Друге лютого – нова точка відліку в історії гонки озброєнь. Сполучені Штати Америки розпочали процедуру виходу з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Причина – Росія. Саме її звинувачує Білий Дім у невиконанні обов’язків по цьому Договору.

Історія

Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності був підписаний 8 грудня 1987 року між Сполученими Штатами Америки та Союзом Радянських Соціалістичних Республік. Свої підписи під ним поставили, відповідно, Рональд Рейган та Михайло Горбачов. Договір був безстроковим і Росія, як правонаступник СРСР, взяла на себе обов’язки по його виконанню.

Ракета середньої дальності – це ракета з радіусом дії від 500 до 5 500 кілометрів. Якщо міжконтинентальній балістичній ракеті для того, щоб долетіти до цілі, необхідно кількадесят хвилин і це дає шанси на її перехоплення або, принаймні, час на удар у відповідь, то ракета середньої дальності не залишає жодних шансів противнику. Їй необхідно всього кілька хвилин для того, щоб досягти цілі. Крім того, ракети середньої дальності мобільні – їх можна швидко передислокувати і запустити з будь-якого місця.

Читайте також: Космічні перегони: зміна лідерів і місце України

Необхідність обмежити такі ракети назріла ще у 70-х роках минулого століття. Саме в цей час Радянський Союз почав масово виготовляти та розміщувати на своїй території ракети середньої дальності SS-20. Вони могли доставити ядерну боєголовку практично в будь-яку точку Європи. Відповідь була симетричною – американці з 1983 року почали розгортання ракет Pershing-2 на території Бельгії, Великобританії, Італії та Німеччини.

У Договорі про ліквідацію ракет середньої та малої дальності йшлося про ліквідацію всіх ракет наземного базування з радіусом дії від 500 до 5500 кілометрів.

Сучасність

Росія вже кілька років має на озброєнні принаймні 16 крилатих ракет 9М729 для комплексів “Іскандер”. Це, як заявляють американці, порушує Договір, оскільки ці ракети з ядерними боєголовками мають радіус дії, більший за 500 кілометрів.

У Москві звинувачення відкидають, стверджуючи, що радіус дії ракет – 480 кілометрів, що не порушує умов Договору.

Експерти в галузі озброєннь і фахівці Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI) на підставі аналізу технічних характеристик говорять про радіус дії у 2 500 кілометрів. Але офіційного підтвердження цьому немає, як немає і підтвердження заявам російської сторони.

Перспективи

Власне, 2 лютого Сполучені Штати лише розпочали підготовку до виходу з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Остаточно вони вийдуть з нього через півроку, якщо Росія не продемонструє готовності зберегти Договір і не ліквідує свої ракети середньої дальності.

Скріншот з Твіттера Білого дому

Умови Договору передбачають можливість виходу з нього, якщо сторона, що виходить, надасть переконливі докази, що інша не виконує умов угоди. Саме це зараз роблять Сполучені Штати. Хоча надії на те, що Росія знищить свої ракети для комплексів “Іскандер”, майже нема, США демонструють готовність припинити процедуру виходу з Договору.

Читайте також: Велика Британія розкрила “справу Скрипалів”. Слід веде до Путіна

Якщо США все ж вийдуть з угоди, то існує кілька варіантів розвитку подій.

Перший – Кремль і Білий дім підписують нову угоду, з новими умовами, але основне – обмеження у царині ракет середньої і малої дальності – зберігається. Сценарій видається маловірогідним.

Другий, ще менш ймовірний сценарій – до переговорів долучаються Китай та Північна Корея. У результаті підписується глобальна угода щодо ракет середньої і малої дальності.

Третій, найвірогідніший варіант – Договір просто перестає існувати. Гонка озброєнь отримує новий імпульс розвитку, Росія розміщує ракети на своїй європейській території та у Білорусі, Сполучені Штати Америки – у країнах Європи.

У короткостроковій перспективі такий варіант здається вигідним для Росії – у ситуації затяжної кризи це дає змогу Кремлю “пограти м’язами”, демонструючи внутрішньому споживачеві пропаганди “міць Росії”. Також вихід США з Договору дає Росії змогу розвивати свої ракетні системи малого та середнього радіусу дії у легальній площині. До того ж наразі у Європі ні у США, ні у країн НАТО таких озброєнь немає.

У середньостроковій та довгостроковій перспективі такий варіант набагато вигідніший Сполученим Штатам та противникам Росії, до числа яких входить, насамперед, Україна. Росія ні технологічно, ні економічно просто не здатна перемогти у гонці озброєнь. Для виготовлення нових ракет необхідні ресурси, а Росія вже не може собі дозволити такі колосальні витрати. До прикладу, минулоріч військові витрати лише Сполучених Штатів вдесятеро перевищували російські. Якщо до цього додати бюджети країн НАТО, то Росія не має жодних перспектив виграти цю гонку.

Також, як свідчить зовсім недавня історія, Радянський Союз ішов тим же шляхом – намагався свій програш у економічній площині компенсувати виграшем у військовій сфері. Чим все це закінчилось, добре відомо.


Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.