В Україні суттєво знизився рівень тіньової економіки, заявили у Міністерстві економічного розвитку. Протягом дев’яти місяців 2018 року він складав 32% від ВВП. Це на 1% нижче показника аналогічного періоду у позаминулому році. Такий результат – найнижчий рівень тіньової економіки за останні 10 років.

Найгірші результати Мінекономрозвитку зафіксувало у 2014 та 2015 роках. Тоді рівень тіньової економіки дорівнював 43% та 40% відповідно.

Аналітики міністерства кажуть, що детінізація економіки свідчить про ефективність реформ, а також про позитивне сприйняття їх українцями.

Детінізація української економіки стала можливою завдяки:

  • реформам, спрямованих на підвищення доходів населення та зміцнення інвестиційної складової економічного зростання;
  • ринковим тенденціям та оптимізації процесів формування цін на внутрішніх ринках. Перед цим, до речі, відбулась демонополізація ринків паралельно із впровадженням жорсткої монетарної політики;
  • також уряд зберіг сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні, про що свідчить високий рівень ділової активності.

Що гальмує детінізацію української економіки

Водночас у Мінекономрозвитку визнають, що є проблеми, які стримують темпи детінізації економіки. Зокрема, йдеться про війну на Донбасі та окупацію українських територій.

Також експерти схвильовані кількістю банкових кредитів, що не працюють. Станом на жовтень 2018-го частка таких кредитів у загальному обсязі кредитування становила 54,31%. Люди неспроможні їх виплачувати.

Чим небезпечна тіньова економіка

Одна з найголовніших загроз тіньової економіки – спотворення механізмів дії законів. Це призводить до недостатнього стимулювання економіки, що власне й гальмує її розвиток. Зараз українські посадовці намагаються сконцентруватися на зменшенні впливу чинників тінізації економіки.

Серед них – високий рівень корупції. Україна, між іншим, посіла 130 місце серед 180 країн світу у рейтингу “Індекс сприйняття корупції за 2017 рік”.

Також у тінь економіку заганяє неефективність органів судової влади і недостатній захист прав на рухому та нерухому власність.

Читайте також: Мораторій на землю: втрати, вето та новий закон

До того ж експерти нагадують, що в Україні непередбачувано змінюється податковий кодекс. Це призводить до помилок при сплаті податків та зборів.

Любиш узяток, люби й даток

Протягом січня-вересня 2018 року інспектори вибірково перевірили підприємства. Під час них виявили “зникнення” понад двох мільярдів гривень. Ба більше, інспектори встановили, що на 951 об’єкті незаконно або у нецільовий спосіб витратили 1,2 мільярда гривень. Більше половини з цих грошей витратили у бюджетних організаціях та установах.

Але так просто це не минулося. Фіскали провели перевірки суб’єктів на мінімізацію податкових зобов’язань. Унаслідок 13 тисяч перевірок сума донарахованих податкових зобов’язань склала 9,5 мільярда гривень. Цю суму зобов’язали сплатити. Окрім того було відкрито понад 2,7 тисяч кримінальних проваджень. Унаслідок судових тяганин було відшкодовано понад мільярд гривень збитків.

Детінізація економіки сприяє законній сплаті податків та зборів. А це, у свою чергу, – гідні пенсії, зарплати та соціальне забезпечення українців.


Підготувала Юлія Далецька, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.