Вибори президента: антирекорди, мертві душі та російські спостерігачі

Завершився період реєстрації кандидатів у президенти України Центральною виборчою комісією. У п’ятницю, 8 лютого, ЦВК зареєструвала останніх двох – Дмитра Гнапа від партії “Сила людей” та Олександра Соловйова від “Розумної сили”.

Цьогорічні президентські перегони побили одразу два рекорди: найбільша кількість охочих стати главою держави та найбільша кількість зареєстрованих кандидатів. Останній навіть зафіксували у Національному реєстрі рекордів України.

Фото: Національний реєстр рекордів України
Фото: Національний реєстр рекордів України

Позмагатись за президентську булаву хотіла 91 людина, реальними ж кандидатами стали 44 щасливчиків:

  • Ігор Шевченко
  • Сергій Каплін
  • Валентин Наливайченко
  • Віталій Скоцик
  • Андрій Садовий
  • Євген Мураєв
  • Анатолій Гриценко
  • Віталій Купрій
  • Геннадій Балашов
  • Ольга Богомолець
  • Олександр Шевченко
  • Роман Насіров
  • Юрій Бойко
  • Олег Ляшко
  • Аркадій Корнацький
  • Олександр Вілкул
  • Юлія Тимошенко
  • Дмитро Добродомов
  • Олександр Мороз
  • Ілля Кива
  • Руслан Кошулинський
  • Олександр Данилюк
  • Сергій Тарута
  • Володимир Зеленський
  • Інна Богословська
  • Ігор Смешко
  • Микола Габер
  • Юрій Дерев’янко
  • Роман Безсмертний
  • Віктор Бондар
  • Сергій Носенко
  • Руслан Ригованов
  • Віктор Кривенко
  • Сергій Кривонос
  • Андрій Новак
  • Василь Журавльов
  • Юрій Тимошенко
  • Петро Порошенко
  • Юрій Кармазін
  • Юлія Литвиненко
  • Олександр Ващенко
  • Володимир Петров
  • Дмитро Гнап
  • Олександр Соловйов

Цього тижня не обійшлося без ексцесів. ЦВК відмовила у реєстрації нардепці Надії Савченко. Насамперед вона не внесла необхідну заставу у 2,5 мільйона гривень. А ще у документах не було печатки, яка б підтверджувала, що партія дійсно висунула її кандидаткою. Тоді ж ЦВК відмовила колишньому регіоналу Володимиру Олійнику. Ба більше, його документи пообіцяли передати поліції. У своїй програмі він визнає окуповані території Донецької та Луганської областей окремими “республіками”.

До 8 березня включно кандидати можуть знятися з перегонів та забрати 2,5 мільйона застави. Згідно з календарним планом ЦВК, до 8 березня комісія має затвердити колір, текст та форму бюлетеня.

Мертві душі віддадуть свій голос?

Згідно з Державним реєстром виборців України, 31 березня на дільниці можуть прийти 35 мільйонів 582 тисячі 184 українців. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що МВС пильно контролюватиме процес голосування та реєстрації виборців. Останнім часом, зазначив він, кількість мешканців окупованих територій, які реєструються на голосування не за місцем проживання, збільшилась у шість разів.

Аваков побоюється, що росіяни можуть використати голоси людей з непідконтрольних територій Донбасу та Криму для фальсифікацій результатів виборів. Тому міністерство перевірятиме, щоб у списках не виявилось мертвих душ та тих, за кого проголосують інші. Аваков застеріг, що МВС має доступ до бази даних перетину лінії розмежування. Якщо член виборчої комісії видасть бюлетень людині, яка фактично не перетинала лінію розмежування, то його очікує кримінальна відповідальність.

До речі, станом на 8 лютого проголосувати не за місцем реєстрації хочуть 13 тисяч 888 людей. Більшість з них – мешканці окупованих територій.

Закон проти російських спостерігачів

Верховна рада України законодавчо заборонила громадянам Росії бути офіційними спостерігачами під час виборів. Табу на росіян розповсюджується і на президентські вибори, і на парламентські, і на місцеві. Важливо, що відповідно до закону, росіян не повинно бути навіть у складі спостерігачів від ОБСЄ.

Після того директорка Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Інґібйорґ Сольрун Ґісладьоттір заявила, що розчарована ухваленням такого закону. Мовляв, це суперечить зобов’язанням України перед ОБСЄ та її державами-учасницями.

Але Україна перемогла. МЗС Росії повідомило, що не направлятиме своїх представників в Україну. Кажуть, бояться за їхню долю. Натомість у Росії закликають поставити під сумнів результати виборів уже зараз.

В офісі Ґісладьоттір підтвердили, росіян у складі спостерігачів від ОБСЄ не буде.

Ключові дати президентських виборів

До 18 лютого – створення окружних виборчих комісій. Саме вони організовуватимуть вибори в регіонах.

8 березня ЦВК оголосить остаточний перелік кандидатів у президенти. До цього моменту можна зняти свою кандидатуру, наприклад, для того, щоб підтримати когось із колег. У цей день також остаточно буде затверджена форма, колір та текст виборчого бюлетеня.

До 25 березня виборці можуть подати заяву про голосування на дільниці за місцем проживання чи роботи, а не за місцем постійної реєстрації. Ця процедура насамперед необхідна громадянам з тимчасово окупованих територій. Заява подається до органу реєстрації виборців, які базуються при органах держвлади. Також до цієї дати можна уточнити свої дані у списках виборців. Громадяни мають отримати відповідні запрошення.

28 березня – останній день, коли можна оприлюднювати рейтинги кандидатів, результати соціологічних опитувань, що стосуються виборів.

29 березня – останній день агітації. 30 березня – день тиші. 31 березня – вибори. Виборчі дільниці відкриються о 8 годині ранку та працюватимуть 12 годин – до 20:00. Після закриття дільниць з’являться результати перших екзітполів.

19 квітня – телевізійні дебати між двома кандидатами, які вийшли до другого туру (якщо він відбудеться).

21 квітня – другий тур голосування.

Не пізніше 3 червня – інавгурація президента.

По темі:


Юлія Далецька, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter