З розвитком науково-технічного прогресу роботи все сильніше інтегруються у життя людини. Робот-пилосмок, музичні колонки, що розмовляють та персональні помічники у смартфонах – це далеко не весь перелік роботизованої техніки, яка полегшує буденність. Що й казати про великі корпорації, які вже дано використовують штучний інтелект у виробництві.

З кожним роком роботи все більше уподібнюються людині. Згадати лише Софію, яка приїжджала в Україну восени.

Співчувати роботу?

Професор нідерландського університету Неймегена Рік ван Баарен разом з колегами провели психологічний експеримент про відношення людини до робота. За основу взяли відомий прийом етичного дослідження “Проблема вагонетки”: людина має два варіанти вирішення проблеми, але кожен з них по-своєму морально важкий.

Психологам та соціологам важливо розуміти, як формується людське ставлення до розумних машин і від чого залежить антропоморфне сприйняття роботів.

Чим більша емоційність запрограмована в роботі, тим рідше учасники експерименту могли заподіяти йому шкоди. Дослідники зазначають, що очікували такого результату. Вони наголошують на необхідності обділяти роботів у рисах, притаманних людській природі. Спроби гуманізувати роботів не повинні заходити надто далеко, інакше у майбутньому можливий конфлікт між машиною та її творцем.

Читайте також: Любов та секс у добу технологій: роботи замість людей

Незрозуміло, чому людство дійшло до етичних експериментів з роботами – машинами, які творить власноруч. Ще у 1941 році професор Айзек Азімов сформулював основні закони робототехніки:

  • Робот не може заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода;
  • Робот повинен підкорятися наказам людини, за винятком тих, котрі суперечать першому пункту;
  • Робот повинен захищати самого себе, якщо тільки його дії не суперечать першому і другому пунктам.

Невже так важко дотримуватися лише трьох настанов? Тим більше за умов, коли бездушні машини розробляють як зброю нового покоління. Навряд чи робот, у програмі якого прописано одна ціль – знищення, поспівчував би людині за будь-яких обставин. Детальніше про це читайте у матеріалі “Бойові роботи: заборонити не можна дозволити”.

Саме через непередбачуваність людської природи, її емоції, які часто беруть гору над раціоналізмом, людина і почала розвивати робототехніку. Контролювати процес і правильно використовувати людський ресурс – ось основна причина появи роботів. Потрібно навчитися цінувати живе, а не створювати штучне.


Підготувала Діана Царук, “Український інтерес” 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.