Антон Владиславський
Журналіст, "Український інтерес"

Антон Владиславський. Чого вартує росіянам футбольний чемпіонат світу

950
Будівельні роботи на "Крестовском" закінчились із божою допомогою завдяки молитвам. Фото: Mitropolia

Проведення чемпіонату світу, Олімпійських ігор чи будь-якого спортивного змагання високого рівня – це завжди дуже круто для країни, яка його прийматиме. Із чималою кількістю туристів до держави приходять гроші, а крім того, у межах підготовки оновлюється транспортна інфраструктура та спортивні об’єкти. Якщо захід організовано гарно, це позитивно впливає на престиж країни-господаря у світі. Отже, майже завжди вкладені гроші виправдовуються гарним результатом. Однак Росія – це яскравий виняток. Там для підготовки таких заходів витрачають невиправдано великі кошти, значна частина яких розкрадається.

Олімпійські ігри-2014

Загальний кошторис підготовки до Ігор у Сочі становить близько 1,5 трильйона рублів. Як запевняють російські чиновники, ці гроші витратили на благоустрій міста, будівництво автомобільних і залізничних доріг, а також іншої інфраструктури. Проте мало хто згадує людей, у яких відбирали їхні будинки та землю для розширення автошляхів. Російська влада позбавляла осель власних громадян, щоб довести свою “крутість”.

На зведення спортивних об’єктів, тимчасової інфраструктури та організацію Олімпіади витратили 325 мільярдів російської валюти (103,9 мільярдів із федерального та місцевого бюджетів). Однак дохід від змагань становить лише 85 мільярдів. У незалежній експертній доповіді “Зимова олімпіада в субтропіках” ідеться, що бюджет сочинського олімпійського будівництва більше, ніж витрати на всі разом узяті попередні зимові олімпіади.

А зараз не так давно побудовані спортивні об’єкти не використовуються за призначенням, а лише руйнуються та смокчуть гроші з бюджету. Так, наприклад, лише на утримання льодового палацу “Большой” щодня витрачається близько мільйона рублів.

Чемпіонат світу з футболу-2018

У 2007 році у Петербурзі вирішили звести один із найсучасніших і найзручніших футбольних стадіонів світу. Для нього зробили класний проект, який здивував багатьох. “Крестовский” мав би стати символом майбутнього мундіалю, який приваблюватиме вболівальників і туристів із усього світу. Однак росіяни спромоглися лише зробити гучну заяву та класно проанонсувати майбутній об’єкт, а от із реалізацією виникли проблеми.

Під час будівництва стадіону за десять років не раз змінювались генпідрядники, відповідальність за результат перекладалась із однієї компанії на іншу. Водночас на втілення проекту виділяли все більше й більше грошей, які безслідно зникали у кишенях російських чинуш. Терміни раз за разом переносились, однак добудувати “Крестовский” потрібно було будь-якою ціною. Загальний чек – близько 45 мільярдів рублів. І нарешті у 2017-му арену відкрили, хоч і обіцяли провести на ній перший матч ще у 2009 році.

Але перших відвідувачів очікувало розчарування. Замість крутого стадіону вони побачили інсталяцію “Як заробляють гроші у Росії, або мільярди на стадіон”. У перший же день на “Крестовском” протік розсувний дах, який мав би захищати поле, футболістів і вболівальників під час негоди. До фуд-кортів також треба було ходити з парасолькою, опади дістались і туди. Із першого погляду стало помітно, як підкреслили перші відвідувачі, стадіон будували довго та дорого.

Одна з головних особливостей арени – поле, яке висувається за межі стадіону. Росіяни дуже пишаються таким проектним рішенням, однак і у цьому їх спіткала невдача: після Кубка Конфедерацій вивезти поле не змогли. Також багатьох вразила якість трав’яного покриття. Як сказав екс-тренер російського “Зеніта” та донецького “Шахтаря” Мірча Луческу, навіть у найгірших футбольних клубів української Прем’єр-ліги немає таких поганих полів, як на новому стадіоні “Зеніта”.

Газон нового стадіону почав гнити. Фото: Stadium zenit/Andrey Dmitriev

А у травні взагалі довелося перенести один із матчів “Зеніта” на старий стадіон через те, що на “Крестовском” вміст аміаку в повітрі у 2,5 рази перевищував норму. Річ у тім, що у приміщеннях арени не працювала система вентиляції. А робітники, які займалися будівництвом, справляли свої потреби безпосередньо у цих приміщеннях. Через це за деякий час рівень аміаку збільшився до небезпечного.

У Єкатеринбурзі після реконструкції стадіону виявилось, що місць для вболівальників не вистачає. Тому вирішили вийти з цієї ситуації максимально просто – прибудувати ще одну трибуну за межами стадіону. Насправді, перегляду матчів з цих місць нічого не перешкоджає. Однак якщо піде дощ, фанам буде не дуже весело – накриття над цією трибуною немає. Як пишуть у ЗМІ, квитки на “трибуну для курців” будуть найдешевшими, а відвідуватимуть її лише росіяни. Після проведення чемпіонату світу її знесуть.

“Путін не думає про росіян, він зводить собі пам’ятник будь-якою ціною”

Російська владна верхівка – це покоління людей, які не вміють нічого створювати. Вони лише користуються тим, що мають, із старим, але дієвим лозунгом: “Тащи с завода каждый гвоздь – ты здесь хозяин, а не гость!”. Ніхто не думає про майбутнє та перспективи, які чекають їхню державу. “После нас хоть потоп!”. В країні один за одним з‘являються пам’ятники корупції. Зокрема й спортивні, як величезні арени в Сочі, або “Крестовский” у Петербурзі.

Росіяни викладають із свого помітно схудлого гаманця гроші на помпезну обгортку, за якою нічогісінько немає. Окрім аміаку, звісно ж. Адже це так здорово, довести всім свою фейкову могутність, напоказ всунутися у дорогезний костюм, але вдома ходити в обідраних лаптях. На показ видається штучна величність. А за чиї гроші, власне, бенкет? За рахунок пенсіонерів, бюджетників і звичайних платників податків.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.