Очікується, що на саміті НАТО у Брюсселі, який триватиме 11 та 12 липня, Грузія може отримати план дій щодо членства у Північноатлантичному альянсі, а Україна – підтвердити статус країни-аспіранта. Напередодні цих переговорів заступник держсекретаря США Джон Салліван підкреслив, що питання України на зустрічі точно обговорюватиметься.

Водночас на 16 липня запланований російсько-американський саміт у Гельсінкі. У столиці Фінляндії зустрінуться очільники Кремля та Білого дому – Путін і Трамп. Зокрема вони обговорюватимуть питання Криму та Донбасу. У світовій пресі пишуть, що Трамп може поступитися президенту РФ у питаннях Криму, намагаючись поліпшити відносини з Москвою.

Про те, чого чекати Україні від зустрічі у Брюсселі, розмірковували очільник представництва НАТО в Україні Александер Вінніков і посли США та Канади в Україні під час дискусії Київського безпекового форуму.

Фото: Український інтерес/Антон Владиславський
Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Навіщо цей саміт Україні

Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг телефоном запросив Порошенка на саміт Північноатлантичного альянсу. Однак через блокування Угорщини зустріч вирішили переформатувати. За новими планами переговори відбудуться між керівним органом НАТО, у який входять постійні представники країн-членів, і президентами України та Грузії.

“На цьому саміті НАТО проведе зустріч із Україною та Грузією для обговорення питань безпеки, оборонних реформ і нашої співпраці”, – каже глава представництва НАТО в Україні.

Фото: Український інтерес/Антон Владиславський
Вінніков: НАТО обговорить із Україною та Грузією питання безпеки, оборонних реформ і співпраці. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Зокрема, як було відомо раніше, вони мають обговорити питання безпеки Східної Європи, а саме України та Чорного моря. Порошенко та Маргвелашвілі зможуть розповісти, що загрожує їхнім державам і Альянсу з Росії, Східноєвропейського та Чорноморського регіонів.

Також Президент України зможе розповісти про реформування своєї держави та кроки, які зробила Україна для вступу в НАТО. Сторони обговорять взаємодію між Альянсом і Україною, зокрема надання комплексного пакету допомоги. Це фінансування окремих проектів, навчання персоналу та реформування систем логістики медзабезпечення. Загалом, це комплекс напрямків, який за два роки оцінюватимуть у НАТО та вирішуватимуть – чи продовжувати фінансування.

Фото: Український інтерес/Антон Владиславський
Йованович: Одна із сфер стримування НАТО – це діяльність Росії. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

“Одна із сфер стримування, яку визначила НАТО, – це діяльність Росії, спрямована на розкол демократичних країн. Це гібридна війна, яка, як ми бачимо, по-різному ведеться у різних країнах. Я вважаю, завтра [11 липня під час саміту] ми багато про це почуємо. Почуємо також, як Альянс збирається відповідати на ці виклики”, – підкреслила посол США в Україні Марі Йованович.

Сьогодні – десять років тому

“Рівно десять років тому в Бухаресті відбувся черговий саміт НАТО. Очікувалося, що у 2008 році Україна зможе отримати план дій щодо членства. Але через окремі позиції Франції та Німеччини сталося так, що ні Україна, ні Грузія не отримали бажаного”, – підкреслив політолог Тарас Березовець.

Посол Канади в Україні Роман Ващук висловив думку, що Україні цього не варто очікувати й на цьому саміті. Він нагадав, що НАТО – не лише військовий, а й політичний Альянс. На думку посла, у цьому питанні необхідні бажання та здатність країни діяти як у межах Альянсу, так і спільно поза ним.

“Також важливо, наскільки збройні сили країни оперативні. Наскільки вони можуть відповідати на виклики доби”, – сказав він і додав, що до всіх стратегічних питань потрібно підходити політично.

Фото: Український інтерес/Антон Владиславський
Ващук: НАТО – не лише військовий, а й політичний Альянс. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Всі члени НАТО підтримують суверенітет України

У цьому переконаний Александер Вінніков. За його словами, усі країни-члени Альянсу єдині, що підтримка суверенітету та територіальної цілісності України – незмінна.

“Саміт стане ще однією можливістю повторити державну та незмінну підтримку НАТО суверенітету та територіальної цілісності України, а також права вашої країни вибирати вашу долю. Союзники підтвердять невизнання незаконної анексії Криму Росією. І в черговий раз засудять агресивні, дестабілізуючі дії Росії у східній частині України”, – наголосив він.

Водночас, каже Вінніков, НАТО допомагатиме Україні не лише на політичному рівні: “Із початку агресії Росії проти України ця практична допомога досягла безпрецедентного рівня. На саміті союзники підтвердять свої зобов’язання продовжувати підтримувати реформи в Україні та зміцнювати її потенціал”.

НАТО – не лише військовий, а й політичний Альянс
Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Чи може Трамп визнати Крим російським

Пані Йованович розповіла, що Трамп вирішив зустрітися з Путіним, адже стосунки Штатів і Росії досягли дна. Ця зустріч в інтересах безпеки США, а також її друзів. Американська сторона планує поділитись своєю точкою зору та закликати Росію до відповідальності.

“Американська політика щодо Криму залишається незмінною: ми розглядаємо Крим як частину України. У цій політиці не передбачається ніяких змін. Думаю, дуже важливо подивитися, що для цього роблять Сполучені Штати”, – каже Йованович.

За її словами, США надають підтримку Україні у різних сферах, зокрема у питаннях Криму та безпеки. Для цього, каже пані посол, Штати вже виділили Україні більше одного мільярда доларів. Ці гроші пішли на необхідне обладнання та підготовку військових.

Дискусію відвідав Антон Владиславський, “Український інтерес”

Україна-ЄС: саміт успіхів й надій напередодні тектонічних змін

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.