Одна з найбільш упізнаваних візитівок України – її культурна спадщина. Чи не кожне село в різних куточках країни має бодай якусь історично цінну пам’ятку: будь то панський маєток чи знайдена на задньому подвір’ї козацька шабля. Трапитися це може будь-коли: днями у столиці на території заповідника “Стародавній Київ” знайшли два кілограми срібних монет, викарбуваних у період 1817-1912 років.

Ідентифікація народу напряму залежить від уміння охороняти та берегти надбання предків. Однак піклуватися про них ми досі не навчилися.

У Київській міській раді вирішили, що час щось змінювати бодай у столиці, і запропонували міську цільову програму “Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва”. Її планують втілити у період з 2019 до 2021 року.

Що пропонують робити

Програма націлена на перевірку об’єктів культурної спадщини та швидку реакцію у разі загрози їхнього збереження. У такий спосіб до столиці хочуть привабити більше туристів. Всього у культурному фонді Києва станом на січень 2018 року значяться 3564 пам’ятки.

Згідно з документом, програма працюватиме у напрямку забезпечення охорони пам’ятників, реставрації старих будівель, консервації археологічних знахідок тощо. Зокрема пропонують викуповувати аварійні об’єкти та повертати їх до комунальної власності (на це, до речі, виділили найбільше грошей).

Ще одна пропозиція – посилити відповідальність за порушення пам’яткоохоронного законодавства. Відповідно до задуму, це підвищить ефективність збереження та якість охорони культурних об’єктів. Попри те, що цьогоріч Верховна Рада ухвалила законопроект, який підвищив штрафи за пошкодження пам’яток, пропонується посилити кримінальну відповідальність з трьох років обмеження волі до шести.

Не менш важливим етапом програми є розроблення пам’ятко-охоронної документації. Завдяки цьому у Генеральному плані столиці визначать межі та режими використання зон охоронних пам’яток культурної спадщини та комплексів місцевого значення.

Звідки візьмуть кошти

Програма масштабна і вимагає чималих затрат. За сучасними мірками на її реалізацію виділили скромну суму: 247,7 мільйона гривень. З них лише 102,7 мільйона виділять з міського бюджету, решта – залучення грошей меценатів та грантів. На наступний рік припадає 73,9 мільйона гривень.

Водночас у КМДА зазначають: попри хорошу ініціативу, є низка і досі невирішених проблем. Через брак фінансування, уповільнюється процес юридичного оформлення документації та затримується процес реставрації або ж консервації об’єктів.

Також розробники проекту зазначили, що в Україні несформований освітній механізм підвищення рівня державного менеджменту щодо охорони та збереження культурної спадщини. При цьому спонсори чи благодійники не мають чітко сформованого стимулу – навіщо їм вкладати гроші в ті чи інші об’єкти.

Що чекають від реалізації програми

Насамперед у межах програми ініціюють створення нового комунального підприємства “Центр консервації предметів археології”. Він працюватиме при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. На його створення виділили понад два мільйони гривень.

Рішення спровокував скандал із розкопками на Поштовій площі. Ще у 2015 році під час будівництва торговельного центру археологи виявили унікальні пам’ятки часів Київської Русі. Чим довше тривали розкопки, тим скандальніше ставала ситуація навколо них. Згодом виявилося, що йдеться не про поодинокі знахідки, а цілу вулицю ХІ-ХІІІ століть.

Читайте також: Бути чи не бути: баталії навколо Музею на Поштовій площі

Утім дослідити унікальну знахідку як слід не вдалося – закінчилися гроші. Саме тому її вирішили законсервувати. Ось тут і виникла основна проблема – по всій Україні сьогодні немає можливостей, щоб за всіма правилами провести процедуру і зберегти унікальні пам’ятки. Так і залишили місце розкопок припадати пилом. У серпні цього року його навіть підтопило.

Згодом у КМДА повідомили, що археологічні дослідження на Поштовій площі продовжать після того, як здійснять альтернативне укріплення конструкцій. А вже наприкінці листопада заявили про можливий хеппі-енд, а саме компроміс із забудовником – він має забезпечити укріплення паль на ділянці проведення археологічних досліджень.

Під загрозою також опинилася Софія Київська. Біля заповідника планують збудувати готельний комплекс з великим паркінгом. Кияни обурені висновком Міжнародного центру культурної спадщини та культурних цінностей. Їхні фахівці стверджують, що шкоди ні один з об’єктів історико-культурного комплексу не зазнає. І це при тому, що Софійський собор є світовою спадщиною ЮНЕСКО.

Такі приклади можна перераховувати і далі, адже на совість забудовників абсолютно не впливає зруйнована культурна пам’ятка. Процес активної охорони та реставрації культурної спадщини має запрацювати з початку 2019 року. Увагу варто приділити інформаційному середовищу, яке популяризуватиме шанобливе ставлення громадян до історико-культурних пам’яток. Це потребує платформи для спілкування мешканців міста з органами самоврядування.

Останнім часом у столиці пропонують доволі перспективні ініціативи. Киянам залишається лише сподіватися на добросовісність відповідальних за ці програми. Однак не потрібно забувати, що допомогти старому Києву може кожен із нас.

Навіть якщо ви генії сучасного стріт-арту, не паплюжте своїми шедеврами будівлі з багатовіковою історією. Не забувайте, що для сміття існують урни, а не пам’ятки архітектури, які чекають на реставрацію. І нарешті – не припиняйте мріяти, що вже зовсім скоро зможете прогулюватися вуличками рідного Києва, ніби ви не вдома, а, скажімо, у Парижі чи Відні.


Діана Царук, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.