Кияни та гості столиці почали рідше купувати жетони для проїзду у метрі. Завдяки технологіям, майже 75% пасажирів метрополітену не користуються пластмасовими монетками. Натомість обирають варіанти, які допомагають зекономити не тільки гроші, а й час: пластикові проїзні або ж технологію PayPass.

У КП “Київський метрополітен” кажуть, що незабаром жетони можуть стати виключно сувенірною продукцією.

Читайте також: Дочекалися: у київському метро показуватимуть час до прибуття поїзду

Історія жетонів

На перших тижнях роботи метра у Києві люди могли користуватися ним лише за наявності спеціальних перепусток. У 60-ті роки минулого століття метрополітен підпорядковувався Міністерству шляхів сполучення СРСР, а не міській раді. Тоді не було турнікетів – пасажири просто пред’являли контролеру квитки вартістю 50 копійок.

Через грошову реформу та десятикратну деномінацію, з кінця 1961-го проїзд коштував 5 копійок – така вартість зберігалася понад 30 років – до 1991-го.

Перші турнікети, які приймали по 5 копійок, з’явилися у 1961 році на станції “Університет”. Паралельно використовували талони.

З квітня 1991-го вартість проїзду зросла утричі і частину турнікетів переробили на прийом 15-копійкової монети, а частину – по три п’ятака. Потім почалася інфляція: турнікети перестали приймати монети як оплату проїзду і прохід через них тимчасово закрили.

Читайте також: У столичній підземці зникне вся реклама

Пасажири знову почали користуватися паперовими квитками. Перші з них коштували 50 копійок, а останні – 10 000 карбованців. 1 жовтня 1992 року в обіг ввели металеві жетони. Відтоді турнікети вже не переробляли, а при зміні тарифу жетони продавали за новими цінами.

Однак з’явилася нова проблема: пасажири почали запасатися жетонами, щоб користуватися ними при підвищенні цін. Тому одночасно зі зміною тарифу доводилося змінювати і жетони. У 1994-му металеві замінили пластмасовими блакитного кольору, що мали нижчу собівартість.

Із березня 2000 року ціна встановилася на рівні 50 копійок і з’явилися нові пластмасові зелені жетони. Згодом ще кілька разів чергували кольори жетонів: зелені на блакитні і навпаки.

Поруч із магнітними картками та проїзними з березня 2015 року можна використовувати банківські безконтактні картки MasterCard та Visa. Також можна оплачувати смартфонами за допомогою Google Pay, Apple Pay та Garmin Pay. Саме таким способам оплати надають перевагу більшість пасажирів метрополітену.

Цікаве про київську підземку та метро на Троєщину

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.