Олександр Никифорчак. Багатство, мрія та сліди

Олександр Никифорчак. Багатство, мрія та сліди

Ми мріємо. Живемо, ставлячи собі цілі, як цих мрій досягти. Буває – мрії здійснюються. Але буває – часто – досягнена мрія чомусь не радує, а буває й так, що було б краще, якби мрія залишилась мрією…

Хоча мрії за статусом мають бути величними та благородними, в житті це трішки не так. Найбільше люди мріють про багатство, яке просто таки зобов’язане впасти на голову, в найліпшому варіанті – без жодних зусиль з боку мрійника. Українським уособленням цього – таким собі українським інтересом – є поїздка на заробітки за кордон, де має бути височенна зарплатня (це стандарт-варіант), а ще щоб зароблена валюта принесла Україні процвітання з достатком решти мешканців (це найліпше).

Було вже щось подібне в історії. Заробітчани (спробуємо їх так назвати) заробили (теж з натяжкою можна цей процес так назвати) багатства за кордоном, воно потоком полилось на батьківщину, несучи достаток решті мешканців. Але! Таке чудове втілення мрії принесло в підсумку лише занепад країни. Мрія (єдина для всіх до того ж: і “заробітчан”, і домувальників) здійснилась, але нічого доброго не принесла.

Нам потрібне таке здійснення мрій? Чи є, можливо, щось краще, важливіше? Який слід залишить мрія?

Щоб остаточно розібратись в цьому, розповім про згадане вже здійснення мрії, яка об’єднала країну, змінила світовий устрій, призвела до загибелі однієї імперії та неймовірного розквіту та пізнішого занепаду іншої. А починалось все з іншої мрії, про яку вже було тут:

Олександр Никифорчак.Футбол, мрія та ацтеки

Христофор Колумб дуже вчасно відкрив Америку. Що то не Індія виявилось невдовзі. Іспанія кількасот років відвойовувала (Реконкіста) в арабів свої землі. На кінець XV століття іспанські землі були звільнені. Але економіка була зруйнована цією війною. Про що буде мріяти населення? Звісно, що про достаток та багатство.

По закінченню Реконкісти без роботи (війни та грабунків противника) залишились численні ідальго (дворяни). Посушливі землі не могли забезпечити зросле населення. Чим їм зайнятись? В міру своїх сил, талантів та навичок, а головне – бажань. Звісно, що податись на заробітки.

Завоювання (Конкіста) та колонізація Америки прийшлась дуже до речі. Авантюристи та “безробітні” ідальго стали конкістадорами, своїми “заробітками за кордоном” збагачувались самі. Награбоване золото та коштовності широкою рікою полились до Іспанії. Країна стрімко багатіла.

Але… Тут настає оте “але”. Золото саме тому й дороге таке, що його мало, а з масовим напливом його з Америки до Європи ціна дорогоцінного металу почала стрімко падати, королі до того ж його не в економіку вкладали, а у війни. Притік “валюти” від заокеанських “заробітчан” країні процвітання та достатку решті жителів не приніс. Зрештою після звільнення колоній Іспанія з величної імперії стала просто країною без казкового достатку. Мрія здійснилась. Але чи варта чогось така мрія – про багатство, що впало на голову?

Останній імператор імперії ацтеків Куаутемок по смерті свого дядька-імператора Монтесуми (що гру в футбол полюбляв, півнів виграв замість міста свого суперника, минулий наш герой-мрійник) теж мріяв. Та не про багатство. Про перемогу над завойовниками-конкістадорами. Хоча мрія його не здійснилась, але слід він по собі залишив. Національний герой Мексики, борець за свободу свого народу.

І ще: попри всі версії Мексика має свою назву не від якогось там бога Мекситлі – верховного бога ацтеків, це похідне, а від “мешики” – саме так себе звали ацтеки. Слід, що пройшов крізь пітьму віків, здобувши безсмертя.

Ось такі дві мрії: про багатство та про свободу. Одна здійснилась, але виявилась нікчемною. Друга – ні, але залишила величний слід у віках та пам’яті потомків. Що краще, як вважаєте?

(Колаж та фото автора, всі монети – із власної колекції)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.