Олександр Никифорчак. Цариця полів, нерозгадана таємниця і Давній Рим

Олександр Никифорчак. Цариця полів, нерозгадана таємниця і Давній Рим

Сьогодні нам буде потрібен попкорн. Насамперед тому, що наше спілкування теж в чомусь розвага: музика, цікаві та дивні факти, без важкої та громіздкої науковості. Зацікавити, а не вчити. Тому таки розвага. Отже, розважимось (якщо ще й зможу здивувати та відкрити нове-незнане для когось – то мені найкраща винагорода) з попкорном.

А він дійсно зайвим не буде: героїня наша – кукурудза, звична наша українська “цариця полів”. Так, не пшениця, спитайте в Google, він все знає… А її володарювання на наших городах (разом з картоплею) навіть без цього пошуковика сумнівів не викликає. Як і більшість “царів” наших присадибних ділянок походить з Америки. Так стверджують, але чи так це?

Кукурудза – третя з “трьох сестер” – головних сільськогосподарських культур індіанців, у світі теж не остання: поступається лише пшениці та рису.

З першою сестрою ми зустрічались в блозі “Звично-знайомий чи таємничо-невідомий борщ”, друга сестра (брат швидше) – герой іншого блогу, це тут:

Олександр Никифорчак. Гарбузовий вузол

Крім цих “родинних стосунків” усі три ці культури (залежно від регіону та його умов більше чи менше значні для сільського господарства різних країн, але в світі дуже важливі – то точно) мають ще одну неймовірну спільну рису. Точно батьківщину їх походження вчені назвати не можуть досі. Розповсюдження ж світом пояснюють безліч теорій та гіпотез, навіть богам та прибульцям цю роль приписують. В Америці відносно кукурудзи в цьому й не сумнівались, за що і поплатились: завойовників-конкістадорів за нащадків богів сприйняли, які їм подарували ту таки кукурудзу, навчили вирощувати та ще дещо по дрібницях: наука там, різні цивілізаційні “штуки”.

Квасоля здавна вирощувалась в Азії, зокрема дуже була популярна в Давньому Китаї, але в Південній Америці вона представлена різноманітністю сортів, ліаноподібна вона там, кущова – плід селекції. Давні китайці серед індіанців? Можливо, науковці розглядають цю версію. А в Європі вона поширилась після епохи Великих географічних відкриттів.

Гарбуз, як вже згадували, теж вузлів наплів: здавна ріс в Африці, навіть дикорослі різновиди там є, та батьківщиною вважають Америку, хоч ще давні римляни любили цим овочем поласувати. Хто кого в цьому випадку відкрив, хто куди гарбузи возив (як вам версія, що всі вони сватались до давніх українців та отримали гарбуза?) – нерозплутаний вузол і досі.

Смачний попкорн? Крім всього іншого, цей продукт має ще одну, вельми важливу властивість: він низькокалорійний (полюбляємо ми “зажувати” емоції за фільмом чи читанням, а тут нашій талії нічого не загрожує), тому: приємного смаку! і розважаємось далі. З попкорном, тобто перейдемо безпосередньо до кукурудзи.

В гарбуза та квасолі хоч гіпотетично батьківщина є, а в кукурудзи, попри її вирощування людиною з давніх давен (була знахідка зерен при археологічних розкопках в Мексиці віком більше 5-ти тисяч років, у Перу 7-ми тисяч), широке поширення серед давніх цивілізацій Мезоамерики, а від них – тими таки конкістадорами, які “дембельнулись” – Іспанією, Європою та світом, прабатьківщину знайти не вдається. Пропоную нею вважати Атлантиду – модно на неї все невідоме списувати, потонула – тому слідів немає. Жарт, звісно, та проблеми не вирішує – відсутність дикорослого предка кукурудзи.

Втішились було науковці – в посівах кукурудзи зустрічались рослини, які багато в чому нагадували кукурудзу та могли бути отим “диким предком”, теосінте. Але, як виявилось, все якраз навпаки – кукурудза через мутації “породила” теосінте.

Повідомлення про знахідки при розкопках (в районі Ріо-Гранде залишків качанів кукурудзи, коли чим глибше – тим вони були примітивніші, Мехіко – пилку рослини віком в десятки тисяч років) відповіді на питання не дають. У давності вирощування кукурудзи ніхто не сумнівається, але то все знахідки кукурудзи, хай дуже поважного віку, та не предка.

А зараз – несподіваний сюрприз.

На давньоримських монетах часто зображували богів та богинь – відповідно до “профорієнтації”, з відповідними атрибутами. Богиня Аннона відповідала за врожай, її просили сприяти врожайності. А неодмінним атрибутом її було те, що в нумізматичній літературі та каталогах звуть “corn-ears”, тобто … Де тріумфальний рокіт барабанів?

Все можна списати на помилкове бачення дослідників, можна вважати це помилкою перекладу, але на всіх зображеннях чітко видно: богиня в руці тримає саме качани кукурудзи (“corn-ears” англійською), а не колоски, як твердять захисники “труднощів перекладу”.

Я не наполягаю на версії про те, що давні римляни знали кукурудзу. Та відкидати її не потрібно лише через неймовірність та дивність. Дуже часто якраз “найдикіші” гіпотези справджувались. Про давнину ми знаємо дуже мало, багато загадок ховає сивий покрив віків.

Може ми їх на сторінках блогів розгадати й не спроможні, але доторкнутись до дивного та незвичайного, хай дещо і в формі розваги, потрібно. Тому продовжимо – в наступних блогах.

(Колаж та фото автора, всі монети – із власної колекції)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.