Андрій Левус: Парламентський контроль над спецслужбами – необхідність

Андрій Левус: Парламентський контроль над спецслужбами - необхідність. Фото "Український інтерес"/Олександр Бобровський

На Україну чекає масштабна реформа законодавства, яке регулює діяльність спецслужб, повідомляє парламентський кореспондент “Українського інтересу”.

Законопроект чекає на затвердження у другому читанні. Він передбачає кардинальні зміни у низці законів, що стосуються діяльності СБУ, військової розвідки, НАБУ, контррозвідки тощо. Мета реформи – впровадження ефективного механізму демократичного цивільного контролю за спецслужбами.

Сьогодні у Верховній Раді відбувся семінар за участі представників союзників України, на якому було обговорено досвід провідних країн світу у галузі парламентського контролю за діяльністю спецслужб.

Як наголосив Народний депутат України Андрій Левус, цей закон є відправною точкою для налагодження ефективного парламентського контролю. Якщо він буде прийнятий, це стане відправною точкою нової ери у діяльності СБУ, розвідки, та інших спецслужб в Україні.

“Реформування СБУ зараз надзвичайно важливе. Бо ця служба зараз часто займається непритаманними їй речами – наприклад, бізнесом. Служба безпеки не має працювати у сфері захисту економіки, бо часто замість боротьби з російською агентурою вона перевіряє забудовників. Це не є економічна безпека, ви це розумієте. Зараз вже є напрацьована концепція реформування СБУ, яка передбачає відкритість цієї служби”, – зазначив народний депутат.

Також, на думку Андрія Левуса, не варто піддаватись на радикальні пропозиції про повний розпуск структури і формування нової: “ми маємо рекомендації наших союзників, маємо до них дослухатись. Ми повинні думати над новою архітектурою системи безпеки, яка нестиме в собі основні цінності волі, демократії, поваги до прав людини. Але реформи не повинні перерости в цькування цих органів. Керівництво спецслужб має волю до змін, парламент же має допомогти втілити цю волю в життя. Спецслужби мають захищати Україну, громадян, національні інтереси, а не обслуговувати владні клани”.

За словами Девіда Уотсона, колишнього заступника голови служби МІ-6, у Великобританії парламентський контроль за діяльністю спецслужб існує вже близько тридцяти років: “Попри це, нам ще є багато що міняти. Роботу спецслужб регулюють чотири закони. Найголовнішим же у діяльності є повага до прав людини. Коли я почав працювати, у нас не було таких жорстких правил. Потім все змінилось – нас зробили відповідальними перед парламентом, у якому створено відповідний комітет. В результаті ми отримали переваги – коли комітет зрозумів, що ми і навіщо робимо, він став на наш бік. Нам тепер не треба переконувати суспільство і парламентарів у важливості своєї роботи, це робить сам комітет”.

Найціннішим для України буде досвід Латвії, переконаний Вейко Сполітіс, депутат Сейму. За його словами, Латвія в процесі реформ отримала цінний досвід – ніколи не давати всіх повноважень одній людині. “Ми хотіли повернутись до Європи, якою нам забороняли бути. Закони щодо безпеки ми прийняли 25 років тому, вони схожі на британські. Але всі ці роки ми вчились жити за цими законами, виховували культуру виконання цих законів”.

Загалом же реформа спецслужб України готується вже кілька років. З 2016 року нашій державі допомагає група радників із країн-союзниць: Норвегії, США, Великобританії, Швейцарії, Латвії тощо.

За словами Ендрю Катберга, представника НАТО в Україні, ця робота була важкою, оскільки інституційні зміни завжди складні. Але союзники України вважають, що втілити ці зміни – реально. Проте, “неспроможність втілити в життя мету – контроль над спецслужбами – буде розглядатися союзниками як ще одна втрачена можливість України на шляху до євроатлантичної інтеграції”, підкреслив Ендрю Катберг.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.