Ми живемо за унікальних часів, коли досягнення науково-технічного прогресу крокують поруч із забобонами. Людям властиво винуватити у своїх нещастях будь-кого, але не себе. Тому й досі багато з нас вірять у пристріт та силу лихого ока. Найпопулярнішим способом “захисту” вважають червону нитку на зап’ясті.

Червона нитка як захист від негативної енергетики бере свій початок з вірувань кабалістів – прихильників містично-філософського вчення юдаїзму. У Біблії є згадки про походження цього талісману: Рахиль – дружина Якова – не могла завагітніти. Одного дня до неї зійшов ангел, який допоміг вирішити їхню проблему. Завдяки чарам червоної нитки вона породила Йосипа і Веніаміна.

Тим, хто вирішив у такий спосіб убезпечити себе дають різні поради. Наприклад, зав’язувати нитку має найближча людина, яка щиро бажає вам добра, та і носити її потрібно на лівій руці. На цих порадах закінчується спільне з різноманітних джерел. Особливо в українському суспільстві, багатому на обрядовість, часто поєднують непоєднуване. Так, ритуал зі стародавнього вчення перетворюється на рецепт, який кожна господиня доповнює на власний розсуд.

Згідно з правилами, під час проведення обряду потрібно читати молитву “Бен Портат”. Наші люди часто-густо адаптують усе під своє світосприйняття. У випадку з червоною ниткою, коли зав’язують сім вузлів, які у кабалістів символізують сім вимірів життя, читають…”Отче наш” – найсильнішу християнську молитву. І нікому навіть на думку не спадає, що вони додають оцет у кисіль.

Утім, процес самонавіювання запущений. І в цьому разі, немає нічого поганого в тому, що людина починає вірити у власний успіх. Якщо червона ниточка на зап’ясті надає їй необхідної впевненості, то чому ні?

В українській обрядовості червону нитку також використовували як оберіг, але у вишиванні. Так, на весільних сорочках наречених переважали елементи саме такого кольору – талісман від нещасть. Якщо якийсь матеріальний предмет надає вам впевненості, що ви в безпеці від лихого ока, то краще носіть вишиванки – красиво та стильно.

Ще один приклад нитково-вузлової захисної магії – лялька-мотанка. Ритуал її виготовлення схожий із зав’язуванням нитки: не можна використовувати колючі та ріжучі предмети, мати в голові виключно позитивні думки. Ще одна цікава деталь: лялька-оберіг для чоловіків та жінок має різні кольорові гами, але в обох випадках є один спільний – червоний.

В українських стародавніх традиціях взагалі є аналог кабалістської нитки. Наузи або вузли – обереги, які робили відуни – знані провідники між матеріальним та духовним. У часи, коли наші предки лише освоювали землі, вони використовували вузли, щоб вплинути на стихію. Наукове підтвердження цьому знайшов болгарський історик та археолог Стефан Веркович. Він описав один з таких обрядів:

“В кожному селі навесні, коли тільки прилетять ластівки, збиралися дев’ять дівчат, вбиралися і ходили від двору до двору, і пов’язували діточкам на праву руку одну білу і одну червону, разом звиті нитки, для того, щоб швидше минула люта зима сніжна, і літо з весною явилися спішно”.

Історик Микола Костомаров вважав наузи способом передачі магічних сил: “Волхви, наговорюючи над зав’язуваними вузлами певні образи, надавали їм силу оберігати від різних нещасть, а потім віддавали науз охочому”. Чим вам не червона нитка кабалістів? З огляду на це, саме язичницьких чаклунів можна вважати винахідниками популярного сьогодні оберегу. Вони в’язали нитки на зап’ястя за багато століть до того, як зародилося вчення кабала.

Люди зверталися до відунів з проханням зробити для них науз, щоб уберегтися від нещасть та кривого слова. Саме від стародавніх замовлянь пішли відомі фрази, наприклад, “зав’язати”, тобто припинити.

Як і в кабалістів, важливий матеріал нитки: вона обов’язково має бути шерстяною. А от чарівники переважно виготовляли їх з диких конопель або кропиви. Також використовували червоні вовняні та шовкові нитки.

Щоб науз захищав не лише від пристріту, а й від хвороб на нього довішували доважки, які носили на шиї. Ними слугували трави, коріння, кора, вугілля, сіль, сірка, крила кажанів, зміїні голови і шкіра, хвости ящірок.

Процес зав’язування кабалістської нитки аналогічний давньому магічному ритуалу:

– викинути з голови негативні думки, пов’язані з побутом чи іншими проблемами;

– зосередьте увагу на своєму успіху, якщо потрібно – проговоріть свої бажання в голос;

– щиро повірте, що проблеми за’яжуться з кожним наступним вузликом.

У що вірити, а в що ні – вибір кожної людини. Утім, потрібно усвідомлювати, що хороше та погане у житті залежить, насамперед, від нас. Не звинувачуйте у бідах червону нитку, якщо вона порветься. Допомагає? Зав’яжіть нову: не дозволяйте ніяким обставинам змусити вас втратити віру в себе.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.