Вечір шостого лютого став останнім для 21-річного хлопця. На неосвітленій ділянці дороги Вінниця – Житомир він вийшов з-за припаркованої автівки, і в цей момент його збила Audi. Водій просто не помітив хлопця, адже у світлі фар він був просто плямою на тлі темної дороги. Юнак помер у машині швидкої, так і не діставшись лікарні. За декілька годин інший пішохід там же, на Вінниччині, потрапив під колеса, чимчикуючи узбіччям. На відміну від загиблого хлопця, він має шанс зробити висновки зі своєї сумної пригоди і подбати про власну видимість на дорозі, щойно загоїться травма голови і перелом.

Усього протягом 2017 року близько 11 тисяч разів пішоходи і велосипедисти потрапляли під колеса, кожен сьомий із них – прямо на той світ. Ці люди постраждали через недбалість водіїв, керування напідпитку, через те, що і керманичі, і пішоходи не дотримувалися правил дорожнього руху. А ще “винна” темрява, коли людей на дорозі не видно взагалі. Більшості трагедій можна було б уникнути, якби водії вчасно помічали пішоходів і встигали б відреагувати. Про це ще на початку 50-х років минулого сторіччя замислився фінський фермер – і винайшов пішохідний світловідбивач. Скандинави оцінили: кожен другий фінн сьогодні використовує наліпку або брелок-рефлектор. А минулоріч у Фінляндії світловідбивний елемент визнали найважливішим винаходом сторіччя.

“Український інтерес” розповідає про винахід, який зменшить кількість смертей і на українських дорогах.

Неосвітлена ділянка дороги, узбіччям якої ходять люди. Фото: YouTube

“Невидимки” на дорогах

“Є кілька найбільших проблем у водіїв, які їдуть уночі чи в сутінках, – розповідає Олександр, водій із 35-річним досвідом. – Наприклад, коли узбіччям дороги на велосипеді їде людина без жодних катафотів, і не має світловідбивних елементів на одязі. Найкритичніша ситуація трапляється тоді, коли це траса лише з двома смугами руху (лише одна смуга назустріч), а авто потрапляє у світло фар машини, яка їде назустріч. Навіть якщо це не дальнє світло, на відстані 50 метрів людину та велосипед без світловідбивачів не видно взагалі. Звичайно, коли дорога вузька й бачиш фари назустріч, намагаєшся рухатися якомога правіше, як і виписано в правилах. Але людина, особливо в негоду чи після неї, не хоче йти по снігу чи болоту на узбіччі. І, відповідно, вона теж стає на асфальт і рухається по дорозі. Звісно, є дуже велика загроза зачепити її правою частиною автівки”.

Ілюстрація: Український інтерес/Антон Владиславський

У більшості випадків наїзди на людей трапляються уночі чи в сутінках, коли дорога не освітлена. Навіть якщо обидва учасники дорожнього руху дотримуються правил, однак у пішохода немає засобів, які б виокремлювали його на дорозі, автівка не встигне зупинитися до зіткнення через малу відстань. А у ПДР ідеться, що саме водій має передбачити можливу небезпеку та уникнути її. Проте в умовах темряви передбачити появу “невидимки” неможливо. Те саме стосується і населених пунктів: є дуже багато сіл, де доводиться рухатися звивистими дорогами без жодного ліхтаря край дороги.

“Навіть за умов обмеження швидкості (у населених пунктах – до 50 кілометрів на годину – ред.), коли людина рухається не узбіччям, а, фактично, смугою руху, її не видно. Тому з точки зору безпеки руху, я би у якийсь спосіб зобов’язував людей, які традиційно виходять увечері чи вночі на дорогу, вдягати світловідбивні елементи”, – каже досвідчений керманич.

Дитина ввечері на тротуарі зі світловідбивною наліпкою. Фото: Блік-Блік

Як Естонія позбулася пішоходів-“привидів”

Зявдяки невеличкому брелочку із світловідбивним покриттям можна рятувати велику кількість життів. Цей аксесуар робить пішохода видимим на дорозі, відтак убезпечуює і водіїв, і пішоходів у темну пору доби, коли під колесами гине найбільша кількість людей. До прикладу, майже 20 років тому естонський уряд вирішив роздавати світловідбивні елементи всім громадянам. За два роки кампанії смертність на дорогах країни зменшилася на 80%. Нині естонці купують рефлектори власним коштом. Ентузіазм підкріплює штраф у 40 євро. Його доведеться заплатити “привиду”, якщо увечері ні рюкзак, ні штани чи інший елемент одягу не відбивають світла фар.

“Потрапивши до Естонії, одразу звернула увагу на незнайомі українському оку маленькі світловідбивні штучки, які причеплені майже у кожного пішохода до рюкзака, сумки чи куртки. Такий собі лайфхак – як відрізнити естонця від туриста. Тут їх носить більшість пішоходів, незалежно від віку чи соціального статусу. І не тому, що поліція може зупинити і оштрафувати, а тому що свідомі, і дбають про власну безпеку. Якщо ти пішохід – вдягай рефлектор і не створюй загрозу ні собі, ні водіям”, – розповідає студентка Юлія, яка зараз навчається у Таллінні.

Із рефлекторами людину видно навіть із далекої відстані. Фото: Блік-Блік

Купити такі брелоки можна в будь-якому супермаркеті чи газетному кіоску. Ціни доступні – від одного до п’яти євро. Не так давно їх почали використовувати не лише як засіб безпеки, а й як стильний аксесуар. З’являються дизайнерські рефлектори й у вигляді різноманітних предметів чи тваринок із красивими принтами. У такий спосіб дрібничка не лише рятує свого власника, а ще й милує око оточуючих.

Бути одним зі ста, чи одним на сто

Скандинави і прибалти вкорінили звичку носити одяг зі світловідбивними елементами та брелоки-світлячки з бажання жити, мати цілі руки-ноги та голови. Водночас більшість українців переконана, що біда може трапитись із ким завгодно, тільки не з ними. І поки їх не покарають гривнею, вони не витрачатимуть свої гроші на безглузді, як їм здається, аксесуари. Але статистика загиблих і покалічених на українських дорогах “невидимок” волає до пішохода: “Засвітись!”.

Олександр каже, що доволі часто зустрічає людей зі “світлячками” на одязі. Однак більше половини все одно не використовують їх. За його словами, навіть якщо на одязі пошкоджені світловідбивні смуги, цього достатньо, щоб побачити таку людину на темній дорозі. “Як водій, я їх бачу одразу, навіть якщо є зустрічні фари”, – підкреслює він.

Світловідбивними можуть бути не лише наліпки чи брелоки, а й елементи одягу. Фото: Блік-Блік

Якщо у бюджеті села немає грошей на освітлення вулиць, тоді, очевидно, людина має сама дбати про свою безпеку. Однак якщо вона не може зробити це сама, про це має подбати держава.

“Ми починали працювати в Україні, але тут люди не розуміють, для чого це потрібно, – каже засновниця компанії-виробника світловідбивних елементів Катерина Ларіна. – Зараз продаємо товари на міжнародних платформах, зокрема у США та Австралії, як це не дивно. На жаль, у нас узагалі не прийнято думати про заходи безпеки, і це стосується не лише світловідбивних елементів”.

Керманичу такі пішоходи одразу кидаються в очі. Фото: Блік-Блік

Олександр вважає, що це спільна проблема, тому потрібно знаходити спільні рішення: водії мають дотримуватися правил, а пішоходи – думати про свою безпеку на дорозі. “Коли людина йде у похід, вона бере все необхідне, щоб не бути голодною, не замерзнути. Але вважається, що людина не має дбати про безпеку, коли виходить на дорогу. І в головах, і в ПДР закріпився стереотип: дорога – зона відповідальності лише тих, хто на колесах”, – каже водій.

У Фінляндії рефлектор визнали винаходом сторіччя, а українці навіть не знають, для чого він потрібен. Це та дрібниця, завдяки якій тисячі людей залишатимуться живими й повертатимуться додому. Варто лише причепити собі на одяг брелочок, який давно зарекомендував себе надійним захисником.

“Особливо це стосується дітей, тому що вони дуже швидко пересуваються та не завжди розуміють, що не можна раптово вибігати на дорогу”, – каже пані Катерина.

Діти дуже швидко пересуваються та не завжди розуміють, що не можна раптово вибігати на дорогу. Фото: Блік-Блік

“У моєму дитинстві, в 90-х, не було світловідбивачів – і була трагедія на дорозі. Менший брат потрапив під машину. Він сам був винен, переходив не на “зебрі”, та ще й у сутінках. На щастя, він вижив, але струс мозку і травми навіть через 20 років даються взнаки. Його тоді врятувало те, що водій їхав нешвидко. Але я переконана: якби на шкільному рюкзаку чи одязі брата хоч щось відбивалось у світлі фар, водій би встиг загальмувати – і все б закінчилося легким переляком, а не лікарнею. Сьогодні на дитячих речах “світлячки” часто вже вшиті. Якщо ж ні – ми купуємо наклейки чи брелочки та прикрашаємо одяг і сумки самі”, – ділиться досвідом киянка Леся.

Брелок-рефлектор – це стильний аксесуар. Фото: Блік-Блік

Як же правильно прикріпити рефлектор, щоб він працював не лише на красу, а й на бепеку? Катерина Ларіна розповідає, що брелок варто розміщувати на відстані від 57 сантиметрів до метра від землі. У такий спосіб світло фар відбиватиметься найліпше. Завбільшки він має бути близько 8-10 сантиметрів, однак чим більший, тим ліпше. Необхідно зробити так, щоб рефлектори були на всіх можливих елементах одягу: починаючи зі взуття, закінчуючи сумками та рюкзаками.

Антон Владиславський, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.