Всі представники мас-медіа, акредитовані у Верховній Раді, мають доступ до більшості приміщень, зокрема до кулуарів, першого та третього поверхів, їдальні, медпункту, конференц-залів. У сесійній залі ж для них є ложа на третьому поверсі.

Водночас, не всіх осіб з акредитаційними картками преси можна назвати парламентськими кореспондентами. Відтак, представників мас-медіа у Раді можна поділити на дві категорії. Одні дійсно висвітлюють роботу народних обранців. Інші ж, махаючи картками, приходять у Раду, щоб “потусуватися”, знайти заможного нареченого, попросити гроші на “стартап” абощо, окрім виконання справжньої журналістської роботи.

Така практика не може тривати вічно: врегулювати процес потрапляння таких “журналістів” у ВР колись доведеться. Це питання порушували неодноразово, але воно знову потрапило в центр уваги після скандального фото, яке з’явилось на просторах інтернету в травні цього року. Світлину, на якій одна з таких “журналісток” показує непристойний жест, зробив один із парламентських фотокореспондентів.

Нині ці “журналістки” позбавлені акредитації. Фото: фото facebook.com/yan.dobronosov

Фото обурило працівників прес-служби ВР, і ті запропонували “впорядкувати роботу журналістів та технічних працівників ЗМІ”. Лист опрацював Комітет з питань Регламенту та організації роботи ВР, після чого текст потрапив у ЗМІ. У ньому є пропозиція створити на третьому поверсі Ради окремий прес-центр для роботи журналістів, а доступ до кулуарів та першого поверху обмежити.

Регламентний комітет: “Ми просто робимо свою роботу”

Очільник регламентного комітету Павло Пинзеник переконаний, що у будівлі Верховної Ради не створені належні умови для роботи як журналістів, так і самих народних обранців у комітетах.

“Всі “старожили” Верховної Ради знають, що у нас існує велика проблема з отриманням акредитації. Адже її, за бажання, може зробити чи не кожен. Нині у ВР акредитовані майже 4 тисячі представників преси. І навряд чи всі вони дійсно журналісти”, – впевнений Пинзеник.

Оскільки порядок акредитації та роботи журналістів у Верховній Раді визначений постановою парламенту, то і рішення про зміни в цьому порядку має ухвалювати він. Напрацьовувати ж такі рішення зобов’язаний комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

На питання, хто в регламентному комітеті підтримує заборону перебування журналістів у кулуарах, ані Пинзеник, ані його заступник Володимир Арешонков чітко не відповіли. Арешонков пояснив, що представники регламентного комітету “просто виконували свою роботу” і далі передали рішення на розгляд в Апарат Верховної Ради, не вносячи жодних правок та змін у текст.

“Ми відправили текст таким, який отримали від прес-служби апарату ВР. Все, що ми підтримуємо – створення робочої групи, яка напрацює більш досконалий регламент оформлення карток акредитації та інших процесів взаємодії зі ЗМІ. До складу цієї групи зможуть увійти і журналісти, і народні депутати, і представники громадськості. Кожна думка буде почута. Я вам публічно обіцяю, що ніхто журналістів з другого поверху Верховної Ради виганяти не буде”, – роз’яснює заступник голови регламентного комітету.

Отож виходить, якщо голова Верховної Ради Андрій Парубій підпише це рішення, то громадська рада вже розглядатиме всі пропозиції прес-служби. Зокрема, створення прес-центру, обмеження доступу до кулуарів, порядок акредитації та інше.

Що говорять у комітеті з питань свободи слова

Перша заступниця голови комітету Ольга Червакова вважає, що будь-які обмеження роботи журналістів у стінах ВР, окрім тих, що є нині – неприпустимі.

“Якщо парламент заборонить представникам ЗМІ працювати в кулуарах, а натомість створить “прес-центр” на третьому поверсі, робота парламентських кореспондентів просто нівелюється. Це обмежить доступ журналістів до необхідних джерел інформації. І свої думки транслюватимуть лише ті, кого просуватимуть ті чи інші політичні сили. Усе це претвориться на якийсь піар відділ для Верховної Ради”, – переконана Червакова.

З її слів, комітет інформполітики наполягатиме на тому, щоб спікер парламенту не підписував такого рішення, адже воно позбавлене логіки. Представниця комітету також показала роздрукований варіант рішення, де вже навіть є план імовірного прес-центру, запропонованого прес-службою.

Щодо отримання карток акредитації Червакова пояснила: відповідно до положення про акредитацію, картки отримають журналісти, які висвітлюють роботу парламенту. З її слів, відсутність матеріалів про Верховну Раду у акредитованого журналіста протягом тривалого часу – цілком обґрунтована підстава позбавити його можливості відвідувати ВР. Проте логічно взагалі не видавати карти таким “журналістам”, а для цього вже треба змінювати положення.

“Очевидно, що журналісти тут (у кулуарах – ред.) працюють. Вони повинні мати доступ до політиків, адже це необхідні для них джерела інформації. Ухвалювати рішення про закриття кулуарів можуть лише далекі від журналістики особи. Стосовно процесу акредитації. Наш комітет інформполітики вважає, що положення про акредитацію необхідно змінювати. Тому що справжні журналісти повинні мати картки акредитації та найкращі умови для роботи у ВР, а люди з неіснуючих видань не повинні сюди потрапляти взагалі”, – заявила очільниця комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.

Вікторія Сюмар. Фото: Український інтерес/Ганна Веретенник

Окрім цього, вона додала, що створення прес-центру ніяк не впливає на доступ до кулуарів. У прес-центрі хочуть створити сучасні умови для швидкісної передачі даних, маленькі студії для тихого запису та прямих включень.

Прес-служба: “Ми ваші друзі!”

Очільниця прес-служба Апарату Верховної Ради Ірина Кармелюк каже, що вони вже декілька років пропонують створити Громадську рада, щоб нарешті розібратись із процесом акредитації.

“Чинне законодавство, на превеликий жаль, дає право будь-якому представнику ЗМІ бути акредитованим. Це спричиняє невідповідне використання карток акредитації – не для висвітлення діяльності Парламенту, а у корисливих цілях. Закон Про інформацію та Положення про акредитацію ухвалені Парламентом, отже чиновники лише виконують приписи”, – пояснює представниця прес-служби.

Щодо доступу до кулуарів, пояснює чиновниця, створення прес-центру не означає закриття другого та першого поверхів.

Журналісти, як то кажуть, “б’ють на сполох”

Не минула й перша половина дня, як парламентські кореспонденти згуртувалися і виписали заяву голові парламенту. Лист підписали 40 представників ЗМІ, а згодом його зареєстрували у Апараті Верховної Ради.

У зверненні до Андрія Парубія йдеться, що рішення Регламентного комітету – антидемократичне. Журналісти закликають керівництво парламенту не підписувати будь-які розпорядження, які обмежують доступ до кулуарів Верховної Ради. А всі умови, які дійсні сьогодні, цілком задовільні. Непокоїть лише значна кількість розданих не відомо кому карток акредитації, бо це псує обличчя всієї професії.

Історія матиме продовження вже завтра, 11 липня, коли спікер підпише чи не підпише це рішення.

Про журналістську роботу у ВР – Ганна Веретенник, Український інтерес

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.