Народні депутати 276 голосами з 338 зареєстрованих підтримали запровадження воєнного стану в Україні на позачерговому засіданні Верховної Ради 26 листопада. До цього парламентський Комітет з Національної безпеки та оборони одноголосно підтримав президентський законопроект 9338 та рекомендував Верховній Раді проголосувати за нього.

Воєнний стан вводиться не у всій країні, а у таких областях: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській. Тобто вздовж україно-російського кордону та кордону з Придністров’ям. Ці правки президент вніс з трибуни під час свого виступу у ВР.

Закон набирає чинності з моменту його опублікування. Воєнний стан діятиме з 9 години ранку 28 листопада і триватиме 30 днів. Тобто проведенню президентських виборів нічого не загрожує. Нагадаємо, вони відбудуться 31 березня 2019 року. Відповідну постанову також проголосували сьогодні. 298 голосів “за”.

“РНБОУ рекомендувала запровадити воєнний стан на 60 днів. Моє рішення – 30. Щоби воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії. Щоб ні в кого, хто про свій політичний інтерес печеться більше, ніж український, не залишилося підстав для брудних спекуляцій”, – заявив президент у своєму відео-зверненні до українського народу, яке транслювалося під час перерви у парламентському засіданні.

Слід зазначити, що багато народних депутатів вимагали зменшити термін дії воєнного стану саме до 30 днів, “щоб уникнути політичних інсинуацій”. Порошенка протягом дня звинувачували, що запровадженням військового стану він хоче уникнути президентських виборів. Як бачимо, ці звинувачення виявилися хибними.

Обмеження прав та свобод громадян

Глава держави наголошує, що права та свободи громадян не обмежуватимуться на час дії воєнного стану. Проте секретар Комітету з Нацбезпеки Іван Вінник перед засіданням ВР озвучив статті Конституції, які будуть обмежені. Усього їх 12 – це статті 30-34, 38, 39, 41-44, 53. Про це також йдеться у пункті 3 Указу президента.

Це статті щодо недоторканності житла, таємниці листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, втручання в особисте життя та збору персональних даних, свободи пересування, свободи думки та слова (статті 30-34); щодо виборчих процесів та мирних зборів і мітингів (статті 38, 39); щодо права на власність, права на підприємницьку діяльність, права на працю, права на страйк (статті 41-44); щодо права на освіту (стаття 53).

А от юридичних осіб стосуються усі 24 пункти обмежень, які викладені в законі “Про правовий режим воєнного стану”.

Виступаючи з трибуни секретар РНБО Олександр Турчинов (як головний доповідач) наголосив, що конституційні права та свободи лише можуть обмежуватися. Це не означає, що вони будуть обмежуватися. “Ми повинні мати таку можливість на випадок загострення військової ситуації”, – звернув увагу секретар РНБО.

Читайте також: Все, що необхідно знати про воєнний стан в Україні

“Правила воєнного стану одні для всіх. Це і є тимчасове обмеження прав і свобод. ООН буде попереджена про таке рішення. Президент наполягає, що це не буде загальне імперативне обмеження. Тільки там, де будуть відбуватися військові дії. Що стосується освіти (53 статті Конституції, – прим. ред.). Коли буде загроза дітям – закриватимуться школи. Коли буде необхідно закривати підприємства – закриватимуться підприємства. Чітке обмеження прав і свобод зафіксоване у 8 статті закону [“Про правовий режим воєнного стану”]”, – звернув увагу Турчинов, відповідаючи на запитання щодо обмеження прав і свобод громадян.

Чому постало питання про воєнний стан в Україні

У неділю Росія обстріляла та захопила три військові кораблі України. Це вперше за майже п’ять років війни, коли РФ відкрито під своїм прапором атакувала українських військових.

За даними начальника Генштабу Віктора Муженка, російська сторона взяла в полон 23 українських моряків: троє з них дістали поранень, ще троє – травмовані. За даними омбудсвумен Людмили Денісової, моряків було 24. Росія збирається їх “судити”.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін під час свого виступу у Верховній Раді 26 листопада наголосив, що захоплених українців слід вважати саме військовополоненими.

Наразі кораблі Росія доправила до окупованої Керчі.

Світова спільнота засудила дії Росії та підтримала територіальну цілісність та суверенітет України.

“Цей інцидент є нагадуванням про те, що в Україні йде війна. Продовження мілітаризації, яку Росія проводить в Криму та на Чорному морі, а також в Азовському морі, містить подальші загрози для незалежності України, а також підриває стабільність ширшого регіону”, – наголосив під час прес-конференції у понеділок Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Чому не проголосували воєнний стан у 2014 році

“Згадайте 2014 рік. Стенограму. Тоді тільки Турчинов проголосував [за]”, – заявила з парламентської трибуни перша заступниця голови Верховної Ради Ірина Геращенко.


Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.