Від сьогодні, 11 березня, у православних та греко-католиків розпочинається Великий піст, і закінчиться він напередодні Великодня – 27 квітня. Найдовший піст християн східного обряду триває 40 днів, без урахування неділь. Загалом є чотири багатоденні пости у році: Різдвяний, Великий, Апостольський та Успенський.

Великим його називають не лише через його найдовшу тривалість, а й через значущість. Піст – період, коли людина спокутує гріхи, готується до одного із найважливіших християнських свят – Воскресіння Господнього.

Правила Великого посту

Насамперед людина має очиститися не стільки тілесно, як духовно. У цей період відмовляються від алкоголю та куріння, а подружжя утримуються від сексу. Наразі люди обирають головне правило: дотримуються пісного меню. Є й медичні підтвердження, що піст – найкращий спосіб очистити організм.

Потрібно повністю обмежити вживання їжі тваринного походження. У деякі найсуворіші дні посту відмовляються навіть від олії та термічно обробленої їжі. Є й дати, коли можна з’їсти шматочок риби, страви з маслом та навіть келих червоного вина:

  • 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці: можна їсти гарячу їжу з олією, вино та рибу;
  • 20 квітня – Лазарева субота: можна їсти рибну ікру;
  • 21 квітня – Вербна неділя: можна їсти рибу.

Найсуворіший останній тиждень Великого посту – Страсна Седмиця. У перший день після Масниці, у Чистий понеділок, а також у Страсну п’ятницю віряни взагалі нічого не їдять.

Однак існують і винятки: дехто потребує вживання риби і олії (окрім середи і п’ятниці), також обмеження раціону не потрібне для хворих, літніх людей та дітей, за умов важкої фізичної праці та вагітності.

При цьому представники духовенства зауважують, що хоча обмеження раціону у період посту потрібні, однак вони не є основною метою та ціллю. За допомогою посту ми прагнемо вдосконалити душу та звільнятися від гріха. Піст – це період розквіту та домінування духовної складової людини над егоїстичними вимогами тіла, але він не може бути зведеним лише до гастрономічної складової.

Особливі дні Великого посту

Окрім їжі та утримання від розваг, протягом Великого посту є особливі дати, які мають свою обрядовість.

У суботу п’ятого тижня посту – Похвального – свято Похвали Пресвятої Богородиці. Цього дня взагалі не працюють, однак можна сіяти розсаду.

Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, і тиждень має таку ж назву. Цього дня прийнято святити вербове гілля. Звичай походить від часів, коли люди встеляли пальмовим гіллям дорогу Ісусу, що в’їжджав у Єрусалим на віслюку. Традиція святити вербу – стара, адже про неї згадується ще в “Ізборнику” 1073 року.

Останній тиждень перед Великоднем називають великим, страсним або чистим. У цей період потрібно прибрати у домі і готуватися до Великодня.

У Страсній седмиці є Чистий четвер – свято весняного очищення. Головна традиція цього дня – якомога раніше скупатися чи вмитися.

Найважливішим днем посту є Велика  або ж Страсна П’ятниця. Тоді віряни нічого не споживають до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Цього дня не можна працювати, і будь-що рубати. Найголовніше – ніяких розваг, бо “хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень плакати буде”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.