Усередині 90-х років минулого століття американський юрист Джозеф Овертон сформулював концепцію, яка визначає межі спектру ідей прийнятних для обговоренням суспільством і їхню адаптацію. Сьогодні у світі вона відома як “Вікно Овертона”.

Одне з найпопулярніших пояснень, як же саме відбувається прийняття громадськістю тієї чи іншої ідеї, створене на прикладі канібалізму – від неприпустимості до легальності.

На нульовому рівні тема канібалізму залишається табуйованою, але хіба не свобода слова є запорукою демократичності цього світу? Звідси починаються розмови, окремі тези проникають в суспільство, поступово стіна заборони зникає.

Уже на зародженні першого рівня розпочинається підміна понять – маніпулювання свідомістю, до того ж масовою. Посилаючись до “Вікна Овертона”, достатньо замінити слово “канібалізм” на елегантніше і не заплямоване, наприклад “антропофагія”. Значення одне і те ж, але погодьтеся, що звучить воно не так вже й страшно.

Другий рівень, який вже базується на тому, що погляди суспільства поступово починають змінюватися, готує нове “прозріння”. Достатньо створити прецедент, почати наводити цитати науковців, результати досліджень тощо. Так би мовити, заховатися за ширмою науки, прогресу та градації людства, виведеної в експериментальний спосіб.

На цьому прикладі, наукове виправдання канібалізму може стати початком винесення явища з-під поняття кримінального злочину.

Наразі теорія буквально через людоїдство стає реальністю. Йдеться про нещодавню заяву професора Стокгольмської школи економіки Магнуса Содерлунда із пропозицією додати до раціону людську плоть, і у такий спосіб боротися з глобальними змінами клімату.

Вчений вважає, що м’ясо з тіл померлих людей, може стати рятівним рішенням для майбутнього людства. На його думку, “консервативні табу проти канібалізму” можуть змінитися, якщо бодай скуштувати плоть. Сам Содерлунд заявив, що відкритий для експериментів.

Одночасно з ним колега російської телеведучої програми “Жити здорово” Олени Малишевої – доктор медичних наук Андрій Продеус – також виступив за канібалізм. Він сказав, що варто лишень відкинути моральні й етичні норми, і людське м’ясо нічим не відрізнятиметься від вже звичного нам.

Людство вже зробило крок до глобального переосмислення усталених понять.

Згідно з теорією Овертона, наступний рівень – розділення людства на прихильників та противників прийняття людоїдства як частини сучасного суспільства.

Коли виникає конфлікт, навіть люди, які залишаються осторонь “поля бою”, опосередковано, але все ж починають цікавитися проблемою. Так суспільство переходить на четвертий рівень. Щоб явище жило, його потрібно зробити частиною масової культури.

З’являються фільми, книги, картини, вистави – мистецтво ніколи не стоїть осторонь злободенних тем. Так у конфлікт залучається все більше людей. Передостання стадія – популярність. Коли в гонитві за хайпом, явищу, а у цьому разі канібалізму, не дають зникнути з уст мільйонів.

Люди звикають до аромату своїх улюблених парфумів, від яких колись голова йшла обертом. А все тому, що вони щодня ними користуються – рецептори звикають. Так і канібалізмом – звичайне явище, щодня ж чуємо про нього. І ось ми вже на фінальній стадії – прийняття. Всього п’ять рівнів і те, що вчора вважалося найаморальнішим злочином проти людської природи легалізується завдяки тому, що маса переосмислила поняття.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter