Доки у США намагаються упоратися із апокаліптичними погодними умовами, науковці з Університетського коледжу Лондона провели власне дослідження. Вони з’ясували, що колонізація Північної і Південної Америк вбила так багато людей, що клімат Землі змінився.

Коли європейські колонізатори прийшли на землі індіанців, багато сільськогосподарських угідь почали пустувати. Покинуті землі активно заростали деревами та іншими рослинами. Вони витягнули велику кількість вуглекислого газу з атмосфери. Як результат – на планеті стало холодніше.

Той період охолодження в історії згадується як “Маленький льодовиковий період” – час, коли лондонська Темза взимку регулярно покривалася льодом.

Читайте також: Фільм-апокаліпсис наживо: США накрив аномальний холод

Масштаби збитків

Винищення корінних народів Америки спричинили глобальні зміни температури повітря.

Провідний автор дослідження Олександр Кох та його колеги вивчили всі дані про населення Американського континенту: скільки людей проживало там до першого контакту з європейцями в 1492 році. Згодом вони проаналізували кількісні зміни протягом наступних десятиліть. Тоді землі потерпали від ввезених хвороб (віспи, кору), війн та рабства.

За висновками дослідницької групи, наприкінці XV століття в Північній і Південній Америці проживало 60 мільйонів людей (близько 10% від загального населення світу). Протягом століття цифра скоротилася до п’яти–шести мільйонів.

Площа покинутих земель становила близько 56 мільйонів гектарів – цифра близька до розмірів сучасної Франції. Відновлення диких насаджень на цій території скоротило вміст вуглекислого газу в атмосфері на 7-10 мільйонних часток.

“Якщо пояснювати у сучасному контексті – ми в основному спалюємо викопне паливо і виробляємо близько трьох мільйонних часток СО2 на рік. Отже, ми говоримо про велику кількість вуглецю, який висмоктується з атмосфери”, – пояснив співавтор роботи професор Марк Маслин.

Професор кліматології Ед Хокінс висловив власну думку про дослідження: “Вчені розуміють, що так званий Малий льодовиковий період викликали декілька факторів – падіння рівня вуглекислого газу в атмосфері, серія масштабних вивержень вулканів, зміни в землекористуванні і тимчасове зниження сонячної активності. Дослідження ж довело, що падіння рівня СО2 частково пов’язано із заселенням Північної і Південної Америки”.

Договір про збереження клімату

У 2015 році світова спільнота уклала угоду про врегулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Під документом підписалися 195 країн.

Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.

Це – масштабний проект стримання глобального потепління. Однак, президент США Дональд Трамп, відомий своїм скепсисом щодо реальної загрози кліматичних змін, у 2017-му заявив про вихід країни із договору.

Таким рішенням Штати порушили умови угоди: Паризька угода передбачає, що держава може вийти з нього лише через чотири роки після того, як вона набув чинності. По факту, Сполучені Штати перестануть бути країною-учасницею лише 4 листопада 2020-го року – через день після президентських виборів США.

Можливо, це діє карма: люті морози тероризуватимуть американців ще кілька місяців.


Підготувала Діана Царук, “Український інтерес” 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.