Серіал із захоплюючих судових пристрастей, де головним героєм є підозрюваний у корупції та вже відсторонений з посади голови Державної фіскальної служби Роман Насіров, сьогодні відновився з новою силою. Тепер епіцентр шоу перемістився до Апеляційного суду Києва, де один адвокат віп-чиновника вже відзначився не зовсім доречним порівнянням свого підзахисного із розіп’ятим Ісусом Христом, а інший навіть пожертвував заради сьогоднішнього перебування в компанії Насірова інтересами ще одного непересічного свого клієнта, яким є колишній лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Через що, між іншим, судове засідання Старобільського районного суду Луганської області у його не менш гучній справі довелося перенести на завтра. Ну а сам Насіров, відомий завдяки власній електронній декларації своїми, м’яко кажучи, непомірними апетитами взагалі вирішив розчулити всіх присутніх на суді констатацією своєї мрії: «В мене в декларації купа землі – я мріяв посадити яблуневий сад».

Втім, будь-які «домашні заготовки», до яких вдавалися як сам нещодавно ще всесильний голова ДФС, так і представники сторони його захисту, зовсім не допомогли Насірову вийти на свободу. Апеляційний суд Києва залишив рішення Солом’янського суду столиці без будь-яких змін. Тому й надалі діятиме ухвалена у ніч на 7 березня 2017 року судовим органом першої інстанції постанова про обрання цьому віп-чиновнику запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою на термін до 30 квітня. Не змінився також і визначений розмір можливої застави – 100 млн. грн., що, до речі, в 20 разів менше того, який ще у Солом’янському суді просили прокурори. Хоча й така сума для Насірова є відверто непідйомною, а всі його небідні «симпатики», як ті ж далеко небідні нардепи від БПП Гліб Загорій, Олександр Третьяков та інші, яких було помічено в усій цій насіровській епопеї з непритомністю у клініці «Феофанія», симуляцією інфаркту та раптовим одужанням, тепер вже не будуть так відкрито «палитися». Бо детективи НАБУ вже пообіцяли розкрити громадськості інформацію, хто саме вноситиме в суд заставу за Насірова.

На сьогоднішню втрату перспектив для Насірова вийти з-за ґрат вплинуло не стільки те, що слідство підозрює голову ДФС у зловживанні службовим становищем, яке нанесло збитки держави у захмарні 2 млрд. грн. І річ навіть не в тім, що він, за даними НАБУ, протягом 2015 – 2016 років надавав керівникам регіональних та територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Надра Геоцентр» саме в інтересах одіозного нардепа-втікача Олександра Онищенка. Все набагато гірше – Насіров став ідеальним «цапом-відбувайлом» за всю наявну в Україні систему корупції в очах як простих українців, так і, що важливіше, наших західних партнерів.

Звичайно, у випадку з неприглядними для влади настроями українського суспільства щодо справи голови ДФС можна було б хоч якось «розпетляти». Зрештою, він потрапляв у скандали не вперше: починаючи від його роботи в часи президентства Віктора Януковича заступником голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації, яку опікував сумнозвісний «сімейний» олігарх Юрій Іванющенко, і закінчуючи різноманітними нещодавніми ініціативами головного фіскала країни на кшталт обкладання податками поштових посилок дорожче 22 євро або знущання під Новий рік над «замороженими» ФОПами як у переносному, так і в прямому сенсу цього слова. Із всіх цих «пригод» Насіров щоразу якось виходив сухим із води, тому багато хто очікував, що й атака НАБУ обійдеться йому хіба-що легким переляком. Однак із колективним Заходом такий номер не пройшов – ігнорувати його побажання українські можновладці, навіть якщо й були дійсно зацікавлені у спуску на гальмах справи Насірова, явно не змогли.

Ще одразу після ухвали Солом’янського суду у Євросоюзі позитивно оцінили роботу антикорупційних органів у даній справі. У цьому ж дусі тоді висловилися і в посольстві США, прямим текстом привітавши судове рішення по Насірову. Саме такі заяви, а не дії всіляких політиків і громадських активістів, скоріш за все, не дали змогу оперативно провести операцію із врятування Насірова. Ну а після того, як у гру втупила «важка артилерія» у вигляді впливово американського сенатора Джона Маккейна, який 10 березня назвав арешт Насірова позитивним кроком українського уряду в боротьбі з корупцією, сьогоднішній вердикт Апеляційного суду Києва не міг бути інакшим вже апріорі. Тому на даний момент внутрішньоукраїнська політична доцільність під зовнішнім тиском склалась таким чином, що відсторонений голова ДФС має таки сидіти. Принаймні, найближчі півтори місяці і в безнадійних сподіваннях на те, що політична кон’юнктура щодо нього хоч якось, але зміниться.

Володимир Степаненко, спеціально для «Українського інтересу»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.