Олександр Никифорчак. Створення світу – найліпший рубіж

Олександр Никифорчак. Створення світу - найліпший рубіж

Навіщо ускладнювати собі життя? Навіщо морочитись і шукати шляхи вирішення проблеми, якщо її можна вирішити просто, а головне – кардинально.

Якщо вже брати щось початковою точкою для початку літочислення, то це дату створення світу. Навіщо бути дріб’язковими? Що вже може бути простіше та кардинальніше?

Два приклади такого рішення, способи застосування – подібні. А різниця – величезна. А головне – наслідки. Про це буде сьогоднішня розповідь.

Так вчинили євреї. Своє літочислення вони ведуть від дати (за їх версією) створення світу – не більше й не менше. У нас зараз 2018, а у євреїв – 5779 рік, стільки років світу на їх думку.

Календар їх також цікавий: місяці в ньому враховують фази обертання місяця, а от рік – обертання Землі навколо Сонця, місячно-сонячний календар. Місяць календаря відповідає місяцю Місяця, але оскільки сонячний рік довший, то нестачу компенсують додатковим – високосним – щотри роки. Складнуватий, якщо чесно календар, це я спрощено, як сам розумію, пояснив.

Новий рік у них у вересні, хоч без чіткої дати відносно нашого календаря, але не “бігає” по році, як у мусульман, що теж при датуванні зважають на фази Місяця. Про це вже було тут:

Олександр Никифорчак. Новий рік та трішки детективу

А ще вони цифрами не “заморочувались”. Числа (і дати теж) вони записували за допомогою літер своєї абетки: перша літера – то один, друга – два, і так далі. Десятки, сотні, тисячі – тим самим штибом.

Євреї не єдині, кому прийшла така геніальна ідея – рахувати роки від найголовнішої події всіх часів і народів. Від створення світу рахували роки й наші предки. Щоправда, давні руси тоді переплюнули євреїв: їх світ старший на 1747 років. Таким чином зараз маємо 7526 рік.

Таким календарем користувались в Московії зовсім (в історичному аспекті) донедавна: лише 1700 року російський цар Петро І перейшов на юліанський календар, до того літочислення вели від того таки створення світу, богослови вирахували, що сталась ця визначна подія за 5508 років до нашої ери.

Ці зміни в календарі стосувались і земель України, що були тоді під владою московитів. Щоправда, уточню: українські землі, підвладні Речі Посполитій, і користувались саме юліанським календарем – і ті в тому числі, що через перипетії Визвольної війни та після Руїни відійшли до Московії.

І дати на дореформених монетах вказувались теж літерами: цифр московити не мали, а запис чисел за допомогою літер раніше в греків запозичили. Теж перша літера то один і так далі. Навіть тривалий час (більше 20-ти років) по реформі календаря та введенні звичних в Європі (до якої так тягся та задля цього історію крав-переписував Петро І) арабських цифр дати на монетах карбували літерами, як от на монеті з фото 2. А іноді навіть “асорті” було: і цифри, і літери – “недоперевчились”.

Петро І був непоганим позичальником – от календар для прикладу “взяв покористуватись”, а що не зміг запозичити – те просто крав. Замість власного давньоруського календаря – юліанський в Європи позичив, замість власної історії – нашу вкрав, навіть назва країни крадена.

А якби розвивав своє, шанував свою – власну – історію, як от євреї свій календар, свою історію, може світ був би кращим. Отой, колись давно створений, дати ще відтоді рахують… Але в цьому випадку “якби” не буває. На жаль.

(Колаж та фото автора, всі монети – із власної колекції)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.