16 червня православні християни відзначатимуть одне з найдавніших свят – День Святої Трійці, поняття якого об’єднує в собі образи Батька, Сина і Святого Духа.

Це свято ще називають Зеленими святками. Християни східного обряду відзначають їх на 50 день після Великодня, а західного – на 57 день.

У цього свята є ще одна назва – День Зіслання Святого Духа. Саме з його сходження на апостолів починається історія створення святої вселенської апостольської Церкви: після цієї події апостоли розійшлися по світу, проповідуючи учення Христа.

Святкування традиційно триває три дні. Господиням варто підготуватися до нього, зокрема прибрати оселю, прикрасити житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, які символізують процвітання і новий життєвий цикл.

Традиції, прикмети та вірування на Трійцю

Перед самим святом, у суботу, – поминальний день. Люди ставлять свічки в церквах за своїх померлих родичів. Найбільше моляться за тих, хто помер передчасною смертю.

В Україні християнські обряди та язичницькі вірування сплелися воєдино, тому багато прикмет цього дня пов’язані з нечистю та оберегами від неї. Найбільше на Зелені святки остерігаються русалок, тому з купанням у водоймах краще зачекати, інакше підступна істота може затягнути на дно.

Традиційно Трійцю вважають дівочим святом: як і на Купайла дівчата плетуть вінки та опускають їх у річку для ворожіння та йдуть гуляти до лісу. Якщо вінок гойдається на хвилях або кружляє, то й життя буде бурхливим, неспокійним, а якщо швидко зник з очей – заміж вийде на чужині.

Також цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Шматочки висушували та берегли до весілля, а сухарі додавали в тісто весільного короваю. Такий обряд мав стати гарантією добробуту молодої сім’ї. Гуляння у невеличких компаніях організували на природі, бажано під деревами. Після заходу сонця народ розважали ряджені.

Наступного дня відзначається Клечальний понеділок. Після служби священики традиційно йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословити майбутній урожай.

Якщо неділя – для дівчат, то вівторок – чудовий день для хлопців. Юнаки обирали собі наречених, поки дівчата “водили тополю” – незаміжню красуню, уквітчену вінками, наряджену стрічками та гілками. Зустріти це дійство вважалося чудовою прикметою. Також цього дня освячували воду.

А от русалок можна було зустріти в середу. Хоча, це була забава не лише для забобонних, а й відчайдухів. Адже саме тоді русалки виходять з річок та оселяються у полях та лісах.

До того ж, Трійця – чудовий день, щоб покращити здоров’я. Так, з освяченої м’яти, меліси, квітів і трав заварюють чай. Щоб зберегти свою красу та привабливість, молодим дівчатам на Зелені святки потрібно вранці вмитися росою. Ще на Трійцю зозуля підказувала молодицям скільки їм ще у дівках ходити.

У неділю, головного дня Зелених святків, радять допомагати всім нужденним, зокрема і тим, хто просить милостиню.

А якщо цього дня ще й мрячить дрібний дощик, після якого виходить сонце, варто чекати на багатий врожай, особливо зернових культур, лісових ягід і грибів. Ну і звісно, на Трійцю не можна нічого робити, окрім приготування їжі для себе та худоби.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.