Старий лідер іде з посади президента, але зберігає владу в своїх руках – для багатьох в Кремлі події, що розгортаються в сусідньому Казахстані, є варіантом можливого майбутнього Володимира Путіна.

Однак, на відміну від свого казахстанського колеги Нурсултана Назарбаєва, ніхто не може гарантувати, що Путіну вдасться здійснити таку передачу влади. Політичні та особисті ризики для Путіна за такого сценарію є, вочевидь, занадто високими.

66-річний Путін став вчетверте і, скоріш за все, востаннє, президентом Росії на виборах в минулому році. З моменту свого першого обрання в 2000 році він знищив політичну опозицію і настільки зосередив владу у своїх руках, що багатьом росіянам важко назвати потенційних наступників, навіть незважаючи на те, що популярність Путіна неухильно знижується.

Володимир Путін, термін повноважень якого закінчується в 2024 році, жодного разу не назвав прізвища свого потенційного спадкоємця, хоча неодноразово говорив, що не змінить конституцію задля продовження свого правління.

Читайте також: Чому Путіна не запросили до Варшави на роковини Другої світової. Пояснює канцелярія Дуди

Деякі представники російської еліти наполягають, щоб російський лідер залишався президентом якомога довше. Варіанти збереження чинного стану речей включають в себе примус Білорусі до об’єднання з Росією для створення нової держави, щоб Путін міг обійти конституційні обмеження. Але консенсусу щодо варіантів подальшого розвитку в Кремлі, схоже, наразі немає.

Серед можливих варіантів обговорюється й наступний: Путін може передати ключові президентські повноваження раді безпеки або консультативному органу під назвою Державна рада, які він зараз очолює, а потім використовувати їх для здійснення впливу після відходу з Кремля. Схожий сценарій якраз і втілено в життя в Казахстані і спокуса спробувати зробити таке в Росії від того лише зросла.

Утім, скептики висловлюють відверті сумніви щодо того, чи продовжать еліти Росії поважати авторитет Путіна за такого розвитку подій. Стратегія Назарбаєва в російських умовах навряд чи можлива.

Читайте також: Після відставки Назарбаєва з мапи світу зникне Астана

Спротив Білорусі можливому поглинанню Росією також ускладнює для Кремля можливості “обрати” Путіна президентом новоствореної союзної держави. За майже двадцять років своєї влади Путін все частіше стикається з тиском конкуруючих еліт, а строк його четвертого терміну досить скоро добігає кінця. Він може виявитися затиснутим між бажанням зберегти політичну легітимність, поступаючись місцем наступнику, і завданням збереження контролю над системою влади, яку він збудував протягом майже двох десятиліть.

У такій ситуації Володимир Путін може лише позаздрити Назарбаєву, адже для нього казахстанський сценарій видається фантастичним.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.