Президентські вибори: марсіани-спостерігачі, бюджет і позови до ЦВК

Минулого тижня ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у президенти України. Виборча кампанія продовжується, а у комісії багато справ. Так, 11 лютого у ЦВК вирішили збільшити бюджет майже на десять мільйонів гривень.

Зміни пояснюють рекордною кількістю зареєстрованих кандидатів, адже кошторис передбачав лише 25, наразі ж їх 44. Бюджет затвердили 12 лютого і тепер він складає майже 276 мільйонів гривень. Загалом проведення виборів президента коштуватиме 2 мільярда 354 мільйони 880 тисяч гривень.

На цьому ж засіданні ЦВК визначилась з округами, де президентські вибори не відбудуться. Так, у Донецькій області вони проводитимуться у 12 із 21 виборчих округів, на Луганщині – у 6 із 11: в межах округів 41-44, 53-56, 61, 104, 108-111 та частині територій в округах №45, 46, 51, 52, 59, 60, 105-107, 112-114 президента не обиратимуть. На території тимчасово окупованого Криму виборів не буде.

Читайте також: Право на голос. Як голосувати переселенцям. Інструкція

Охоронятимуть вибори 31 березня понад 60 тисяч правоохоронців. Точна кількість стане відомою, коли 12 березня сформують усі виборчі дільниці.

Міжнародні спостерігачі

На засіданні 13 лютого ЦВК зареєструвала ще 90 міжнародних спостерігачів, наразі офіційних представників 226.

Водночас росіяни усіма силами намагаються потрапити на українські виборчі дільниці. У МЗС Росії заявили, що на запит БДІПЛ ОБСЄ відправлять спостерігачів у складі міжнародної місії для моніторингу президентських виборів в Україні безпосередньо у день голосування – 31 березня. Хоча 7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, який забороняє російським спостерігачам брати участь у виборчій кампанії.

За словами першого віце-спікера ВРУ Ірини Геращенко, кожна країна керується виключно своїми національними інтересами при вирішенні кого пускати, а кого ні на свою територію.

“Російських спостерігачів на наших президентських і парламентських виборах у ніяких міжнародних місіях в Україні не буде. Це наше суверенне право – захищати Україну від представників країни-агресора, від тих, хто підтримує війну на Донбасі і крадіжку Криму. Росіяни не можуть спостерігати за українськими виборами доти, доки РФ не віддасть нам Крим і Донбас, не звільнить наших заручників і військовополонених, не забере свою зброю та техніку і не піде геть”, – прокоментувала вона.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін ймовірнішим вважає появу на виборах марсіан, аніж росіян:

“Хтось ніяк не заспокоїться щодо російських спостерігачів на президентських виборах в Україні. У марсіан більше шансів поспостерігати за українськими виборами. Якщо, звісно, встигнуть пройти усі процедури і доєднатися до ОБСЄ. Але вони точно краще дотримуватимуться її основоположних принципів”.

Від скандалу до скандалу

Один із найцікавіших перфомансів, які супроводжують цьогорічні вибори президента, є конфлікт Симоненко-ЦВК. Коли лідер забороненої в Україні комуністичної партії подав документи у ЦВК, їх у нього прийняли, однак реєструвати відмовилися.

Комуніст не змирився із такою “несправедливістю” (ймовірно, просто забув Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”) і подав на комісію до суду.

12 лютого Верховний Суд постановив, що Центральна виборча комісія законно не зареєструвала Петра Симоненка кандидатом у президенти, адже його висунули від партії, символіка та назва якої заборонені в Україні. Рішення називають цілком обумовленим.

Не встигла ЦВК розібратися із Симоненком, як на них подав позов ще один кандидат. Позафракційний нардеп Віталій Купрій оскаржує реєстрацію чинного президента Петра Порошенка.

Він заявив, що 9 із 16 членів ЦВК мають конфлікт інтересів, тому не мали права голосувати за його реєстрацію. Водночас шестеро членів ЦВК обрали за квотою Порошенка: Олег Конопольський, Михайло Вербенський, Ольга Желтова, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Віталій Плукар. Рішення суду ще немає, тож чекаємо продовження вистави.

Також, станом на 14 лютого третина кандидатів не сформувала свої виборчі фонди. Відкрили фонди для фінансування виборчих кампаній тридцять кандидатів: Петро Порошенко, Ігор Шевченко, Андрій Садовий, Анатолій Гриценко, Віталій Скоцик, Валентин Наливайченко, Віталій Купрій, Сергій Каплін, Олександр Шевченко, Юрій Бойко, Ольга Богомолець, Євген Мураєв, Олександр Вілкул, Дмитро Добродомов, Руслан Кошулинський, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Аркадій Корнацький , Сергій Тарута, Інна Богословська, Володимир Зеленський, Ілля Ківа, Ігор Смешко, Геннадій Балашов, Олександр Данилюк, Юрій Дерев’янко, Олександр Мороз, Віктор Кривенко, Микола Габер, Роман Безсмертний.

Фільм як передвиборча агітація одного з трьох фаворитів виборів

Букмекерські контори повним ходом приймають ставки на переможця президентських перегонів. Із 44 кандидатів троє – впевнено лідирують. Багато шансів піти на другий термін має президент Петро Порошенко – коефіцієнт на його другий термін становить 1.85. За ним – “ветеранка” виборчих перегонів Юлія Тимошенко та її 3.0. Замикає трійку лідерів шоумен Володимир Зеленський із коефіцієнтом 4.5.

В іншій букмекерській конторі також лідирує Порошенко, а от Тимошенко і Зеленський розділяють друге місце. За умов, якщо відбудеться другий тур, до нього вийдуть Порошенко і Тимошенко.

Комітет виборців України не залишив поза увагою одного з трьох фаворитів букмекерів. На думку комітету, новий сезон серіалу “Слуга Народу” під час виборчого процесу має розглядатися як передвиборча агітація на користь Зеленського. Показ має оплатити сам кандидат, інакше це буде порушенням закону “Про вибори Президента України”.

КВУ вимагає у Нацради з питань телебачення та радіомовлення перевірити серіал.

У ЦВК заявили, що оцінити, чи є стрічка “Слуга народу” агітацією, головну роль у якому зіграв кандидат у президенти Володимир Зеленський, можна лише після того, як вона з’явиться у прокаті. Показ заплановано на березень.

“Якщо є образ особистості, він використовується, якщо цей образ кореспондується з кандидатурою на посаду президента, то такий матеріал однозначно може мати ознаки передвиборчої агітації. Зняти його з ефіру не може ніхто. Може йтися про те, щоб цей матеріал, якщо його буде визнано агітацією, у належний спосіб промаркували і оплатили із виборчого фонду”, – прокоментував заступник голови ЦВК Євген Радченко.

За темою:


Діана Царук, “Український інтерес” 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.