Цьогоріч, наприкінці вересня, після багатьох даремних спроб Верховна Рада нарешті оновила склад Центральної виборчої комісії. Під час голосування важливим було питання призначення виборів до ОТГ. До цього нових членів ЦВК почали закликати відразу після прийняття ними присяги. Звернення надійшли від прем’єр-міністра України, коаліції громадських організацій Реанімаційний пакет реформ, Асоціації ОТГ та від органів місцевого самоврядування, які прийняли рішення про добровільне об’єднання.

І ось нарешті, 8 жовтня голова нового складу ЦВК оголосила, що комісія приступила до розгляду призначення перших та додаткових виборів в об’єднаних територіальних громадах. Вирішальний день – 12 жовтня. Адже за законом перші місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за 70 днів до дня виборів. Тобто, остання можлива дата у цьому році – 23 грудня. Лише так ОТГ отримають фінансові ресурси та повноваження з початком 2019 року. На рішення чекають 133 об’єднаних громади. У той час, як від початку реформи децентралізації в 705 ОТГ уже відбулися перші вибори.

Усі плюси та мінуси цього процесу показує щомісячний моніторинг децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування Мінрегіону. Він охоплює фінансову частину процесу, сектор медицини, освіти, молодіжної та соціальної політики, а також адміністративних послуг в ОТГ.

Згідно моніторингу, лідер серед регіонів у формуванні об’єднаних громад – Житомирщина. Тут 67,21% жителів ОТГ та міст обласного значення об’єдналися. За нею Хмельниччина та Чернігівщина. Найменший показник у цьому рейтингу має Закарпатська область – 5,66%.

Щодо кількості об’єднаних територіальних громад, тут першість за Дніпропетровською областю – 61 ОТГ. Житомирська посідає друге місце – 52 громади. Серед лідерів також Запорізька – 51, Волинська та Черкаська – по 50 ОТГ.

Загальна загальна кількість старост у період 2015-2018 років – 2565. З них обрано 780. Найбільше – у Хмельницькій та Тернопільській областях.

На Волині, Житомирщині та Запоріжжі не залишилося жодного району без ОТГ. На Київщині громади найактивніше приєднуються до міст обласного значення.

Дієвим інструментом для вирішення спільних проблем громад у різноманітних сферах життєдіяльності є міжмуніципальне співробітництво. Наразі 956 громад уклали відповідні договори. Найбільше співпрацюють у сферах ЖКГ, благоустрою, пожежної безпеки, освіти та охорони здоров’я. Найчастіше це відбувається у регіонах, де процес добровільного об’єднання територіальних громад проходить повільно. Наприклад, Полтавська область у рейтингу областей щодо формування ОТГ займає одну з останніх позицій. Але у цій області майже півтисячі громад співпрацюють у багатьох сферах, оформивши це договірними відносинами. У Вінницькій області близько ста громад користуються інструментом міжмуніципального співробітництва.

За даними моніторингу, 479 ОТГ вже отримали у комунальну власність землі за межами населених пунктів, загалом – 938,7 тисяч гектарів. До кінця року землю отримають усі 665 ОТГ, створені у 2015-2017 роках.

Доходи місцевих бюджетів в Україні за дев’ять місяців цього року збільшилися на 25%, до 167,6 мільярдів гривень. У 2018 році, у порівнянні з 2014, у 39 разів зросла державна підтримка місцевого та регіонального розвитку, розбудови інфраструктури територіальних громад. Крім того, на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення передбачена субвенція у розмірі 11, 5 мільярдів гривень.

З п’яти мільярдів гривень на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості розподіли уже 2,7. Із запланованих 512 нових сільських амбулаторій 38 уже будуються. Найбільше, на Львівщині – 47, Хмельниччині – 27, у деяких областях по 25-30 проектів.

42 мільйони гривень уряд розподілив на будівництво прозорих офісів у дев’яти громадах. Варто зазначити, що завдяки створенню ЦНАП громади також отримують можливість залучити додаткові кошти до своїх бюджетів за надання окремих платних послуг.

Про досягнення ОТГ можна писати багато. Як і про недоліки. Та все ж важливим залишається інше: бути виборам цьогоріч чи не бути? Якщо їх все ж таки не буде, то довіра до найуспішнішої реформи, як її називають, може підірватися. Вся проведена робота людей на місцях задля об’єднання може зійти нанівець. Якщо не цього року, то коли? У 2019 нас очікують президентські та парламентські вибори, а у 2020 – загальні місцеві вибори. Рішення за ЦВК.

Децентралізація: чому буксує найуспішніша реформа

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.