До виборів президента України залишилось чотири тижні. Для кандидатів – це фінішна пряма. Звісно, не для всіх – а їх у нас, нагадуємо, аж 44, а для лідерів. Бо, якщо глянути уважніше на президентські перегони, реальну боротьбу ведуть або ж хоч якось її імітують, не більше десятка претендентів на булаву.

Перша сенсація

Перший день березня приніс і першу сенсацію у виборчих перегонах – очільник Львова Андрій Садовий заявив про те, що знімає свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка.

Про це він заявив на брифінгу біля свого штабу. Поки що офіційної заяви до ЦВК від пана Андрія не надходило, але він має час, аби її подати, до 7 березня.

Ще один кандидат – Дмитро Гнап – також заявив про готовність зняти свою кандидатуру на користь Гриценка. Втім, заява вийшла досить неоднозначною:  “я готовий знятися на користь Гриценка. Але остаточне рішення має ухвалити партія “Сила людей”, – написав він на своїй сторінці у Facebook.

Попри ці гучні заяви, офіційних звернень про відклик своїх кандидатур до ЦВК не надходило.

Порушення та кримінальні справи

Нинішня кампанія не унікальна у плані порушень законодавства про вибори. В Україні, мабуть, ще не було жодних виборів, де б кандидати не звинувачували один одного у найрізноманітніших порушеннях. Не стали винятком і нинішні.

Від старту кампанії до поліції уже надійшло 2113 повідомлень про всілякі порушення. У 106 випадках за цими скаргами відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Серед резонансних випадків останнього тижня – наїзд автомобіля на агітаційний намет одного з кандидатів на Черкащині; повідомлення про підкуп виборців на Полтавщині; пошкодження майна однієї з партій на Дніпропетровщині тощо. Київ, як завжди, відзначився – тут аж три повідомлення про підкуп виборців та одне про пошкодження агітаційного намету.

За всіма цими фактами поліція почала перевірку та відкрила кримінальні провадження.

Що стосується скандалу минулого тижня з масштабним підкупом виборців та обшуками у офісах одного з лідерів виборчих перегонів, то нардеп від Батьківщини Валерій Дубіль, якого в СБУ назвали одним з фінансистів схеми, виклик на допит проігнорував.

Натомість Юлія Тимошенка заявила, що ініціює процедуру імпічменту Петра Порошенка. На заваді їй не стала ні відсутність самого закону про імпічмент, ні явний абсурд ситуації, адже до виборів залишився всього місяць.

Шапки і кандидати

Українські кандидати, мабуть, приречені на історії з шапками. Найвідоміший фігурант “шапкової” справи у нинішніх виборах участі не приймає і спостерігає за ними з сусідньої країни. Але його лаври явно не дають спокою іншим. На шапочній темі вибудовує свою кампанію Ігор Шевченко, який, мабуть, і став відомим лише через сині шапки з Давосу.

Але цілком несподівано через шапку прославився і чинний гарант – на зустрічі з виборцями Запоріжжя Порошенко стягнув з голови однієї з дівчат шапку. Що відразу стало черговим мемом та набрало безліч коментарів у соцмережах. В адміністрації ж президента інцидент назвали “чистою випадковістю”.

Виборці та дільниці

Як заявляють у Центральній виборчій комісії, близько 40 тисяч українців вже скористались своїм правом на зміну місця голосування. Йдеться, насамперед, про жителів тимчасово окупованих територій, які зі зрозумілих причин не зможуть проголосувати за місцем своєї реєстрації.

Також у ЦВК нагадали, що охочі змінити місце голосування мають час до 25 березня – саме цей день стане останньою датою процедури.

Читайте також: Право на голос. Як голосувати переселенцям. Інструкція

Що ж стосується закордонних виборчих дільниць, то їх буде 101 у 72 країнах світу. 99 дільниць утворені при закордонних дипустановах України, а дві – у військових частинах – в Демократичній республіці Конго та у Косові. Найпершими зможуть проголосувати українці Австралії – за київським часом голосування у цій країні розпочнеться ще 30 березня. А завершать марафон у Сан-Франциско 1 квітня.

Що стосується виборчих дільниць в Росії, то вони ліквідовані постановою ЦВК ще 31 грудня минулого року.

Якщо ж характеризувати виборчу кампанію загалом, то вона проходить досить спокійно. Усі звинувачення у порушеннях та скандали, які періодично вибухають у її ході, є звичною практикою для України. Та й, за великим рахунком, нічого особливого не відбувається.

Єдиною подією, яку можна дійсно віднести до сенсацій та скандалів, є обшуки, які провела СБУ в офісах однієї з кандидаток у президенти минулого тижня та оприлюднення документів щодо масштабного підкупу виборців цією ж кандидаткою.

Щодо загального тону кампанії, то можна впевнено стверджувати – вибори президента не завершаться ні у першому, ні у другому турі. Опоненти чинного гаранта вже зараз готують грунт для оскаржень підсумкового протоколу ЦВК, постійно заявляючи про фальсифікації. При цьому дисонансом звучать їхні ж заяви про впевненість у власній перемозі.

За темою:


Підготував Микола Сатпаєв, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.