Сьогодні написати книгу легше, аніж змусити підлітка прочитати її. Це одне з найважливіших питань сучасного суспільства. Здавалося б, книжкова індрустрія розвивається шаленими темпами, можна знайти твір на будь-який смак як на іноземному, так і вітчизняному ринку. “Український інтерес” відвідав дискусію “Що підлітки читатимуть завтра” на Книжковому арсеналі, щоб зрозуміти: як все ж зацікавити юну аудиторію.

Модератором події була письменниця Олена Рижко, яка не лише пише для підлітків, а й зацікавлює своїми книгами таку вибагливу аудиторію. Секрет її успіху простий: вона з юнацтвом на одній хвилі і вважає рекомендації доносити підліткам лише духовні теми – непродуктивними. Про тілесне теж необхідно говорити.

“Потрібно розділяти поняття дитяча, підліткова і доросла література. Молоді люди, в яких я запитувала, як вони обирають книгу, казали, що для них не важлива обкладинка, вони не читають анотації. Купувати книгу – це не прийти в бібліотеку, погортати і піти. Тому тут важливо розуміти, що ж саме привертає їхню увагу.

Багато підлітків читають книги за компанію, шукають аналоги зарубіжних письменників в українській літературі, або ж належать до третього типу: книжкової традиції. Тобто, якщо мої батьки це читали, то і я мушу. Часто підлітки ховаються в бібліотеці подалі від очей мами, тата, бабусі, щоб вони навіть не знали про захоплення дитиною сучасною літературою. Тому постає питання: а що ж тоді підлітки читатимуть завтра?”, – розповідає авторка.

Олена Рижко написала четверту книгу для підлітків “Мишоловка”. Фото: Український інтерес/Діана Царук

Читайте також: Олена Рижко: Секс у підлітковій літературі не має бути суто механікою

На думку журналістки Дарини Мізіної, підлітки не читатимуть те, що скажуть їм батьки. Діти завантажені літературою у школах, зокрема класикою, часто нудною для їхнього віку. Тому не можна допустити, щоб через це вони відвернулися від літератури взагалі.

Вона вважає, що б там не казали, але обкладинки – це актуально як для дорослих, так і дітей. Ще одна важлива деталь – якісна назва зі знайомою лексикою, яка приверне увагу. І соцмережі повинні бути обов’язковою частиною сюжету, щоб підлітки відчували себе на одній хвилі з героями.

“Не варто відмовлятися від тих речей, які не дуже сподобаються батькам, зокрема теми алкоголю та гулянок. Головне, в якому контексті подати: так, через це проходять, таке трапляється, але нічого хорошого з цього не вийде. З батьками потрібно працювати, щоб вони прислуховувалися до інтересів дитини і допомогти знайти книгу, яка відповідає їм”, – розповідає журналістка.

Дискусія відбувалася у межах Книжкового арсеналу. Фото: Український інтерес/Діана Царук

Психологиня Наталія Кучер також має рецепт зацікавлення підлітків літературою і вважає, що воно починається з порозуміння з батьками:

“Із фізіологічної точки зору, у цей період у дітей відбувається багато процесів. Ми знаємо про гормони, але те що відбувається з мозком підлітка – не знають навіть батьки. Багато того, чого ми вимагаємо від них, діти не можуть виконати. У них не дозріли частини мозку, які за це відповідають”.

Писати для підлітків – означає бути тим дорослим, який їх розуміє і допомагає долати перешкоди.

Наталія переконує, для того, щоб книга зацікавила як підлітка, так і дорослого, повинне відбутися злиття у єдине з героями та подіями:

“Ми повинні прожити історію, коли читаємо. Книги роблять нас кращими, трансформують нас. Література має не давати нотації, а встановлювати правильні асоціативні зв’язки. Що робить молодь? Вона встановлює зв’язки. Гарна книга повинна дати їм уявлення про світ, адже у цьому віці підлітки не вміють самомотивуватися”.

Вона вважає, що книги не мають бути затяжними і містити багато описів: “Їм це не цікаво, вони не так мислять”. Дорослі люди читають, щоб відпочити, а підлітки – отримати враження. Тому твори мають бути дієвими, щоб не втратити уваги юного читача.

До того ж, ані хлопці, ані дівчата не в змозі контролювати свої емоції в цьому віці. Психологиня каже, що це породжує в них сором’язливість та недовіру до власного тіла. Коли підлітки групуються, вони беруть на себе менше відповідальності і виражають все через агресію. Зі свого боку суспільство має взяти на себе місію допомогти їм.

“Важливо, щоб автор не просто сказав, що герой так вирішив, а розписати його мотивацію. Так підліток зможе застосувати це на власному досвіді. Також має бути багато сучасного, щоб перебувати у знайомому світі. Чому підлітки не люблять класику? Вони ніколи не переживали цих подій, не були на сіннику”, – каже Наталія.

Керівниця проекту Kyiv Radio School, секції реклами і піару Київської МАН Антоніна Іващук підійшла до цього питання з професійної точки зору:

“Я опитала батьків підлітків від 12 до 14 років. Три мами з п’яти сказали, що їхні діти не читають взагалі, а сидять в телефонах. Інші сказали, що читають, але лише через родинну традицію. Не отримала висновку, тому перейшла до опитування безпосередньо підлітків. Всі дванадцять дітей сказали, що читають, але їхні смаки кардинально різні: одні читають українських авторів, інші – наполягають на тому, що “Гаррі Поттер” – найкраща на світі книга”.

Вона переконує, що пріоритетна справа – зробити читання модним:

“Електронні книги – це добре, але, якщо підліток читає з екрану смартфону, то постійно відволікається на повідомлення. А з книжкою ми сам на сам. Тому обкладинка все ж відіграє важливу роль. Очевидно, що в більшості шкіл учнів старших класів відлякують від літератури громіздкими творами. Добре, що у наші часи підлітки мають можливість самостійно обирати літературу. Література для підлітків повинна розширюватися жанрово, спілкуватися з читачем їхньою мовою, і, звісно, приваблювати візуально”.

На завершення Олена Рижко розповіла, що часто люди не розуміють, чому вона пише про проблеми підлітків, а не історію якогось успіху. Відповідь – лаконічна, навіть з точки зору психології: підлітка без проблем не існує.

А щоб вберегти свою дитину від проблем, які в будь-якому разі наздоженуть її в самостійному житті, потрібно не лише на своєму прикладі показувати, що книги – це тренд, необхідно дати їм шанс обрати близький собі літературний жанр. Книга – портал в інший світ, з якого завдяки майстерності автора повертаєшся іншою людиною. Щонайменше – у тебе розширюється світогляд. У підлітковій літературі все складніше, адже світогляд потрібно не тільки розширювати, а спрямувати у правильний бік. Дитина, обираючи книгу у підлітковому віці, на підсвідомому рівні показує вам те, що вестиме її далі по життю. Тож мерщій у найближчу книгарню: література має бути в топі трендів.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.