Тему шахрайства “Український інтерес” вже висвітлював. Але шахраям та їхній фантазії, здається, нема ні кінця, ні краю. Тому пропонуємо розглянути кілька найпопулярніших схем на одному з інтернет-ресурсів безкоштовних оголошень.

Автор матеріалу зіткнувся з такою схемою, коли шукав собі автівку. Це і стало поштовхом до більш ґрунтовного дослідження теми.

Оплата доставки

Ви знаходите товар, який приваблює своєю ціною. У моєму випадку це був автомобіль. Красиві фото, опис, ціна значно нижча за ринкову. Спочатку думав, що це “бляха” – авто на європейській реєстрації, адже після набуття чинності всім відомим законом ця категорія автомобілів подешевшала. Продавцем був зазначений “Автоломбард такий-то”. Після дзвінка на тому кінці дроту розповіли, що автівка на українській реєстрації, на “транзитах”, до “вас приїде юрист з пакетом документів і ви зможете поставити її на облік”.

Все у розповіді було добре, крім одного нюансу: ціни. Вона була нижчою за вартість “євробляхи” відсотків на 20, а від вартості “української” автівки – у рази. Навіть здати “на розборку” цей автомобіль було вигідніше, ніж продавати за такі гроші. Найбільше питань викликало те, що доставка була платною: продавець просив перерахувати 150 доларів за пригон автомобіля, “бо ми замовляємо цю послугу на фірмі”. Як відомо, безкоштовний сир є лише у відомому місці. Не може річ коштувати втричі-вчетверо менше за ринок. Про всяк випадок я зателефонував у ломбард, вказаний нібито продавцем. Він реально існує, але його телефони інші, ніж в оголошенні – елементарний запит у Гугл це відразу ж підтвердив. І діє лише у Києві, ніяких філій в інших містах у нього немає. Машину ж від його імені продавали у Харкові. І не лише, як я дізнався потім подібні оглошення є і у Львові, і в Житомирі, і в інших містах.

Схема проста, як велосипед. Покупець, спокусившись низькою ціною, перераховує гроші “за доставку”. На цьому все й закінчується. Ні доставки, ні автівки, ні можливості зв’язатись з “продавцем”. Автомобіля ж у реальності не існує – фото просто знайдене на просторах інтернету, на якомусь сайті оголошень.

“Таксі”

Ви щось продаєте. Потенційний покупець дзвонить вам і каже, що купує не він, а хтось із його родичів, але сам приїхати не може. Тому покупець пропонує вам підвезти на таксі (машину він оплачує і викликає сам) товар до нього на роботу, де з вами розрахуються, а товар поїде до нового власника. Ви погоджуєтесь, сідаєте до автівки, їдете на місце зустрічі. Шахрай пропонує вам піднятись до нього “в офіс”, а таксі з товаром (зазвичай це габаритна річ, яку носити важко і незручно) нехай почекає. Ви погоджуєтесь. Але, само собою, того, хто з вами говорив по телефону, не знаходите. Через деякий час виходите на вулицю, але так само не знаходите і таксі.

Все дуже просто. Поки ви шукали “покупця”, він зателефонував від вашого імені таксисту і сказав, що той може їхати на адресу доставки. Водій у такій схемі використовується “втемну”, він не у курсі того, що відбувається банальне “кидалово”, тому зі спокійною душею їде туди, куди домовлявся з замовником. Там вже його чекає шахрай, забирає товар, розраховується з таксистом. А ви залишаєтесь ні з чим.

Підміна товару

Підміна відбувається на поштовому відділенні. Зазвичай підміняють електронні гаджети – смартфони, ноутбуки тощо. Ви надсилаєте покупцю якісний товар. На поштовому відділенні отримувач підміняє, наприклад, смартфон на або поламаний, або його корпус. Звичайно, співробітники пошти повинні (теоретично) все контролювати, але ми ж живемо в Україні. Халатність і нехлюйство – “наше все”, це відома істина. Тому схема цілком працює.

Покупець відмовляється від товару і відправляє його назад. Ви ж, відкривши коробку, отримуєте замість якісної і дорогої речі у кращому випадку дешеву китайську підробку.

Третій (не)зайвий

Шахрай знаходить річ, яку хоче купити. Але платити за неї йому не хочеться. Тому він створює власне оголошення, де виставляє на продаж якусь річ з низькою ціною, яку гарантовано хтось відразу ж купить. Головне – щоб її ціна відповідала вартості цікавої йому речі. Охочі, звісно, знаходяться. І перераховують гроші на картку. Але реквізити шахрай повідомляє не свої, а реального продавця тої речі, яку хоче купити.

І от чесному продавцю надходить оплата, він надсилає свій товар покупцю. Лишень отримувачем виявляється не той, хто платив гроші, а шахрай. Покупець починає скаржитись, блокувати картку продавця, який ні в чому не винен. А шахрай користується “подарунком”.

Передоплата

Схема схожа з першою. Різниця лише у тому, що продають не автомобілі, а щось популярніше і дешевше. Варіантів може бути безліч: велосипеди, одяг, телефони. У кого на що вистачить фантазії. Схожою до першою схеми її робить приваблива ціна. Товар коштує набагато дешевше ринкової вартості. “Продавець” знайде масу пояснень: річ не підійшла, подарували непотрібне. Особливо “просунуті” навіть можуть створити сайт-одноденку інтернет магазину і розповідати про тотальний розпродаж.

Покупець, спокусившись ціною, відправляє передоплату. На цьому все й закінчується.

“Підійдіть до терміналу”

Це шахрайство розраховане на тих, хто щось загубив і шукає за допомогою оголошення в інтернеті: документи, телефон, домашніх тварин тощо.

Вам телефонують і кажуть, що загублене вами знайдене. Але для того, щоб це отримати, необхідно підійти до якогось торгового центру або магазину (локацію пропажі ви ж зазвичай описуєте в об’яві). Можуть просто сказати “підійди до магазину АТБ” – мережа велика, шанс, що десь поряд є такий магазин, також немаленький. Потім шахрай розкаже, що необхідно поповнити телефон або картку на певну суму. В залежності від того, що ви загубили, сума різнитиметься від сотні гривень до кількох тисяч. А після того, як ви ці гроші внесете, до вас вийде хтось, хто ці речі поверне.

Думаю, зайве пояснювати, чим все це закінчиться. Часто саме так “заробляють” в’язні пенітенціарних установ. Часу у них для цього достатньо. Щодо необхідної для цього техніки та засобів зв’язку… Згадайте, що ми живемо в Україні і ваші питання відпадуть.

Авто на стоянці

Закінчимо перелік шахрайств також автомобілями. Діє це у великих містах, де багато покинутих з тих чи інших причин автомобілів (біля мого будинку є таких аж два, наприклад). Фото авта розміщується на відповідному сайті. Ціна, знову ж, нижча ринкової. Коли потенційний покупець дзвонить шахраю, йому відповідає жіночий голос і розповідає історію про те, що ця машина належить “моєму чоловікові/брату/батьку, який зараз сидить/помер/виїхав за кордон тощо”.

Потенційному покупцю називають адресу, де стоїть авто і пропонують його оглянути, бо “я зараз переїхала до мами у село”. Покупець приходить на стоянку, машина дійсно на місці. Трохи пошарпана, але ж йому заздалегідь розповіли про те, що авто давно тут стоїть, бо власник “сидить”. Після цього покупець дзвонить шахраю і говорить, що хоче подивитись документи і відкрити машину. У відповідь чує, що документи або в машині, або ще десь, а продавчиня у мами в селі, от тільки-но хтось автівку дивився, вона приїздила, витратила купу грошей на дорогу, а дома дитина голодна, а машину не купили. Ну і так далі.

Суть розповіді проста – у покупця просять скинути трохи грошей на картку, “на підтвердження серйозних намірів”, потім ці гроші вирахують з ціни покупки. Якщо покупець ці гроші надсилає, на тому все й закінчується. Бо машина шахраю, зрозуміло, не належить, та й продавати, само собою, її ніхто не збирався.

Висновок

Отже, схеми давні і прості. Звичайно, їх набагато більше – людській фантазії воістину немає меж. Ріднить їх одне – шахраї грають на людському бажанні отримати щось дешево і на довірі. Нічого нового, так було завжди. Єдине, що спростило шахраям “роботу” – інтернет і банківські технології.

По темі: Шахрайські схеми: як не втрапити на гачок злодіїв

Як не потрапити на гачок до шахраїв? Відповідь також проста. Думайте, що робите. Не спокушайтесь занадто дешевою ціною. Звичайно, варіант, що все дійсно саме так, як вам розповідає продавець, існує. Але краще не отримати якусь дешеву річ, ніж подарувати власні гроші шахраям. Якщо у вас виникли мінімальні підозри – відмовляйтесь і не шкодуйте.

Не полінуйтесь “погуглити” фото з оголошень. Його першоджерело досить легко віднайти. Так само забийте у пошуковик телефон продавця. Часто про його діяльність є відгуки. Якщо є бодай мінімальна можливість зустрітись з продавцем чи покупцем особисто і передати гроші чи товар з рук у руки – наполягайте на цьому. Чесна і зацікавлена людина обов’язково погодиться.

Звичайно, повністю убезпечитись неможливо. Але бодай примітивних схем обману можна уникнути.

Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.