От і закінчився 64-й пісенний конкурс “Євробачення”. Переможцем став представник Нідерландів Дункан Лоренс. Цікаво, що його перемогу букмекери передбачили ще в березні. Ну, це вже не дивує, бо “Євробачення” давно перетворилося на такі собі вибори в КНДР – усе вирішено заздалегідь. Утім, це чудова можливість для артистів заявити про себе та набути популярності не тільки в себе на Батьківщині.

Друге місце цьогоріч дісталося Італії. Третє – Росії. Теж якийсь дивний вибір, якщо чесно. Той італієць Алессандро Махмуд взагалі не вміє співати, його номер абсолютно нічим не вражає і лишає по собі лише одне питання – що це було?

З ветераном “Євробачення” від Росії Сергієм Лазаревим теж усе зрозуміло. Виступ чудово ілюструє сьогоднішню ситуацію в його країні – там згоряють літаки, будуються храми замість скверів, чавляться бульдозерами харчі, коли людям доводиться виживати, але все навкруги залито золотом, щоб було “красиво”. Пісня перевантажена якимось непотрібним пафосом, її частини пов’язані між собою не гармонійно. Таке враження, що Лазареву поставили завдання продемонструвати всі ноти, які він вміє брати. Весь виступ росіянина добре описують слова Станіславського “Не вірю”. До речі, пісню йому написав Філіп Кіркоров у співавторстві з грецьким композитором Дімітрісом Контопулосом.

Що ж, Лазарев, як і три роки тому, у 2016-му, посів третю сходинку. Можливо, наступного разу йому пощастить більше, хоча на це сподіватися не доводиться.

Україна цьогоріч відмовилася від участі в “Євробаченні” після грандіозного скандалу, що відбувся з Національним відбором. Там перемогла MARUV, але через її концертну діяльність в Росії та взагалі неоднозначну позицію щодо відносин з країною-агресором співачці поставили жорсткі контрактні умови. MARUV, а за нею всі інші учасники Нацвідбору відмовилися їхати на “Євробачення”. Але без України на конкурсі не обійшлося.

На сцені в Тель-Авіві виступила Вєрка Сердючка. Там був цікавий номер, коли переможці конкурсу минулих років співали пісні своїх наступників. Виступ Сердючки, звісно, не дуже лягає в задумку, бо у 2007-му їй дісталася друга сходинка рейтингу, але її пісню та виступ зустріли шаленими оплесками. Зала ледь не збожеволіла буквально. Навіть переможниця 2014 року Кончіта Вурст (яка своїм костюмом дуже нагадувала MARUV) мала якийсь збляклий вигляд.

Можна як завгодно ставитися до творчості Андрія Данилка, але він зі своєю Сердючкою – це ціла епоха. Україна продукує зірок світового рівня (Сердючка розривала сцену “Євробачення” задовго до Кончіти Вурст, якщо ви розумієте), нам є що та кого показати, і за це не буде соромно. Нам не треба двічі чи тричі посилати одного й того самого артиста, щоб він представляв нашу країну на міжнародному конкурсі. Зрештою, у нас і президентами стають різні люди, навіть коміки.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.