Владислав Недашківський
Журналіст, "Український інтерес"

Владислав Недашківський. Про FIFA та зірочки

Фото: скріншот

Серфери кажуть: “Лови хвилю”. Думаю, вони перекрутили римське Carpe Diem – “лови момент”. Ловлю нотатками щодо гасла “Слава Україні” на тлі чемпіонату світу з футболу. За старою звичкою почну з кінця.

Єрихонська труба

Натрапив у ваших цих фейсбуках, що українці мали б пишатися двома дайверами з України, які допомагали рятувати дітей у Таїланді. Мовляв, це героїчний вчинок, а не зірочки клацати. Так, безумовно хлопці молодці, і їм приділили уваги не менше, аніж скандалу, який розгорнувся з хорватами. Але, по-перше, чому хтось має вказувати мені, чим пишатися, а, по-друге, оці зірочки у Фейсбуці так само рятують життя.

Війна давно перестала бути сходкою а-ля “стіна-на-стіну”, Україна стала заручницею гібридної війни (про це згодом на сторінках “Українського інтересу”). Офіційний Київ неодноразово звертав увагу світової спільноти, що Росія – агресор, і проводити там чемпіонат не варто. Хорвати єдині, хто реально нас підтримав. Німці, французи (які так активно захищають нормандський формат) та інші чомусь не поворухнули і пальцем, щоб привернути увагу до проблеми, яка вже понад чотири роки стоїть посеред Європи. Через агресію Росії загинули понад 10 тисяч людей. Сотні стали заручниками якщо не імперської машини, так обставин, які бомбами падають на лінії вогню. Війна зі швидкістю кішки плодить калік та сиріт. Міжнародні організації неодноразово закликали до миру, але його нема і досі. Навіть чергове хлібне перемир’я вперто порушують і топлять шахти, де плаває радіаційне лайно. А що FIFA, яка теж є міжнародною організацією? Вона дарує Путіну брендовану футболку.

10 липня 1994 року білоруси вперше обрали Лукашенка президентом. Я пам’ятаю часи, коли його називали останнім диктатором Європи. Сьогодні він має вигляд пухнастого зайчика, враховуючи, що на підконтрольній йому території відбуваються перемовини про долю нашої країни. Я пам’ятаю часи, коли за “Живе Білорусь” можна було отримати реальний строк, і ми, українці, кричали це гасло, щоб проявити солідарність із сусіднім народом. Сьогодні весь світ кричить “Слава Україні”, і ці слова стали потужним еґреґором – фізичним проявом ідеї, яку підтримують тисячі тисяч людей. Солідарність, яка спалахнула цими днями, говорить сама за себе та не потребує коментарів. Це “Слава Україні” стане Єрихонською трубою, від якої тріщатиме, якщо вже не тріщить, біла цегла Білокам’яної.

13 мільярдів в імідж України

З іншого боку ми маємо чемпіонат, який все ще відбувається в Росії. Думаю, це пов’язано з перемогою Ізраїлю на Євробаченні. Щоб провести пісенний конкурс 2019 року в Єрусалимі, треба було провести цей турнір в Росії. А де по-вашому відбуватиметься Євробачення в наступному році? У Тель-Авіві? Хіба дарма США своє посольство в Єрусалим перевозило?

Днями Володимир Путін має зустрітися з Дональдом Трампом у Гельсінкі. Кажуть, що одним із питань стане Крим, мовляв, ці гегемони почнуть розмінювати Сирію та Україну. І, звісно, ніхто не знатиме, що у прикупі цих навіжених, але ніхто не здивується, коли вони почнуть ділити світ. Думаєте, Меркель дарма казала, що настав час Європі самостійно дбати про свою безпеку? Світ змінюється, і ми чомусь опинилися у самому епіцентрі змін. Ніби у китайському проклятті – “Щоб ти жив в епоху змін”.

“Слава Україні” кажемо ми, але думаємо “Слава вільному світу”, де кожен може обирати власне майбутнє, а не ставати козирем у чужому рукаві катали.

Згадався старенький жарт:

“– Кутузов, ти якого біса спалив Москву?
– Ахахахах! Слава Україні!”.

Росія витратила щось близько 13 мільярдів доларів на чемпіонат, щоб, як казав вже екс-шеф британської дипломатії Борис Джонсон, використати його для поліпшення іміджу. Так Гітлер свого часу використав Олімпіаду 36-го року. А світ обговорює “Слава Україні”. Це найбільша інвестиція, яку хтось робив у наш імідж.

Яку солідарність ми покажемо завтра? Не вірите у неї? Дарма. Anonymous, коли оголосили війну Церкві саєнтології, вивели на вулиці найбільших міст тисячі людей під кодовою назвою “проект Чанологія”. Це був момент, коли так звані “диванні війська” перетворилися на справжнісіньку армію. Думаєте, ці одинички у фейсбуках нічого не значать? Чому ж тоді їх відключили?

Коли в українській столиці відбувався фінал Ліги чемпіонів, я спілкувався із фанатами, які понаїхали у Київ. Більшість із них казали, що нічого не знали ані про Київ, ані про Україну, коли їхали сюди. Один німець навіть сказав, що думав, що Україна – частина Росії. Тепер знатимуть і про Київ, і про Україну, і про те, що Україна – не Росія (с).

Єдине, що лишилося – навчити світ відповідати “Героям слава”.

“Настане такий час, коли один казатиме “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть “Героям слава!”

– Степан Бандера.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.