Багато українців виїхали з країни, в пошуках кращого життя. “Український інтерес” пропонує своїм читачам познайомитися з нашими співвітчизниками, які досягли успіху за океаном, у Сполучених Штатах Америки. Їхні історії доводять давню істину – “дорогу подолає той, хто йде”.

Проект Petcube – унікальний винахід для власників домашніх тварин. Пристрій являє собою відеокамеру для спостереження за вихованцями, які залишилися вдома, якою можна керувати через додаток на мобільному телефоні. Також прилад дозволяє розмовляти з твариною і грати з нею за допомогою вбудованої лазерної указки. Ідея гаджета народилася в київській квартирі, яку систематично знищував залишений наодинці пес. Рік по тому стартап залучив $250 000 краудфандінга, і зовсім недавно – ще мільйон доларів інвестицій. Популярний гаджет допоміг його творцям досягти успіху в Силіконовій долині.

У 2013 році Petcube був визнаний кращим українським стартапом за версією інтернет-журналу AIN.ua. Роком пізніше престижний європейський конкурс стартапів Europas назвав проект кращим хардвер-стартапом Європи. На українських бізнесменів звернули увагу американські ЗМІ: Forbes написав про успіх проекту на Кіckstarter і перспективи комунікацій між власниками тварин через соціальну мережу Petcube. На сторінках Wall Street Journal підкреслювалося, що винахід українців допоможе зробити щасливими домашніх тварин, які через нестачу спілкування з людьми можуть впасти в депресію. А сайт Mashable звернув увагу на ініціативу українців допомогти притулкам для тварин в Каліфорнії.

“Український інтерес” спільно з партнерами з Forum Daily пропонує познайомитись з розробником і винахідником Petcube – Ярославом Ажнюком.

Що таке Petcube? Навіщо це?

Наша компанія не просто дає господарям можливості перевірити, чим займаються їхні улюбленці. Це глобальний проект, метою якого є, фактично, підключення тварин до Інтернету. Ми пропонуємо кілька продуктів, зокрема, пристрої Petcube Play і Petcube Bites. Petcube Play включає в себе відеокамеру, за допомогою якої можна спостерігати за тваринами, а також вбудовану лазерну указку, якою можна віддалено грати з ними, керуючи нею з телефону. Petcube Bites включає в себе функцію викиду корму. Таким чином, можливо не тільки доглядати за твариною віддалено і спілкуватися з нею, але і погодувати домашнього улюбленця. Також у нас існує щомісячна підписка для користувачів, що дозволяє зберігати відео спостереження за вихованцями, а також абсолютно безкоштовний додаток для мобільних телефонів – свого роду соціальна мережа для любителів домашніх тварин. Його користувачі не просто мають можливість спілкуватися і ділитися відеозаписами, а й віддалено грати з чужими вихованцями – зрозуміло, з дозволу власників. Наприклад, ваш знайомий може дати вам доступ, і ви можете пограти з чужим котом за допомогою лазерної указки. Таким чином, тварини виявляються дійсно приєднаними до Інтернету.

Ярослав Ажнюк. Фото: Forum Daily

Як народилася ідея цього проекту?

– Вона виникла на підставі нагальної потреби. Пес мого київського колеги Олександра Нескіна вперто не бажав залишатися один: він гавкав, скиглив, гриз м’які меблі, викликаючи скарги сусідів. Тоді Саша здогадався використовувати відеокамеру для стеження за своїм псом, а потім додав лазерну указку для гри з ним. Так і виникла ідея Рetcube. Олександр Нескін на той момент працював в цифровому агентстві Prodigi зі мною і Андрієм Кленом. Одного разу на вечірці спільний знайомий запропонував нам об’єднатися – створити загальний бізнес і зробити з Рetcube продукт масового споживання. Так з’явилася компанія Рetcube Inc. Олександр Нескін став технічним директором, Андрій Клен – креативним, а я – CEO. Вивчаючи ринки, ми прийшли до висновку, що їх винахід повинен бути особливо затребуваним в Сполучених Штатах.

Ви не боялися конкуренції? Адже обсяг ринку товарів для домашніх тварин в Америці величезний і обчислюється мільярдами.

– Вірно, на даний момент – близько 70 мільярдів доларів на рік, а інновацій на цьому ринку не було вже давно. Ми зрозуміли, що, якщо зберемо тут всі сучасні технології, це буде користуватися попитом. Звичайно, класичні камери спостереження в квартирах використовувалися і раніше. Однак Рetcube більше виконує функції телефону, ніж стандартної камери для безпеки. Це схоже на те, як батьки телефонують своїй дитині перевірити, як справи. За допомогою нашого пристрою ви теж можете “подзвонити” своєму вихованцю. Звичайно, він не зможе зняти трубку і чітко відповісти вам, але він почує ваш голос. При цьому хочу підкреслити: мета проекту сьогодні набагато більш глобальна, ніж спрощення процесу нагляду за домашніми улюбленцями. Ми хочемо не просто підключити тварин до Інтернету, а й, якщо так можна висловитися, дати їм голос. Велика кількість відео, які викладають користувачі, дозволяє постійно спостерігати за тваринами в режимі онлайн, а значить, дає можливість вивчати їх поведінку. Ми підключаємо можливості штучного інтелекту, щоб проаналізувати цей матеріал. Можливо, це допоможе визначити ознаки, коли тварина, припустимо, починає хворіти, а також виявить і проаналізує інші алгоритми її поведінки. Ми сподіваємося, що за підсумками цих досліджень люди зможуть краще розуміти тварин.

Як вам вдалося залучити інвесторів і скільки коштувала реалізація проекту?

На самому початку оточуючі не вірили, що ідея буде користуватися попитом. Однак уже в 2013 році, через рік після створення, Petcube зібрав понад $250 000 на платформі для краудфандінгу Kickstarter, ставши найуспішнішим проектом для тварин. У серпні 2014 нас запросили на чотири місяці в бізнес-акселератор в Шеньчжені (Китай) і там навчили, як вибрати підрядника, налагодити виробництво, знайти ринки збуту і партнерів. Ми не тільки отримали допомогу менторів, радників і експертів, а залучили на свій проект $70 000 доларів інвестицій і головне – налагодили виробництво своїх пристроїв.

Чому ви не відкрили виробництво в Україні?

Протягом першого року ми намагалися зрозуміти, чи можливо організувати виробництво в Україні, але це виявилося складно і економічно не виправдано. Це не означає, що Україна відстає в плані розвитку від інших країн. Ні, вся справа в спеціалізації. У глобальному світі кожна країна намагається спеціалізуватися на чомусь. Україна, наприклад, один з найбільших експортерів сільгосппродукції, тоді як Шеньчжень – це світова столиця виробництва електроніки. В області дрібно- та средньогабаритної електроніки ніхто не може конкурувати з ними. Силіконова долина, в свою чергу – це концентрація фахівців вищого рівня, доступ до капіталу, досвіду, експертних ресурсів.

Чи важко було прийняти рішення про від’їзд з України?

Не дивлячись на те, що я зараз перебуваю в Сан-Франциско, емігрантом себе не вважаю і ніколи не переривав зв’язку з батьківщиною. Я навіть не можу згадати якогось моменту, коли я б вирішив для себе, що потрібно їхати. І до приїзду в Штати я вільно подорожував по світу, був в Китаї, в Європі, а потім приїхав розвивати бізнес в США. Тут я перебуваю по візі О-1, і навіть не подавав документи на грін-карту. Приблизно місяць на рік я проводжу в Україні, але зараз планую проводити там більше часу. У сучасному світі поняття місця проживання розмивається, люди вільно подорожують і розвиваються в різних країнах.

Як Вас прийняли Штати і як Ви сприйняли правила життя в чужій країні?

Уклад життя, менталітет, алгоритми поведінки, інтереси людей і так далі дуже несхожі на європейські. Тому я б порадив людям, охочим приїхати сюди в перший раз, бути готовими до нового. До того ж різні штати усередині США часом відрізняються один від одного, як різні країни. Звичайно, мені було не дуже легко на самому початку. Я приїхав в 24 роки будувати бізнес з нуля, нікого тут не знаючи. Перші півтора-два роки я відчував певний дискомфорт.

Що Ви порекомендуєте бажаючим виїхати до Штатів, щоб вести там свій бізнес?

Потрібно знати, що в Америці вищий рівень конкуренції, але існують якісь джентельменські правила гри, і люди намагаються дотримуватися їх. У бізнесменів пострадянського простору та Східної Європи, як правило, немає досвіду в плануванні стратегії на 10 і 20 років вперед. Через нестабільність і потрясіння, що відбуваються в наших країнах, у людей більш вузький горизонт планування. Виходячи з цього, поведінка наших підприємців може бути більш агресивною, і вони менше думають про свою репутацію, оскільки репутація – це дуже довгостроковий актив. Звичайно, і в США вистачає обману, нечесності і корупції, але її на порядок менше, ніж в Росії чи в Україні.

Озираючись назад, скажіть – чи можна було зробити те ж саме – побудувати такий бізнес, не в США, а в Україні?

– На жаль, у нас ще існує радянська модель успіху, згідно з якою будь-хто, добравшись до влади, обов’язково повинен красти. Приклад корумпованих депутатів і чиновників для деяких стає рольовою моделлю, принципом життя: “Не вкрадеш – не проживеш”. Цю модель треба міняти на західний принцип, коли для досягнення успіху необхідно багато вчитися, працювати і створювати якісь блага для світу. Підприємці нової формації, особливо ті, які працюють з технологіями і створюють абсолютно нові продукти, задають суспільству нові рольові моделі. Це – саме те, до чого потрібно прагнути. Але незважаючи на існуючі недоліки, я впевнений: створити і управляти успішним бізнесом в Україні абсолютно можливо. Велика частина нашого власного бізнесу знаходиться в Україні. Там працюють 40 чоловік з нашої компанії, тоді як в США знаходяться тільки 12.

В Україні існує неймовірний людський потенціал. Після краху Радянського Союзу в багатьох пострадянських країнах почався бурхливий процес національної самоідентифікації. В людях прокидається неймовірна енергія, вони фонтанують здібностями і намагаються показати всьому світу досягнення своєї недавно знайденої державності. Крім цього, в Україні існує дуже широкий спектр професіоналів, в тому числі в IT-технологіях. У світі існує всього близько 10 країн, здатних побудувати літак, які мають відповідних фахівців. Україна входить в їх число. З іншого боку, це поєднується з досить низькою вартістю цих надзвичайно талановитих людей за світовими стандартами. Вища планка місцевого ринку в Україні, Росії чи Білорусі дуже низька в порівнянні зі Сполученими Штатами, і тобі не потрібно конкурувати за цих людей з великими корпораціями. Словом, талант цих людей, їх пасіонарна енергія і порівняно низька вартість праці роблять можливою появу в Україні абсолютно фантастичних компаній. Мінус полягає в тому, що на пострадянському просторі відчувається брак досвідчених менеджерів. Ми вирішуємо цю проблему, наймаючи таких менеджерів тут.

Успішні люди – “особлива раса”? У чому секрет успіху?

Я вважаю, що більшість по-справжньому успішних людей не вважає себе такими. За моїми спостереженнями, більшість людей, які багато чого досягли в житті, не прагнули до цього спеціально. Як каже один мій друг, слава, гроші і влада – це три речі, які ніколи не зроблять тебе щасливими. У більшості випадків вони приходять, як побічний результат, до тих, хто прагне робити щось важливе і корисне для світу, щось красиве, те, що їм подобається. Звичайно, потрібно багато працювати, бути цілеспрямованим, не здаватися. Недостатньо бути просто розумним, важливо розвивати різні якості особистості. Дуже важливо вміти домовлятися, знаходити спільну мову з людьми. Звичайно, кожна людина особливо добра у тій діяльності, яку вона любить. Але ми здатні полюбити найрізноманітнішу роботу. Я знаю на своєму прикладі, що це можливо.

Ксенія Кирилова, Forum Daily, спеціально для “Українського інтересу”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.