У попередній статті “Українського інтересу” ми розповідали про основні відмінності громадського Києва, Варшави та Берліну. Використовуючи досвід європейських міст і власні спостереження, намагатимемося уявити, якою має бути міська інфраструктура, щоб нею було зручно користуватися.

“Люди пересідають з автомобілів на громадський транспорт. Я бачив масу випадків, коли люди доїжджають до метро, кидають там свої автомобілі, а далі їдуть у підземці”, – поділився своїми спостереженнями директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.

Незалежний вибір жителів міста показує, як потрібно боротися із заторами. Люди готові користуватися міським транспортом, щоб зберегти свій час і вчасно дістатися місця призначення. Звісно, більшою мірою це вимушена дія – із двох лих обирається найменше. Однак що обиратимуть люди, якщо час поїздки транспортом скоротиться, а його використання не спричинятиме поганий настрій і негативних емоцій. Не потрібно бути спеціалістом галузі та математиком водночас, щоб підрахувати, наскільки в такому разі зросте пасажиропотік, скоротиться число користувачів індивідуальним автотранспортом і, відповідно, заторів на дорогах.

Фото: Український інтерес/Микола Кірєєв

Позбавитись маршруток

Сьогодні  ми навіть уявити не можемо, як жити без жовтих “богданчиків”. Адже за останні 15 років маршрутки стали видом транспорту номер один у Києві. Без них, як нам здається, у місті настане транспортний колапс і ми не зможемо нікуди доїхати.

Фото: Український інтерес/Макс Ковальов

У цьому, звісно, є частка істини, адже через перенасиченість маршруток автобусні, тролейбусні та трамвайні маршрути не розвиваються належним чином. Приватні перевізники не роблять свого внеску у розвиток міської інфраструктури, а також не наповнюють бюджет необхідними місту коштами. Заробіток маршрутних таксі практично не оподатковується, адже вони діють за спрощеною системою оподаткування, а здійснити підрахунок перевезених пасажирів (кількість наданих послуг) просто неможливо. Про що казати, якщо пасажирам маршруток навіть не видають квитка? Важливо, що це не просто документ, який дає право на проїзд. Квиток – це ваша страховка у разі нещасних випадків. Якщо пасажир дістав пошкодження через дорожньо-транспортну пригоду, компенсацію він зможе отримати лише за наявності квитка.

Часто можна спостерігати, як водії приватних автобусів спеціально обганяють громадський транспорт і своїх конкурентів із інших маршрутів, щоб опинитися першими на зупинці і “підібрати” якомога більше пасажирів. Так вони порушують не тільки правила дорожнього руху, а й технічні умови від виробника транспортного засобу, де передбачено максимальну кількість пасажирів. Лише цього літа зафіксовано близько трьох десятків ДТП за участю маршруток: збивали пішоходів на переході, врізалися у тролейбус під час обгону, протаранювали автомобілі, а в одному з випадків керманичу автобуса стало зле, унаслідок чого той пошкодив дві автівки та врізався у стовп.

Часто рухомий склад таких перевізників не проходить належного огляду, через що автобуси виходять у рейс у несправному стані. Це несе величезну загрозу не лише пасажирам, а й іншим учасникам дорожнього руху. Крім того, небезпеку складають самі водії, які зобов’язані проходити щозмінний передрейсовий медичний огляд, відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт”. Звісно, всі вимоги щодо медичного та технічного огляду дотримуються далеко не завжди. Мешканці спальних районів можуть бачити припарковані автобуси безпосередньо у дворах своїх будинків і як їхні сусіди-водії щоранку виїжджають у рейс. Це свідчить про те, що ніякий передрейсовий огляд такого водія та транспортного засобу не проводиться. Унаслідок цього, справно оплачуючи проїзд, ми користуємося небезпечним видом транспорту з хамовитими, психічно неврівноваженими водіями за кермом.

Припаркований у дворі мікроавтобус. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Велика кількість маршрутів приватних перевізників дублюють не тільки маршрути громадського транспорту, а й один одного. Звідси випливає неузгодженість таких маршрутів і як наслідок – затори та нерівномірний інтервал руху. Адже нерідко виходить так, що на зупинку під’їжджають одразу декілька маршруток, а опісля – тривалий час немає жодної. Величезна кількість маршруток полонить дороги, створюючи затори.

Розвивати комунальний транспорт

Звісно, одразу заборонити всіх приватних перевізників неможливо. Проте варто почати принаймні з тих, які дублюють маршрути комунального транспорту. Ми вже визначили, що через неможливість аудиту кількості наданих послуг приватних перевізників міська скарбниця не наповнюється належним чином. Але після скасування маршрутів-дублерів у комунальному транспорті виросте пасажиропотік, а до бюджету надійде більше коштів. Відповідно, зросте фінансування проектів, спрямованих на оновлення рухомого складу та його модернізацію.

Реконструкція колій, трамвайної зупинки та шляхопроводу на бульварі Лепсе. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

“Чому мені, як пасажиру, потрібно користуватися автобусами, тролейбусами та трамваями? Маршрутками швидше!”

Напевно, таке запитання пролунало ще на початку прочитання цієї статті. Ну от посудіть самі: сучасний трамвай PESA, який вже курсує столичними рейками, вміщує 280 пасажирів, коли ж автобус “Богдан” лише близько 50.

Ілюстрація: Український інтерес/Анастасія Туловська

Тобто, для того щоб перевезти однакову кількість людей, потрібен один трамвай або шість маршруток. Але трамвай оснащений кондиціонером, у салоні працює Wi-Fi, а сам він курсує власною колією. Поки автомобілісти “маринуються” у заторах, ви безперешкодно, а головне комфортно, прямуєте до місця призначення. Головна, як на мене, перевага такого виду транспорту у великому місті – він  екологічно чистий  і не забруднює довкілля.

У місцях, де неможливо прокласти трамвайні колії, діють тролейбусні та автобусні маршрути. Сьогодні на ці маршрути виїжджають оновлені одиниці й відновлюється інфраструктура. Але у скільки разів цей процес пришвидшиться, якщо зросте фінансування?

Станція швидкісного трамвая. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Європейський досвід

Чому на вулицях європейських міст немає цих «нашпигованих» мікроавтобусів, які їздять без розкладу й відбирають пасажирів у комунального транспорту? Тому що громадський транспорт є ознакою сильної міської влади, для якої інтереси містян посідають провідне місце.

Старенький, однак чистий київський трамвай. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Попри все, поліпшити транспортну інфраструктуру  в Києві можна. Для цього треба хаотичну, на цей момент, систему громадського транспорту  перетворити на єдиний налагоджений механізм.

Антон Владиславський, “Український інтерес” 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.