У Косові з’явиться своя повноцінна армія – відповідне рішення 14 грудня підтримали 107 із 120 членів косовського парламенту. Що це значить і чому це питання стало активно обговорюватись світовим співтовариством? Щоб зрозуміти таку увагу до рішення косовського парламенту, варто розібратись у його аспектах.

Косово

Як свідчить Вікіпедія, “Республіка Косово – частково визнана держава на Балканах”. Серед тих, хто визнав – Сполучені Штати Америки, Великобританія, Франція, Німеччина, Австралія, Польща, Австрія тощо. Тобто – провідні демократичні країни світу. Станом на 26 лютого 2018 року Косово отримало 114 дипломатичних визнань, зокрема його незалежність визнали 113 держав з 193 країн-членів ООН; 23 з 28 країн-членів Європейського Союзу та 25 з 29 країн-членів НАТО.

Не визнають державу Косово близько восьми десятків країн, серед яких Сербія, Росія Білорусь, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан, Словаччина, Румунія, Руанда, Північна Корея, Лаос, Іспанія. Перелік досить строкатий.

Окремим рядком варто зазначити, що не визнає Косова також і Україна: “Позиція з приводу визнання Косова залишається незмінною, а саме: базуючись на основоположних міжнародно-правових документах, Україна дотримується принципу безумовної поваги до суверенітету та територіальної цілісності всіх держав у міжнародно-визнаних кордонах. Україна на відміну від переважної більшості європейських країн, США, Японії, Австралії не визнає державу Косово. Україна вважає Косово невід’ємною частиною Сербії”.

Трохи історії

Після розпаду Соціалістичної федеративної республіки Югославія її територія перетворилась на зону суцільних бойових дій: всі воювали з усіма. Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями територія Косова перейшла під контроль ООН. 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава також є потенційним кандидатом на вступ у ЄС.

Косово межує з Македонією, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.

Албанська більшість (92%), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.

Претензії сербів на Косово ґрунтуються на посиланнях на принципи Гельсінського заключного акту 1975 року, що узгоджує непорушність кордонів Європи. Албанці, натомість, наполягають на перевазі етнічного права, а також на міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 року, що твердить про право націй на самовизначення.

Отже, у стосунках Сербії і Косова значну роль відіграє недавня етнічна війна, яка не затихла і досі – у пресі періодично з’являються повідомлення про сутички і конфлікти між сербами і албанцями. У такій ситуації визнання Сербією незалежності території, яку вона вважає своєю невід’ємною частиною, очікувати не варто. Щодо позиції Росії також не варто сумніватись – Сербія є її вірним сателітом на Балканах, отже Москва у всьому буде підтримувати позицію Белграда. Тим більше, що у вересні 2014 уряд Республіки Косово ухвалив рішення про запровадження санкцій щодо РФ на знак солідарності з Україною та країнами-членами ЄС і НАТО.

Армія Косова та реакція провідних держав

Рішення про створення власної армії, з огляду на сусідство та історію взаємин з Сербією, не є дивним. Власне, збройні сили у республіці існували й до цього. Просто називались вони не армією, а Силами безпеки Косова. Їхня чисельність становить на момент переформатування у армію 4500 військовослужбовців та 2000 резервістів. Бюджет – близько 60 мільйонів євро, озброєння – стрілецька зброя та легка бронетехніка.

Рішення парламенту передбачає збільшення чисельного складу армії до 5000 осіб та 3000 резервістів, реформування управління та структури, на що республіка планує за три роки витратити до 300 мільйонів євро.

Створення регулярної армії республікою Косово зазнало різкої критики як з боку Сербії та Росії, так і країн-членів ЄС та США. Якщо у випадку Сербії та Росії це не є неочікуваним, то позиція Євросоюзу та Сполучених Штатів варта уваги.

“Шкода, що рішення ухвалили без урахування висловлених раніше застережень. Хоча рішення про трансформацію Сил безпеки Косова принципово відноситься до компетенції самого Косова, ми чітко дали зрозуміти, що зараз невдалий час для такого кроку”, – заявив Генеральний секретар Північно-Атлантичного Альянсу Єнс Столтенберг. На початку грудня він підкреслював, що “оголошення про намір створити власні збройні сили відбулося у вкрай невдалий момент і підриває стабільність в регіоні”.

“Європейський Союз поділяє думку про те, що мандат Сил безпеки Косова слід міняти тільки за допомогою всеосяжного і поступового процесу відповідно до Конституції Косова”, – вторить Генсеку НАТО прес-секретар Європейської служби зовнішніх зв’язків Майя Косьянчич.

Сербія запевняє, що албанці створюють армію, щоб вигнати сербське населення з регіону. Як заявила на початку грудня прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабіч, формування армії в Косові може спровокувати збройний конфлікт. З її боку лунали завуальовані погрози щодо Косова: “Ми не можемо стояти осторонь і мовчки дивитися, як проводяться нові етнічні чистки”.

Росія підтримала свого балканського сателіта і назвала дії Косова “дестабілізуючим і провокаційним кроком”. Створення в Косові армії здатне обернутися найважчими наслідками для Балкан, попередили в російському МЗС.

Своєю чергою лідер Косова Хашим Тачі заявив, що небезпекою для Балкан є не створення повноцінної армії в Косові, а російські МіГи і військові бази в Сербії. Якщо зважити на те, що цього року Сербія отримує шість багатоцільових винищувачів МіГ-29, 30 танків Т-72, 30 БРДМ-2, а також два дивізіони ЗРК “Бук” з Росії та вісім Міг-29 з Білорусі, то створення армії Косовим є досить таки вмотивованим кроком. Особливо, якщо зважити на досвід України та її стосунки зі “старшим братом” Росією. Косово має аналогічного “старшого брата” в особі Сербії.


Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter