Ніколи не плач. Довгий час більшість з нас нічого не знали про героїв і мучеників Крут. Радянська пропаганда для цього зробила все. Та разом із Незалежністю почала відновлюватись історична пам’ять. Та для багатьох з нас Крути так і лишались однією із тисяч сторінок історії. Подією, яка особисто нікого із нас не торкнулася.

Але зараз – історія повторюється і серед наших друзів та знайомих є бійці добровольчих батальйонів, які за покликом серця пішли захищати батьківщину, тож ті далекі події стали нам близькими і зрозумілими по-справжньому.

Зараз нас так само вражають скорботні проводи новітніх героїв, як у березні 1918 року приголомшило киян поховання на Аскольдовій могилі українських юнаків, які віддали за Україну найбільше, чим володіли – свої життя. Тоді Михайло Грушевський назвав їх героями, а Павло Тичина у 1918 році присвятив свій вірш “Пам’яти тридцяти”.

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

Пом’янув героїв легендарного бою і Сергій Василюк. Пісню “Ніколи не плач” він написав 2013 року, коли від трагічних подій під Крутами минуло 95 років.

За рік ця пісня увійшла до альбому “Грім в ковальні бога” київського рок-гурту “Тінь Сонця”, незмінним лідером і голосом якого і є Сергій Василюк. Вона стала для гурту, який протягом своєї майже двадцятирічної історії грає хеві-фолк (або ж як його іноді називають – козацький рок) знаковою і відтоді без “Ніколи не плач” не обходить жоден концертний виступ “Тіні Сонця”. І пісню, і альбом музиканти присвятили українській лицарській традиції від давньоруських часів до сьогодення.

Історія кожної композиції проекту «Пісні війни» варта окремої розповіді. Скажу лише, що ті відомі голоси, які допомагали мужнім бійцям у незвичному для них амплуа студійних виконавців, належать: вже згаданим Павлу Табакову та Аничці, а ще – Тарасу Тополі, Арсену Мірзояну, Ірині Долі, Сергію «Фомі» Фоменку, Оксані Мусі, Зенику Медюху і вокальній формації «Пікардійська терція». Більше читайте за посиланням:

Пісні війни: Коли настане мирний час

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram