Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект 8584, який передбачає систему штрафів за цькування. Він, зокрема, має протидіяти булінгу серед підлітків. Документ підтримали 228 нардепів, а ініціювали його майже два десятки депутатів ще влітку. Розповідаємо коротко, що тепер буде.

Чому це важливо або трохи статистики

Вперше в історії України поняття булінгу визначено законодавчо. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), 67% дітей в українських школах стають жертвами цькування. На цю тему навіть проводилося відповідне опитування. Так от, чверть школярів вважають себе жертвами булінгу. 40% тих, хто зіштовхнувся з цим явищем, ніколи не розповідають про це батькам. 44% з тих, хто спостерігав за знущаннями над однолітками, ніяк на це не реагують. Головна причина, яка їх зупиняє – страх стати такою самою жертвою. Цифри виклали автори законопроекту в пояснювальній записці.

 

Що таке булінг

Булінг – явище, притаманне будь-якому колективові. Це може статися не тільки в школі, а й на роботі, в армії тощо. Отже, навіть дорослі люди не застраховані від цькувань. Головна ознака булінгу – систематичність. Це може бути фізичне насилля (взяли і побили), вербальне насилля (обзивають, дражнять, дають образливі прізвиська і т. д.), соціальна ізоляція (людину ігнорують, ніби її не існує).

Ухвалений законопроект визначає булінг так: “моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення”.

Цікаво, що у слові булінг є англійський корінь bull – бик. У нас биками агресорів називають уже давно. Звідси походить сленгове дієслово “бичити”. Воно поширене, насамперед, серед молоді.

 

Штрафи за булінг

Відтак, булінг тепер є адміністративним правопорушенням, за яке передбачені штрафи. Розмір визначатиметься кількісно.

  • У перший раз “бику” загрожує штраф від 20 до 50 неоподаткованих мінімумів, тобто від 340 до 850 гривень (неоподаткований мінімум доходів громадян – 17 гривень).
  • Повторне цькування коштуватиме “бикові” 100-200 неоподаткованих мінімумів. У гривнях це від 1700 до 3400.
  • За неповнолітніх агресорів штраф сплачуватимуть батьки.
  • На горіхи дістанеться і педагогам. Якщо вони приховуватимуть прояви булінгу, то заплатять 850-1700 гривень штрафу (це від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів).

Водночас жертвами булінгу можуть бути й самі педагоги, а також технічний персонал. Їх так само захищатиме новий закон, бо він, зокрема, має зробити освітнє середовище безпечним.

 

Педагог тепер на варті

Так як закон направлений насамперед проти саме підліткового булінгу, директорів шкіл зобов’яжуть затверджувати плани щодо протидії цьому явищу. Класні керівники, профільні вчителі, шкільні психологи (варіативно) мають проводити профілактичні бесіди з учнями. Як варіант, цьому присвятять класні години. За такої норми вчителі не зможуть з’їжджати, що вони не помічали систематичної агресії.

Власне, педагоги, насамперед директори шкіл та технікумів (бо там теж вчаться неповнолітні), мають збирати всі скарги, ініціювати розслідування. До уваги також повинні братися апеляції від батьків тих дітей, яких звинувачують в агресії. Уся процедура розгляду справи розписуватиметься буквально на папері.

 

Освітній омбудсмен

Із 1 січня 2019 року в Україні з’явиться освітній омбудсмен. Він чи вона захищатиме права учнів, студентів, освітян і науковців. У межах нового закону освітній омбудсмен отримає право проводити раптові перевірки навчальних закладів задля виявлення фактів (чи їхньої відсутності) булінгу. Омбудсмену допомагатиме спеціальна служба з 15 осіб.

А ще освітній омбудсмен має приділяти увагу проблемі забезпечення умов навчання дітям з особливими потребами. На жаль, в Україні саме вони нерідко стають жертвами цькувань.

 

Булінг лишає травми на все життя

Булінг серед дітей лишає психологічні травми на все життя, кажуть автори законопроекту. Такі діти в подальшому не можуть вибудовувати повноцінні відносини з іншими людьми, виховувати власних дітей та навчити їх протидіяти агресії. Це, звісно, накладає загальний негативний відбиток на українське суспільство.

Взагалі булінг, за своєю суттю, є порушенням Загальної декларації прав людини, бо вона забороняє будь-яку дискримінацію (стаття 2), забороняє тортури (стаття 5), а також проголошує всіх людей вільними та рівними у своїй гідності та правах (стаття 1). Так як Загальна декларація прав людини повністю відображена в Конституції України, булінг порушує основоположні права українців будь-якого віку.

Читайте на тему:


Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.