Перші українські гроші та заборонена книга Грушевського – на виставці

Перші українські гроші та заборонена книга Грушевського - на виставці. Фото: "Український інтерес"/ Олександр Бобровський

Який прапор уперше побачать українці, як до Винниченка потрапив пакунок із грішми та скільки в нього було паспортів? Таємниці сторічної давності розкривають історики Юрій Савчук та Володимир Таран на виставці “Українське коло: до сторіччя визвольних змагань (1917 – 1921 рр.)”. У ній проводяться паралелі між Україною ХХ століття та Україною сучасною. Відвідати експозицію можна буде до 18 березня. “Український інтерес” побував на відкритті виставки, та розповідає, про які експонати йде мова.

22 січня – для українців визначна дата, адже цього дня 1918 року Центральна Рада проголосила самостійність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919-ого, відбувся Акт Злуки, який об’єднав УНР та Західно-Українську Народну Республіку. Цього ж дня вже 2014 року на Євромайдані загинула перша людина, ім’я якої стало першим у списку Небесної Сотні.

Це – міжнародний проект, який створили за участі 29 музейних, архівних, бібліотечних установ та приватних колекціонерів Польщі, США, Швейцарії та України. Багато експонатів у нас презентують уперше.

На виставці можна побачити цивільні та військові печатки часів УНР. Цікаво те, що існувало біля 200 печаток тих часів із тризубом, але знайти й вивчити вдалося лише півсотні. Є і гроші, на яких уперше був зображений Герб України, зразки військової форми часів УНР, документи, що підтверджують міжнародну підтримку Української Незалежності.

Де ховались експонати упродовж ста років 

На виставці ми дізнались про те, як деякі з експонатів вдалося зберегти до наших днів. Наприклад, праця Михайла Грушевського “На порозі нової України” уривками була вшита у корінцях видань Достоєвського, Толстого та інших творах дозволених цензурою авторів. Все це робилось для того, щоб заборонене видання не спалили.

Можемо побачити ще один з експонатів – пакунок з грошима скріплений сургучевою печаткою та розписка від Володимира Винниченка про те, що він отримав кошти від Директорії, виходячи з Уряду і виїжджаючи за кордон. Цікавим є те, що пакунок потрапив до України зі США нещодавно – а печатка залишилась цілою.

Також побачимо грамоту до всього Українського народу від Гетьмана Скоропадського і
Закони про тимчасовий Державний устрій Української Держави. У них зазначені відомості щодо Гетьманської влади, права і обов’язки українських козаків і громадян, щодо Комітету Фінансів та Генерального суду.

Екскурсовод розповів про дуже пізню знахідку – зброю та карту маршрутів. Експонати відкопали влітку на території Холодного Яру у тубусі, тому ми маємо змогу побачити їх наживо.

Зброя, роз’їдена часом. Фото: “Український інтерес”/ Олександр Бобровський

Паспорти Володимира Винниченка – теж один із цікавих експонатів. Адже український політичний та громадський діяч мав паспорти на ім’я Олександра Попова, Юзефа Сімона, дипломатичний паспорт Чеської Республіки. І судячи з печаток, він усіма ними користувався.

Як жартували у 1917 році

А ось журнал “Сатирикон”, що вийшов у липні 1917 року. На його обкладинці зображений козак, який танцює поруч із прем’єр-міністром Тимчасового уряду Росії Олександром Керенським. На тлі бачимо сестру милосердя та хвору. Між ними відбувається діалог:
Керенський: “Ты бы потише, голубчик…ну разве не видишь, у меня тяжелобольная.”
Українець: “А я аж дурію від радості! Гоп, мої гречаники!”

Цей малюнок переробили через 13 років.

Те саме зображення, тільки замість козака з’являється Грушевський. Між ними відбувається діалог:
Керенський: “Товарищ Грушевский! Ради Бога, потише! Россия умерает!”
Грушевський: “Росія вмирає! Бачите, а Україна ще не вмерла! Гоп мої гречаники…”

Карикатура. Фото: “Український інтерес”/ Олександр Бобровський

Ця карикатура за радянських часів зберігались у архіві Служби безпеки України як елемент слідчої справи. Згодом цю сатиру передали до бібліотеки імені Вернадського.

Уже на конвертах: ювілейні поштівки

На виставці до сторіччя визвольних змагань українського народу погасили ювілейні поштові марки. На них зображені печатка Української Центральної ради, печатка Української Народної Республіки, печатка Директорії Української Народної Республіки, ескіз печатки Державного Секретарства Української Держави та портрети українських політичних діячів.

Марки з печатками УНР. Фото: “Український інтерес”/ Олександр Бобровський

Радана Бігун, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.