Future Fest на КПІ: Змагання дронів та ікра з “Кока-коли”

Юним винахідникам із “КПІ” вдалося здивувати розробками до Всесвітнього дня авіації і космонавтики. Усі відвідувачі Future Fest могли спостерігати захопливе змагання дронів на Площі знань, стежити за роботами, подискутувати із творцями дистанційних зарядок, скористатись хенд-мейд косметикою та навіть скуштувати ікру, зроблену з “Кока-коли”.

Дрони, роборука та бездротова зарядка

Студенти “політеху” не лише гризуть граніт науки, але і створюють проекти, які не відстають від світових технологій. Інженери створили просту версію роборуки, яка керується власноруч – MeArm. Також презентували невеличкий лазерний принтер та бездротову зарядку, яка може подавати електроенергію на відстані до 20 метрів.

Дітей розважали роботом із тепловізором, який оминає перешкоди.

Ці проекти, а також сучасні прилади технічного зору, створюють на кафедрі Приладобудування і керування літальними апаратами. Винахідники не просто копіюють технології закордонних інженерів, але удосконалюють їх.

“Уже кілька років поспіль дуже популярна тенденція – зібрати власний квадрокоптер за відеоуроками. І дійсно, це можливо, але далеко не всі розуміють структуру керування, як працюють автопілоти. У саморобних квадрокоптерах виникає проблема із запрограмуванням мікроконтролеру, виникають проблеми із мотором. Ми розробляємо нові системи керування, але і намагаємось докопатися до основних процесів, які там відбуваються”, – розповів “Українському інтересу” студент-розробник Євгеній Хижень.

Він показав старі проекти колег, а також представив новий дрон, яким можна керувати у радіусі кілометра. Машина передає відеосигнал із затримкою майже у 200 мілісекунд – практично у реальному часі. Квадрокоптери студентів позмагалися у точності і легкості керування. Дронам задали висоту, а також намалювали білу лінію. За допомогою платформи Rasberry – P і камер вирахували, наскільки апарат відхилився від заданої траекторії та обрали переможця. Виграла найновіша машина.

Як розробки студентів допомагають АТОвцям

“Ми займаємося безпілотниками, які дуже потрібні у сільській промисловості і для військової тематики”, – пояснила Анна Сирибуга, куратор лабороторії приладобудування. Вона натякнула, що розробки студентів допомагають українським солдатам на передовій. Їх замовляють волонтери, а кафедра створює продукт безкоштовно на допомогу воїнам. В АТО машини життєво необхідні: завдяки ним воїнам передають медичну допомогу. “Навіщо відправляти людей, якщо можна надіслати машину?”, – пояснює куратор.

На кафедрі технології та електрохімічних виробництв також презентували установку, що очищає воду за допомогою ультразвуку. Вона доволі велика, замаскована під хакі – її часто використовують українські військові на фронті. Студенти розповіли, шо прилад до того ж руйнує фольгу просто на очах.

Електрохіміки з “КПІ” виготовляють батарейки, акумулятори та навіть електромобілі. На фестивалі презентували акумулятор для танка: партію таких відправили на передову. На цьому розробки не закінчувались.

Допитливим глядачам показали цемент, що не мокне. Хіміки переробили масло з Макдональдсу у витяжку. “Якщо кинути цемент у цю витяжку, а потім його намочити, він лишиться сухим. Це можна використовувати в епіцентрах на передовій. Мішки лежать рік, два, – не намокають”, – пояснила замдекана з профорієнтації Юлія Мірошниченко.

Українське “муранське” скло та желатинова ікра

Студенти-хіміки влаштували майстеркласи, які найбільше здивували відвідувачів фестивалю. Глядачам запропонували набрати до шприців звичайну “колу” та додати у спеціальний розчин із желатином. Краплі солодкої води перетворились на “ікринки”. Така собі українська версія “молекулярної кухні”. “Цей бізнес давно існує. Ту ікру, яку продають у супермаркетах по 15 гривень, саме так і роблять”, – жартують студенти. Через трубки для крапельниці на світ з’явились ще й солодкі спагетті.

Окрім того, студенти власноруч створюють кераміку і скло. До звичайного скла вводять іони металу, і воно стає рівним всесвітньовідомому “муранському”. Також розповіли про посріблення, позолочення прикрас, створення косметики. Для допитливих навіть виготовили крем: воск, емульгатори та олію нагріли на водній бані та змішали.

Виявляється, косметику, яку створюють на кафедрі, використовують у “Оріфлейм та “Ейвон”. “Інженер-хімік технолог, людина, яка вміє творити і руками, і у пробірці – це у нас”, – пояснила пані Мірошниченко. Цікавою розробкою факультету є прилад екологічного моніторингу.

Патенти КПІ стоять на Проспекті Перемоги, на перетині Прорізної та Хрещатика, на підприємствах, у метро, аби регулювати концентрацію газів. “СО, СО2, аміак, сірководень – всі вони впливають на людину. Ми носом ще не відчуваємо, але вони уже труять нас. Аби люди не помирали, не відбувались взриви, катастрофи, стоять сенсори і вчасно сигналізують”, – пояснили на кафедрі.

Якщо раніше перевіряли витік газу у квартирі мильним розчином, то тепер для цього використовують сенсори, які роблять і в КПІ зокрема. Вони чутливі до меркоптану, що завжди додають за газу. Розробки КПІ поширюють на громадських засадах. При університеті навіть створили лабораторію “Цікава хімія” – винахідники їздять Україною та безкоштовно працюють із дітьми та дорослими, показують досліди, популяризують науку.

Окрім того, випускниця факультету організувала компанію “Екософт”. Лабораторії розташовані у корпусі КПІ та у Норвегії. Це ще один приклад, як проекти українських студентів набувають світове ім’я. На фестиваль також завітали учасники гуртку ракетомоделювання: показали звичайні та і спортивні моделі ракет, які злітають за допомогою подачі теплих потоків повітря.

Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.