Вибори президента: хто, куди і як

Офіційно президентська кампанія стартувала 31 грудня 2018 року. Від цього дня кандидати можуть реєструватися у ЦВК для участі у перегонах. Наразі документи для офіційної реєстрації подали шестеро громадян. Одному з них відмовили. Головні політичні гравці поки витримують паузу.

Хто офіційно пішов у президенти

У Центральну виборчу комісію документи для реєстрації подали:

Ігор Шевченко, екс-міністр екології. Він став першим офіційним учасником президентських перегонів, подавши документи 31 грудня. ЦВК зареєструвала його у п’ятницю, 4 січня.

Володимир Ратуш, правозахисник та економіст із Броварів. Каже, що не пов’язаний з великими політичними силами. Теж подав документи в ЦВК 31 грудня. Центральна виборча комісія відмовила йому в реєстрації. Він не вніс заставу та заповнив документи із помилками та неточностями.

Сергій Каплін, народний депутат, лідер Соціал-демократичної партії. Подав документи для реєстрації вранці 3 січня.

Валентин Наливайченко, екс-голова СБУ, лідер громадсько-політичного руху імені себе “Справедливість”. Власне, кандидатом його висунули делегати з’їзду цієї “Справедливості” 3 січня. Того ж дня Наливайченко попрямував до ЦВК.

Віталій Скоцик, екс-очільник Аграрної партії. Пройшов процедуру в ЦВК 3 січня. Утім, прес-служба політсили повідомила, що не висувала кандидатів для участі у президентській кампанії.

Андрій Садовий, міський голова Львова, лідер партії “Об’єднання “Самопоміч”. Він теж подав документи 3 січня.

Окрім того, ЦВК зареєструвала уповноважених представників Капліна, Наливайченка, Скоцика і Садового.

Реєстрація кандидатів триватиме до 8 лютого (документи можна подавати до 3 лютого). Разом із документами необхідно внести грошову заставу. Цьогоріч вона складає 2,5 мільйона гривень.

До 8 березня зареєстровані кандидатами громадяни можуть знятися з участі.

Читайте також: Всі проти всіх: чого очікувати від президентської кампанії в Україні

Хто ще претендує на президентське крісло

Раніше про свої президентські амбіції заявляли:

Олександр Онищенко, народний депутат-утікач. Про свої плани балотуватися він розповів у вересні в інтерв’ю The Washington Times. В Україні його звинувачують у державній зраді.

Надія Савченко, народна депутатка. Відповідну заяву вона зробила ще в березні 2018-го в ефірі телеканалу NewsOne. Невдовзі її арештували за підозрою в організації теракту.

Роман Безсмертний, екс-представник України у мінській контактній групі. Заява пролунала минулорічного травня.

Юрій Дерев’янко, нардеп, соратник Саакашвілі. У липні в своємі Інстаграмі Дерев’янко написав, що балотуватиметься у президенти.

Інна Богословська, екс-нардепка від Партії регіонів. Вона випустила відповідне відео-звернення у Фейсбуці наприкінці липня.

Роман Насіров, (екс)глава Державної фіскальної служби. Президентський камінг-аут Насірова пролунав в останні дні липня, тоді суд ще не поновив його на посаді очільника ДФС.

Сергій Тарута, народний депутат. Партійний з’їзд “Основи”, очолюваної Тарутою політичної сили, висунув свого лідера в кандидати наприкінці вересня.

Мішель Терещенко, міський голова Глухова. Націлився у президентське крісло Терещенко у жовтні. Утім, від своїх намірів відмовився, заявивши, що підтримуватиме на виборах львівського колегу Андрія Садового.

Руслан Кошулинський, заступник партії ВО “Свобода”. Головний свободівець Олег Тягнибок відмовився висувати свою кандидатуру. Партія вирішила просувати Кошулинського. Рішення ухвалили у жовтні.

Андрій Білецький, лідер “Національного корпусу”, засновник полку “Азов”. “Нацкорпус” не згодний із рішенням висунути Кошулинського єдиним кандидатом від націоналістів, тому висунув Білецького.

Дмитро Добродомов, народний депутат. Наприкінці жовтня Добродомов вирішив долучитися до боротьби за найвищу державну посаду, а не підтримувати Анатолія Гриценка.

Анатолій Гриценко, лідер партії “Громадянська позиція”. Гриценко вже не один рік плекає надії стати президентом, тому висуває свою кандидатуру ледь не на кожних виборах. Цього разу заяву про наміри політик оприлюднив наприкінці вересня.

Ілля Кива, лідер Соціалістичної партії. Киву висунули кандидатом під час партійного з’їзду у листопаді.

Олександр Мороз, екс-спікер парламенту. В ефірі телеканала “112 Україна” Мороз заявив, що вп’яте балотуватиметься у президенти, якщо його підтримає Соціалістична партія. Як бачимо, соціалісти висунули кандидатом Киву ще у листопаді. Олександр Мороз довгий час очолював СПУ, а у 2016-му став на чолі “Соціалістичної партії Олександра Мороза”.

Олександр Шевченко, нардеп, лідер партії “Укроп”. Партійний з’їзд у грудні проголосив Шевченка своїм кандидатом. Утім, про свої президентські амбіції засновник “Буковелю” розповідав ще у липні.

Ольга Богомолець, народна депутатка. Балотуватися вона вирішила у грудні. У 2014 році теж змагалася за президентський пост.

Олександр Вілкул, народний депутат. Після того, як Юрій Бойко об’єднався із Вадимом Рабиновичем, “Опозиційний блок” висунув у грудні Вілкула кандидатом у президенти. Утім, чутки про кандидатство Вілкула точилися ще з осені.

Юрій Бойко, народний депутат. Разом із Рабиновичем Бойко зробив у листопаді “Опозиційну платформу – За життя”. Від неї, власне, Бойко і балотуватиметься.

Євген Мураєв, народний депутат. Написав у грудні у Фейсбуці, що балотуватиметься у президенти.

Петро Симоненко, лідер забороненої Комуністичної партії. Рішення ухвалили під час партійного з’їзду 3 січня. КПУ не може використовувати свою назву, тому Симоненко піде або як самовисуванець, або від “Лівої опозиції”. Це штучна партія, яка раніше мала назву “Нова держава”.

Володимир Зеленський, комік. У ніч на 1 січня Зеленський виступив із новорічним привітанням в ефірі телеканалу “1+1”, під час якого і заявив про свою участь у виборах. Через це в ефірній сітці посунули виступ Петра Порошенка. Хід обговорюють досі. Активно готуватися до виборів Зеленський почав ще в жовтні.

Іво Бобул, народний артист України. У травні в ефірі телеканалу “112 Україна” заявив, що балотуватиметься у президенти, але спочатку для цього треба зібрати гроші. Вже в червні сказав, що пожартував.

Юлія Тимошенко, народна депутатка, лідер ВО “Батьківщина”. Так би мовити офіційно про наміри брати участь у президентських перегонах “бабуся української політики” оголосила в червні. Утім, це було зрозуміло ще з початку 2018 року.

Кандидати, які ще не заявили про себе

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії. Усі розуміють, що Ляшко балотуватиметься у президенти. Він активно готується до перегонів. Утім, тільки 22 січня у Києві має відбутися великий партійний з’їзд, який і висуне свого кандидата.

Святослав Вакарчук, музикант. Хоч лідер “Океану Ельзи” ніколи прямо не говорив, що висуватиме свою кандидатуру на вибори, його прізвище фігурує у всіх соціологічних дослідженнях. Раніше Вакарчук казав, що його цікавлять зміни в країні, а не посада президента.

Петро Порошенко, президент України. Офіційної заяви від Петра Олексійовича не було. З нього намагалися витягнути бодай якусь конкретику під час великої прес-конференції 16 грудня. Натомість він заявив, що дуже довіряє українському народу і впевнений у його відповідальному виборі.

Що треба знати про вибори президента

Вони відбудуться 31 березня 2019 року. Якщо під час голосування жодний із кандидатів не набере понад 50% голосів, то відбудеться другий тур. Він намічений на 21 квітня. Інавгурація шостого президента повинна відбутися не пізніше 3 червня.

Проведення виборів президента коштуватиме 2 мільярда 354 мільйони 880 тисяч гривень. Відповідний кошторис ухвалила ЦВК. Видатки самої комісії на підготовку та проведення виборів становитимуть 266 мільйонів 30 тисяч 808 гривень.

Відповідно до Державного реєстру виборців, у волевиявленні можуть взяти участь 35,6 мільйона громадян. Проте, число людей, які проголосують буде значно нижчим.

Насамперед, не голосуватиме більша частина тих українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Переселенцям з ОРДЛО та Криму, щоб проголосувати треба звернутися з паспортом у відділ ведення держреєстру виборців за місцем проживання. Там написати відповідну заяву за встановленим зразком.

На вибори прийде малий відсоток тих, хто живе не за місцем реєстрації. Особливо це стосується молоді у великих містах.

Не голосуватимуть українці в Росії, адже ЦВК за рекомендацією МЗС вирішила закрити дільниці для голосування на території країни-агресора. Ці дільниці перенесли до посольств України в Грузії, Фінляндії та Казахстані.

Як пояснив очільник МЗС Павло Клімкін, Росія, насамперед, є агресором та окупантом, а ще вона дуже далека від демократичних норм та міжнародного права. Тому проводити вибори на російській території – проблематичний та ризикований крок.

А Вадим Рабінович уже збирається судитися з Центральної виборчою комісією через це рішення. Утім, Вілкул випередив його та оприлюднив відповідний позов.

Читайте також: Ключові дати президентських виборів


Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.