело за посиланням. “Стаття 11” цю лавочку прикриє. Усім гуглам, твіттерам, фейсбукам та іншим доведеться сплачувати за демонстрацію фрагментів авторських матеріалів. Враховуючи, що це мільйони, якщо не мільярди показів, справи кепські.

Елементарна математика вказує на те, що незабаром ці гіганти змінять умови демонстрації посилань, а з ними – пошукової видачі. Google ще наприкінці 2017 року змінив роботу пошуку зображень. Тепер, щоб знайти ту саму світлину іншого розміру, доводиться танцювати з бубном навколо комп’ютера, а раніше було достатньо тикнути на розміри картинки.

Grumpy Cat не любить, коли чиновники лізуть у затишний Інтернет. Фото: Getty Images/David Livingston
Grumpy Cat не любить, коли чиновники лізуть у затишний Інтернет. Фото: Getty Images/David Livingston

Така кардинальна зміна правил гри неминуче перешкоджатиме вільному розповсюдженню знань та інформації. А це вже підриватиме основи демократії. Принаймні саме так писали науковці у згаданому вище відкритому листі.

Хоча з ними важко не погодитися. Корпорації передусім думатимуть про гроші, коли вибудовиватимуть власні алгоритми видачі інформації. Ніхто не платитиме за демонстрацію того, що прибутку не приносить і за що ще доведеться викладати гроші з власної кишені. Тому сайт вашої компанії “Рога і копита” пошуковики більше не видаватимуть – можете звільняти свого сеошника. Утім, це зміни не одного дня. Щоб “Стаття 11” та “Стаття 13” повноцінно запрацювали, потрібен час.

Приборкати дракона

З масовим поширенням Інтернету піратство стало найпопулярнішим видом кіберзлочинів. Через піратів компанії щороку втрачають мільйони доларів – стверджують ці самі компанії. Насамперед під удар підпадають музичні студії та фільммейкери. Але пірати від нововведень постраждають не сильно. Першими у жорну системи потраплять саме ті, хто працює чесно. Тому нові правила мають вигляд спроби контролювати Інтернет. У тоталітарних країнах його контролюють вже давно, тепер на цей шлях стає Європа.

У глобальній політичній площині питання контролю за Інтернетом стало найбільш актуальним з 2014 року – від початку російської агресії в Україні. Європейці врешті-решт побачили, до чого призводить абсолютна некерованість глобальної мережі. Хмизу в огонь підкинули вибори американського президента, коли соцмережі зіграли ледь не ключову роль у сходженні Трампа на трон в Овальному кабінеті. Європейські інституції повинні створити власний Роскомнагляд (він же -надзор), щоб вирівнювати ситуацію в мережі – блокувати ті чи інші ресурси.

Проте депутати спізнилися. Сьогодні ми маємо торренти та Даркнет – сегменти, абсолютно непідвладні якимось посадовцям. Інтернет живе своїм власним життям і не підпорядковується конкретному уряду. Тому все ж таки не поспішайте звільняти свого сеошника.

Якщо на січневому голосуванні нові правила врешті-решт підтримають, власникам сайтів дадуть перехідний період. Саме так вводився GDPR, за який проголосували ще в 2016 році. Але це створить небезпечний прецедент, коли посадовці вирішуватимуть долю якогось ресурсу. Цікаво, що доступ до будь-якого сайту зможуть перекрити, посилаючись на “Статтю 11” та “Статтю 13”. Тобто опозиції доведеться тікати в маргіналізовані шари мережі та тихенько скаржитися на цензуру.

Свободи більше не існує. Депутати, які підтримали нові правила, вирішили приборкати дракона, але вони забувають, що це Змій Горинич з трьома головами. Контролювати Інтернет неможливо. Це не вдалося авторитарним режимам, не вдасться і демократам.


Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.