Шлях до космосу: через тюрми, табори та розстріли

Увесь світ 12 квітня відзначає День космонавтики. Саме цього дня у 1961 році ракета “Восток” уперше доправила людину в космос.

Однак сьогодні варто згадати не першого космонавта Юрія Гагаріна, а тих, завдяки кому, і став можливим цей політ. “Український інтерес” вирішив згадати конструкторів ракетної техніки, яких у СРСР назвали “ворогами народу”. Факт залишається фактом – ракетобудування у Радянському Союзі народилось у тюрмах.

Сергій Корольов – заарештований 27 червня 1938 року. 10 років таборів, 5 років “ураження в правах”. Звільнений у 1944 році, реабілітований у 1957.

Валентин Глушко – спеціаліст з ракетних двигунів – заарештований у 1938 році.

Георгій Лангемак – спеціаліст із твердопаливних двигунів – розстріляний у 1938 році. Саме він запропонував термін “космонавтика”.

Володимир Артем’єв, сконструював першу в СРСР ракету на бездимному поросі – заарештований 1923 року, відбув строк на Соловках.

Іван Клеймьонов, директор Ракетного НДІ, творець “Катюші” – розстріляний у 1938 році.

Борис Раушенбах, спеціаліст з орієнтування космічних апаратів, – отримав 1942 року строк у “трудовому таборі”, звільнений у 1946 під “нагляд НКВС”.

Роберт Бартіні, котрого Корольов називав своїм учителем, “відсидів” своє у 1938-1946 роках.

Юрій Кондратюк, він же Олександр Шаргей, отримав у 1930 році три роки “за шкідництво”. Саме його розрахунок траєкторії польоту до Місяця отримав від НАСА назву “Траса Кондратюка”.

Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.