У Росії викрали і побили правозахисника з Amnesty International

У Росії викрали і побили правозахисника з Amnesty International. Фото: facebook/kozlovsky

У столиці Інгушетії Магасі невідомі викрали та побили співробітника правозахисної організації Amnesty International Олега Козловського, йдеться на сайті правозахисників.

Виявилось, що 5 жовтня Козловський приїхав у Магас задля моніторингу масових протестів, які почалися після підписання угоди про визначення адмінкордону між Інгушетією та Чечнею.

Увечері, 6 жовтня, невідомий, який назвався представником організаторів протесту, заманив Козловського до свого автомобіля під приводом організації зустрічі з мітингувальниками.

Замість цього чоловіка вивезли за межі міста. Там його роздягли, почали бити і погрожувати розстріляти. Тортури тривали дві години.

“Вони приставили пістолет до моєї голови і сказали, що мене збираються вбити. Чоловіки назвалися співробітниками місцевого Центру по боротьбі з екстремізмом. Вони вимагали від мене імена моїх контактів в Інгушетії і пригрозили вбити мою дружину та дітей, якщо я повідомлю про те, що сталося”, – розповів Олег Козловський.

Окрім цього, викрадачі спробували змусити його стати їхнім інформатором. Зрозумівши, що цього не станеться, невідомі відвезли Козловського до сусідньої Північної Осетії та відпустили біля аеропорту.

Йому порадили “ніколи не повертатися і не писати про Інгушетію”.

“Цей насильницький інцидент викликає шок і тривогу. Але влада повинна розуміти, що нас не зможуть залякати люди, які ховаються за масками. Ми подали заяву про злочин в російські компетентні органи”, – заявила Марі Стразерс, директор Amnesty International зі Східної Європи та Центральної Азії.

Нагадаємо, у російській республіці Інгушетія 4 жовтня спалахнули протести. Тоді зібралися близько 10 тисяч людей, не згодних із ухвалою влади передати частину земель на користь Чечні. Активісти оголосили безстроковий мітинг та вимагають відставки глави Інгушетії, адже саме він підтримав передачу земель республіки.

26 вересня Рамзан Кадиров (голова Чечні) і Юнус-Бек Євкуров (голова Інгушетії) підписали договір про кордон між республіками. Чіткої межі між ними не було з часів розпаду Чечено-Інгуської АРСР в 1991 році.

Підписання договору супроводжувалося також мітингами у різних районах республік. Тоді затримали 13 людей.

Питання про визначення адміністративного кордону між Чечнею і Інгушетією виникло на початку 1990-х років. Вперше кордон спробували провести в 1993 році. Тоді Джохар Дудаєв і перший президент Інгушетії Руслан Аушев домовилися, що велика частина Сунженського району, крім селища Серноводськ і станиці Ассиновської, залишалися в складі Інгушетії.

Спори поновилися в середині 2000-х років: в обох республіках навіть створили комісії з розмежування. Кадиров наполягав на тому, що в регіоні проживає більше чеченців, ніж інгушів, а Євкуров – навпаки. За новою угодою, Чечня отримала частину Надтеречного району Інгушетії, Інгушетія натомість отримала територію на кордоні з Малгобецьким районом. У центрі конфлікту опинилися території Сунженського району Інгушетії і округу Сунжа. У 2013 році вже виникав конфлікт між жителями цих районів через території.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.