Багатовікова історія Києва залишила на пам’ять місту багато культурних пам’яток. Однак, багато з них перейшли у приватну власність та потребують капітального ремонту. Їхні власники нехтували реставрацією. Лише наприкінці 2018 року, коли презентували міську цільову програму про охорону та збереження культурних пам’яток, відновлення історичних будівель Києва припинили відкладати на потім. Ось так дійшла черга і до старого гастроному на Хрещатику.

У липні 2017-го гастроном палав. Вогонь у старому будинку з дерев’яними балками поширювався швидко. Як результат – згоріла тисяча квадратних метрів другого і третього поверхів.

Читайте також: У Києві палає колишній Центральний гастроном (ФОТО, ВІДЕО)

“Після пожежі, інспекція департаменту виїжджала на місце та видала припис, що будівлю потрібно відновити, забезпечити міцність, надійність. Після підтоплення в липні захисну сітку зірвало разом із цеглою”, – розповідає директор Департаменту  охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.

За його словами, власник зрозумів, що ситуація загострилася і почав іти назустріч, так би мовити, сам собі. Відразу замовив проект, проконсультувався зі спеціалістами Департаменту та отримав відповідь: виключно реставрація.

Були чутки, що власник хоче добудувати поверхи будівлі, однак всі вони спростувалися після консультації.

“Проект реставрації ми винесли на консультаційну раду, де його ухвалили. Там же розглянули концепцію: вона подібна до ЦУМу”, – каже Никоряк.

Для міської влади не важливо, що функціонуватиме у будівлі, головне – концепція фасаду. Ключові фактори: міцність будівлі та збереження історичного вигляду.

“Сподіваємось на сприятливі погодні умови, щоб швидше розпочалися роботи по укріпленню. Це в інтересах власника, адже падіння будівлі – це вже кримінальна відповідальність” – додає директор Департаменту.

Водночас Олександр Никоряк зазначив, що власники історичних будівель активізувалися. У місті спостерігають тенденцію реставрацій. Задля заохочення інших, Никоряк оприлюднює нові рішення щодо важливих для історичної архітектури Києва будівель: “Хочу, щоб вони бачили, що їх підтримує і влада, і громадськість”.

Історія гастроному на Хрещатику

Будівля з’явилася у ХІХ столітті. Згодом частину придбав французький купець Жан-Батист Кане і перебудував її. Тоді у будинку було три поверхи і підвал. На нижньому розмістили торговельні точки, інші приміщення були готелем або ж гостьовими номерами.

Серед гостей були відомі історичні постаті: художник Михайло Врубель, актор Панас Саксаганський, гетьман Павло Скоропадський, письменник Іван Карпенко-Карий, поет Максим Рильський.

Готель переходив із рук у руки до кінця 20-х років ХХ століття. Тоді його приєднали до комунального готелю “Нова Росія”. Напередодні Другої світової війни будівля функціонувала як гастроном-універмаг, згодом отримала статус Центрального гастроному у Києві.

Хоча у 80-х роках будівлю вирішили реставрувати, далі проекту справа не пішла. Уже за часів незалежної України будівля отримала статус пам’ятки архітектури.

Відтепер процес реставрації на контролі Департаменту охорони культурної спадщини. Його директор запевняє, що банером або ж захисною сіткою власник не обійдеться. Нам залишається лише чекати відкриття відреставрованої будівлі з цікавою історією та спостерігати, як крок за кроком столичну архітектуру доводять до ладу.


Діана Царук, “Український інтерес” 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.