Напередодні Дня журналіста Національна спілка журналістів України (НСЖУ) повідомила, що за 2019 рік в Україні зафіксували 30 випадків застосування сили до працівників ЗМІ, серед яких 7 – у травні.

Ці дані показав щомісячний моніторинг “Індекс фізичної безпеки журналістів України”. Його НСЖУ укладають спільно з громадськими організаціями “Інформаційна безпека”, “Платформа прав людини”, а також Академією української преси та Інститутом розвитку регіональної преси.

Травневі напади на медіа-працівників трапилися в Одесі, Києві, Черкасах, Дніпрі, Херсоні та на Волині. Зокрема, в Одесі зафіксовано два випадки застосування сили, в інших містах – по одному.

Найжорстокішим та найрезонанснішим травневим нападом визнали побиття черкаського журналіста та блогера Вадима Комарова. “Уже місяць Вадим без свідомості, перебуває в стані медичної коми, лікарі кажуть, що “позитивної динаміки немає”. Третина головного мозку пошкоджена”, – зазначили в НСЖУ.

Колеги Комарова запевняють, що напад трапився через гострі критичні статті журналіста.

Читайте також: (Не)Свобода слова в Україні: цифри та факти

“Одна із найгучніших публікацій за останній час – про обставини п’яного бунту в Черкаській колонії. Серед інших тем – розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупція в Черкаській міськраді. 2016 року журналіста вже намагалися застрелити”, – повідомили в НСЖУ.

Голова Спілки журналістів Сергій Томіленко наголосив, що напад на Вадима Комарова вже можна назвати одним із найтяжчих за останні кілька років.

“Ми стурбовані відсутністю регулярних звітів правоохоронців, які б запевняли нас про надзвичайну увагу до замаху на вбивство Вадима Комарова та щире бажання покарати нападників”, – зазначив пан Томіленко. Окрім цього, додав, що високий рівень фізичної агресії та системна безкарність за атаки на співробітників медіа примушують українських журналістів перебувати в постійній тривозі щодо власної безпеки.

Читайте також: Бути журналістом в Україні (не)безпечно

Нагадаємо, що за часів незалежності в Україні загинуло 68 журналістів. Хоча дані щодо їхньої кількості дещо різняться. Офіційно з професійною діяльністю працівників ЗМІ пов’язують лише половину цих смертей.

Найрезонанснішим і досі залишається вбивство у 2000 році Георгія Гонгадзе. Його тіло без голови знайшли в Таращанському лісі приблизно в 100 кілометрах від Києва. Лише 2013-го засудили до довічного позбавлення волі головного виконавця вбивства, за версією слідства, колишнього генерала МВС Олексія Пукача. Він частково визнав свою провину, повідомивши, що наказ вести спостереження і вбити Гонгадзе отримав від тодішнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка (Кравченко покінчив життя самогубством у 2005). Мати журналіста Леся Гонгадзе назвала вирок “великою крапкою з кінцями у воду, щоб ніхто і ніколи не зміг назвати замовників, які насправді хотіли знищити її сина”.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.