В дитинстві він був заїкою, забував літери, але закінчив школу в 15-річному віці. Не тому, що був генієм – просто рано пішов до школи. Потім були чотири невдалі спроби вступу до Каунаської медакадемії. Уп’яте вдалося. Але наприкінці навчання він не пам’ятав нічого, а оцінки йому ставили лише за клятвеної обіцянки не працювати лікарем. Так і сталося – Альгірдас Каралюс виконав клятву Гіппократа і нікому не нашкодив.

Тепер литовець – експерт зі швидкого навчання, автор книги “Інстинкт успіху” і один з найвідоміших мотиваційних спікерів Східної Європи. На Olerom Forum One у Києві Каралюс розповів, як запам’ятовувати інформацію швидко та надовго.

Як досягнути майстерності в будь-якій справі

Єдина причина, чому ми не можемо щось опанувати – нас ніхто цьому не навчав, вважає Каралюс. “Кажуть, знання – це сила. Але якби це було так, наймогутнішими у світі людьми були б бібліотекарі. Важливе вміння застосовувати знання на практиці”, – стверджує він.

Вчені кажуть, щоб стати майстром у будь-якій справі, необхідно витратити близько десяти тисяч годин. І лише 3% людей, які опановують певну справу, досягають рівня майстерності. Щоб стати одним із них, необхідно знайти того, хто щось вміє на найвищому рівні. Майстра потрібно не слухати, а спостерігати за різницею між ним і аматором. Це і буде алгоритм.

“Я ніколи в житті не малював, – розповідає експерт із запам’ятовування. – Якось прийшов в художню школу і попросив навчити. Мені сказали “Тобі вже 50, запізно”. Я сказав: “Але ж мені дуже хочеться”. На що мені відповіли: “Добре. Але потрібна сила волі. Щотижня ти займатимешся тричі по три години з фахівцем, і ще три години – самостійно. Через рік ми почнемо малювати примітивні фігури, а за кілька років, може, щось і вийде. Стільки часу я не мав.”

Тоді Альгірдас поїхав в Америку до художниці Коні Гордон, яка навчила малювати 17 мільйонів людей. Гордон сказала: “Прийдеш до мене кілька разів, і я передам тобі всі ноу-хау”. Опісля Каралюс написав свої перші картини: море, копії Рембрандта, Леонардо да Вінчі. І все тому, що чотирьохкроковий алгоритм Коні Гордон спрацював.

Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

Мнемолог виділяє сім етапів, які необхідні для того, щоб стати майстром у будь-якій справі. Спершу – отримання знань, потім – розуміння, вміння та застосування цих знань. Наступний етап – це отримання результатів. Наприклад, на роботі працювати вміють усі, але ефективність відрізняється. Тому ефективність – це наступна ланка, а за нею йде майстерність.

З чим їдять алгоритми

“Ніхто ніколи нічому не навчився на помилках, – каже Альгірдас Каралюс. – От, наприклад, кубик Рубика. Якщо намагатися його зібрати самостійно, на це можуть піти місяці, а результату не буде. Знаючи схему дій, можна зібрати кубик за хвилину, а на чемпіонатах це роблять навіть за чотири секунди. Тобто потрібен алгоритм”.

За словами спікера, у Walt Disney не вигадують велосипед. Є алгоритм, як збільшити ніс, змінити очі персонажа. Знаючи про швидкочитання, люди, які не могли подужати кілька сторінок, можуть проковтнути з десяток книжок за вечір.

Навчитися читати алгоритм можна за три хвилини. Так, Каралюс навчив аудиторію мнемотехнікам “ланцюжок” та “гачок” – вони дозволяють запам’ятати 18 слів за п’ять хвилин. Необхідно лише пов’язати їх між собою певною історією та придумати асоціації.

Алгоритми не просто корисні. Вони рятують життя. Колись Каралюс відпрацьовував на синові алгоритм швидкої допомоги. Коли ж він сам почав задихатися, восьмирічний хлопчик врятував батька навіть не замислюючись.

І це не єдиний такий випадок. Тиждень тому мнемолог їхав у потязі і в нього на очах у людини сталася зупинка серця. Всі були шоковані. Каралюс зупинив потяг, викликав швидку і поліцію, витягнув постраждалого, відкачав, знайшов ліки. І тільки потім почав хвилюватися. Алгоритм настільки глибоко зберігається в підкірці мозку, що навіть за кілька років людина його виконує на автопілоті.

Про традиційне навчання

“У медінституті я вчився дуже погано, – розповідає Каралюс. – Коли вивчав мікробіологію, намагався придумувати асоціації. Необхідно було запам’ятати назву протигрибкового засобу – “Ністатин”. Я подумав – хтось комусь не ставить, наприклад, оцінку. Але на іспиті сказав, що засіб називається “Неналивайко”. Якби мене тоді навчали алгоритмами, можливо, я став би непоганим лікарем. А наразі більшості медиків доводиться методом проб і помилок вчитися на хворих”.

Каралюс вважає, що у традиційній освіті алгоритмів уникають навмисне. “До нас приходять люди, які закінчили консерваторію, і ми розказуємо їм про алгоритм, який дозволяє за хвилину вивчити всі мажорні і мінорні акорди на фортепіано. Вони дивуються, не розуміють, чому навчались зовсім інакше. Усе дуже просто. Комусь вигідно розтягувати навчання на довгі роки”, – переконаний він.

Мнемолог стверджує, що діти могли б вчитися у школах у 125 разів швидше, ніж зараз. Достатньо навчити учня уп’ятеро швидше знаходити інформацію, уп’ятеро швидше прочитувати та запам’ятовувати її. Він навіть пропонував такі техніки навчальним закладам. Наприклад, придумав алгоритм для навчання керуванню авто. Але більшість говорили: “Не псуйте нам бізнес”. Адже 80% прибутку – від тих, хто перескладає іспити.

Каралюс не розуміє, навіщо треба віддавати за навчання шалені кошти. Так, його друг, лікар у Чикаго, відправив дочку до медуніверситету. Для цього узяв кредит на півмільйона доларів, і ще мільйон – на її майбутній кабінет. Дочка пройшла практику з успішним нейрохірургом і зрозуміла, що більше не хоче мати нічого спільного з медициною. Тому що у цього нейрохірурга є будинок, є “Феррарі”, але він спить в лікарні. Такого життя вона собі не уявляє. Наслідок: батько з 1,5 мільйонами боргу, а дочка займається наукою собі на втіху.

Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

Мнемолог стверджує, що закостенілі переконання про традиційне навчання шкодять батькам: “Одна жінка витратила всі заощадження на навчання сина, бо в Сингапурі неможливо отримати хорошу роботу без диплома. При цьому він живе не в Сингапурі. Син закінчив хімічний факультет, а працює в автомобільної галузі. Я спитав, навіщо ж було витрачати заощадження. Більше вона не розмовляла зі мною”.

Експерт також проти онлайн-курсів – вони стають у нагоді лише 3% їхньої аудиторії. Ви купляєте курс зі швидкісного читання, переглядаєте його, і ця тема для вас вже закрита.

Найліпшим, на його думку, є гібридне навчання. Він запустив програму, спільну з кризовим центром медицини в Каунасі. За нею навчається 9 тисяч литовських студентів. Вони приходять в гібридні цілодобові лабораторії по троє, освоюють алгоритм реанімації на спеціальних манекенах, аналізують кейси і доводять до автоматизму найскладніші навички. Усе це знімають на відео та викладають відео в інтернет. Програму уже придбали Китай та Америка, і такі лабораторії мнемолог планує відкривати по всьому світі.

Як мотивувати дітей вчитись

Дітей слід спонукати до навчання власним прикладом, а не примусом. “Ми змушуємо їх, а вони дивляться на нас і кажуть: “А ти б, тато, теж чогось навчився”. Дитина має бачити, що батьки теж не стоять на місці”, – переконаний мнемолог.

Каралюс дозволяє дітям не ходити до школи. Каже, її відвідування не гарантує складених іспитів. Із знань, здобутих у школі, дитина в кращому випадку використовує відсоток. Тому потрібні не просто знання, а вміння навчатися. Діти експерта вчаться швидкому читанню та запам’ятовуванню та переказують сенс прочитаного. Він переконаний, що це дозволяє скласти будь-який іспит і без школи.

Чи добре доплачувати дітям за те, що вони чогось вчаться? Спікер вважає, що так. “Я плачу своїм дітям за швидкочитання. За хатні справи та домашню роботу – ні, це і без того їхні обов’язки. Діти розуміють: навіщо просити у тата гроші, якщо можна заробити. А зароблені гроші навчаю інвестувати. Так вони стають впевненішими”.

Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

“Здавалося б, просте питання. Хвалити дітей – це добре чи погано? Ще й як погано, – каже спікер. – Ми часто повторюємо своїм дітям, що вони талановиті. Але якщо людину хвалиш за талант, вона розуміє – це дано богом. А кому не дано – це кінець. Коли щось не виходить, одразу нарікає на бога, який нібито її покинув”.

Каралюс радить хвалити дитину за зусилля. Платити не за те, що вона складе іспити, а за те, що проведе з книгою, приміром, 25 годин. Дитина має розуміти: головне – не результат, а те, що ти зробив для його досягнення.

Але зовсім відмовлятися від школи мнемолог не радить: “Пояснити дитині, чому вона повинна ходити до школи, складно. Треба сказати так: можливо, ці знання тобі не знадобляться. Але тобі потрібна свобода, можливість вибору, щоб ти міг вчитися, де захочеш”.

Як підготуватися до іспитів

Є люди-візуали, які найліпше сприймають інформацію наочно, аудіали, яким краще почути, ніж побачити, і кінестетики, як найліпше запам’ятовують відчуття. Щоб засвоювати щось найкраще, варто пропрацювати усі ці канали. Що більше залучити нейронів, то легше відкладається інформація.

Але найсильніша пам’ять – візуальна. На чемпіонатах із запам’ятовування використовують лише її. Отримувати інформацію можна по-різному, але найкраще все одно перетворити її на візуальний опорний конспект.

“99% всіх підручників – це підступи терористів, – вважає Каралюс. – Більшість написані дуже погано. Когнітивна ергономіка вчить засвоювати інформацію в зручних для мозку формах. Підручники потрібно прочитувати і формувати в “мапи розуму”, такі схеми з головною інформацією. Студент протягом року має робити конспект і мапи, а формули і схеми виписувати на картках”.

Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

Підготовку до іспитів експерт радить почати за два тижні до них. Увесь перший тиждень ви переглядаєте конспект до першого іспиту. Протягом другого тижня готуєтесь до другого іспиту, а конспект до першого не чіпаєте. За день до першого іспиту лишається просто ще раз повторити весь матеріал і піти його складати.

У тиждень перед другим іспитом ви готуєтеся до третього, і за день до другого іспиту так само усе повторюєте. А останній тиждень перед третім іспитом, коли ви вже втомилися, просто відпочиваєте. За один день до іспиту знову повторюєте інформацію та складаєте його. Готово.

Про найкращий тайм-мененджмент

“Для мене був великий прорив, коли я дізнався, що найкращий тайм-менеджмент – не робити нічого другорядного. Люди роблять максимум дві-три справи на день. Ранок треба починати з трьох найважливіших речей. Наприклад, вчити англійську, піти в спортзал, зайнятись пасивним доходом. Складно забути зробити ці справи, якщо щоранку вони однакові”, – каже Каралюс.

Мнемолог – противник багатозадачності. Він вважає, що неправильно робити одразу багато речей – зазвичай, людина усе робить погано. Краще виділити п’ять хвилин на одну річ і займатися нею інтенсивно. Тоді виробляються ендорфіни, і вчитися хочеться ще.

Він підкреслює, що люди автоматичні, як і роботи. Наче в “Матриці” – прокидаємося в один і той же час, їмо одне і те ж саме. Важливо щодня робити щось нове. Наприклад, поїсти лівою рукою, якщо ви правша, сходити в інший кінозал.

“Якщо приділити новому хоча б трохи часу щодня, за рік можна опанувати будь-що. Придбайте одноколісний велосипед, падайте, смійтеся та забудьте про свій вік. Одразу побачите, як розгладжуються зморшки, розсмоктуються рубці, – шуткує Каралюс. – Буде безліч пригод. Через кілька днів з’явиться відчуття, що гальм немає, ти можеш усе, що завгодно!”

Експерта із запам’ятовування слухала Ганна Пєшкова,
“Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.