Олександр Коваленко
Релігієзнавець

Свято славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла

Свято славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. Фото: hyser.com.ua

12 липня православні відзначають свято славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. Вони займають особливе місце  в пантеоні християнських святих. Так, серед дванадцяти апостолів Господа Нашого Ісуса Христа, Петро є старшим. Він – перший Папа Римський та Патріарх Антіохійський.

“І кажу Я тобі: ти – Петро, ​​і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її”. Саме на цих словах Господа нашого Ісуса Христа побудована ієрархія  християнського  світу.

І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти звяжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, то буде розв’язане на небесах”, – сказав Господь звертаючись до Петра, підкреслюючи тим самим особливе, виключне місце та роль того серед учнів своїх.

Павло не знав Христа. Він походив із глибоко релігійної юдейської родини та  був  ревним гонителем християн. Більше того, він очолював їх переслідування, репресії та боротьбу з ними.

І треба ж було такому статися, що під час подорожі Павла до Дамаску, з метою  розшуку та арешту тамтешніх християн, сам Ісус Христос представ перед ним… Несподівано світло осяяло небо і Павло почув небесний голос: “Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?”.

Засліплений небесний сяйвом, переляканий Савло, так до прийняття ним хрещення  звали апостола Павла, запитав: “Хто ти, Господи?”.

І почув: “Я Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робити”.

І сталося чудо, із Божої Волі головний екзекутор християн перетворюється на найвидатнішого християнського місіонера, “апостола народів” та першого богослова  християнства.

На початках його проповідницької діяльності апостоли із недовірою поставилися до  свого вчорашнього ворога. Петро і Павло вперше зустрілися лише через три роки  після навернення останнього. Як результат цієї зустрічі між Павлом і Петром та іншими  апостолами виникли розбіжності й непорозуміння, що призвели до скликання  Єрусалимського апостольського собору 49 року. Неофіти завжди займають більш радикальну позицію ніж традиційні прихильники культу. Історія майже не знає виключень із цього правила. Втім, на соборі перемогла безкомпромісна точка  зору  Павла щодо позбавлення християнства обрядових ритуалів юдаїзму.

Згодом Павло розвинув свої погляди у відомому всьому світу “Посланні до римлян”,  написаному ним по десяти роках від закінчення собору. У ньому він розвинув свої тези  про відмову християн від закону Мойсея, про подолання жорстокості Ізраїлю, який  відкинув Благу Вість про Христа та його наступне навернення у віру істинну. Послання здобуло величезний авторитет серед християн. Його вивчав вже Климент Римський, на нього посилалися Іріней Ліонський, Климент Олександрійський, Юстин Філософ.

Втім, вже за чверть віку Петра і Павла “помирив” імператор Нерон, розіп’явши Петра  на хресті, а Павла він скарав на горло. Так закінчилося перебування на цьому світі  двох видатних особистостей епохи, яких не розділив ні час, ні людська пам’ять.

Також цього дня закінчується Петрів піст, а Україна знаменує закінчення купальських свят. Настає маківка літа, наступає час літніх весіль та підготовки до сінокосу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.